Справа № 11- 444. Головуючий у 1 інстанції - Висоцька Н.В.
Категорія: 121 ч.2 КК. Доповідач - Рудомьотова С.Г.
І М” Я М У К Р А Ї Н И
20 серпня 2009 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернігівської області в складі :
Головуючого - судді Навозенко Л.С.
Суддів - Рудомьотової С.Г., Білоброва В.Д.
З участю прокурора - Басюка С.В.
Розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові кримінальну справу за апеляціями потерпілого ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_2 у інтересах засудженої ОСОБА_3, помічника прокурора Корюківського району на вирок Корюківського районного суду від 17.06.2009 року, яким ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянка України, уродженка с. Гуринівка Корюківського району, мешканка АДРЕСА_1, з середньою освітою, неодружена, на утриманні троє неповнолітніх дітей, непрацююча, несудима, засуджена:
- за ст.121 ч.2 КК України, з застосуванням ст. 69 КК України, на 3 /три/ роки позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Корюківської центральної районної лікарні 668 грн. 90 коп. за лікування потерпілої ОСОБА_4,
Вироком суду визнано виновним і засуджено ОСОБА_3 за те, що вона, у стані алкогольного сп'яніння, 31 жовтня 2008 року приблизно о 17 год. у АДРЕСА_1, на ґрунті особистих неприязних стосунків, під час сварки з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, умисно нанесла удари парасолькою, руками, ногами та металевою мискою по голові та тулубу ОСОБА_4, яка 01 листопада 2008 року з одержаними тілесними ушкодженнями була госпіталізована до Корюківської ЦРЛ, і де 16.11.2008 року померла.
ОСОБА_3 спричинила ОСОБА_4 умисне тяжке тілесне ушкодження у виді набряку-набухання речовини головного мозку, який є ускладненням субдуральної гематоми, забою речовини головного мозку з субдурахноїдальними крововиливами, які в свою чергу виникли на тлі закритої внутрішньочерепної травми, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, і отримані тілесні ушкодження мають прямий причинний зв'язок з настанням смерті.
В апеляції потерпілого ОСОБА_1 ставиться питання про зміну вироку суду з пом'якшенням покарання засудженій із застосуванням ст. 75 КК України, з посиланням на те, що судом не взято до уваги пом'якшуючі обставини - засуджена позитивно характеризується та має трьох дітей, бійку почала потерпіла, засуджена від неї захищалася.
В апеляції адвоката ОСОБА_2 ставиться питання про зміну вироку суду з перекваліфікацією дій засудженої ОСОБА_3 із ст. 121 ч.2 на 124 КК України, з пом'якшенням покарання із застосуванням ст. 75 КК України з посиланням на те, що суд дав невірну оцінку наявним доказам по справі, не врахував, що засуджена була у збудженому стані, викликаному поведінкою потерпілої, яка перша почала сваритися та битися; що висновки судово медичного експерта носять вірогідний характер щодо способу та характеру отримання тілесних ушкоджень потерпілою, а також того, що після побиття потерпіла ще деякий час рухалася і при вчасно наданій медичній допомозі могла б жити.
В апеляції прокурора, який приймав участь у місцевому суді, ставиться питання про скасування вироку суду внаслідок його м'якості, з постановленням нового вироку та призначенням ОСОБА_3 покарання за ст. 121 ч.2 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді 5 років позбавлення волі.
Заслухавши доповідача, прокурора, який просив залишити апеляції без задоволення та вирок суду без змін, перевіривши матеріали справи в обсягу апеляцій, обговоривши доводи апеляцій та відклик апеляції прокурором, який її подав, колегія суддів вважає, що апеляції задоволенню не підлягають.
У судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину у вчиненому злочині визнала частково, і показала, що між нею та потерпілою склалися неприязні відносини на побутовому ґрунті та щодо її неповнолітніх дітей, які всі разом та із колишнім чоловіком проживали у домі потерпілої. 31.10.2008 року, під час чергової сварки, коли потерпіла ОСОБА_4 ображала її та била дитину, ударила і її. Тоді вона у відповідь штовхнула ОСОБА_4, яка упала на підлогу вдома. Коли її колишній чоловік, ОСОБА_1 вигнав їх на двір, то ОСОБА_4 знову до неї чіплялася та вилила воду з миски з білизною на неї. У відповідь на це, вхопивши миску, вона штовхнула ОСОБА_4 і та упала на бетоновану доріжку, встала і знову била її. Відштовхнувши ОСОБА_4, яка знову упала, декілька разів ударила її лежачу ногою. Подальшої черговості нанесення один одному ударів та побоїв не пам'ятає, але ОСОБА_4 пішла в будинок. Коли приїхали працівники міліції, то від написання заяв відмовилися, під вечір з дітьми поїхала у с. Бреч. Наступного дня від ОСОБА_1 дізналася, що він виявив ОСОБА_4 вдома на підлозі у тяжкому стані та звинуватив у цьому її. Пізніше дізналася, що ОСОБА_4 була госпіталізована до лікарні і там померла. Смерті потерпілій не бажала, бійка була обопільна, у вчиненому розкаюється.
Але виновність ОСОБА_3 у повному обсязі доведена зібраними та перевіреними у судовому засіданні доказами, які суд виклав належним чином у вироку.
З показань потерпілого ОСОБА_1 доводиться, що він, засуджена, їх діти та потерпіла ОСОБА_4, його бабуся, проживали разом у її домі, часто між ними виникали сварки. 31.10.2009 року, коли ОСОБА_3, будучи у стані алкогольного сп'яніння, побачила, що ОСОБА_4 б'є їх сина ОСОБА_5, то почала бити останню парасолькою по голові, тулубу, разів 4; була у збудженому стані. Билися вони і на подвір'ї; бачив, як підсудна лежачу потерпілу била ногою по голові та мискою по тілу. Після цього ОСОБА_3 з батьком ОСОБА_6 та дітьми поїхали у село. Вранці 01.11.2008 року ОСОБА_4 поскаржилась на погіршення самопочуття, була госпіталізована до лікарні, де і померла.
З показань свідка ОСОБА_6 доводиться, що з серпня 2008 року проживав у дочки, ОСОБА_3, яка в свою чергу проживала з дітьми, колишнім чоловіком та бабою, ОСОБА_4, у її хаті. Баба і дочка конфліктували, сварилися. Бачив, як 31.10.2008 року ОСОБА_3 ударила ОСОБА_4 за те, що та ударила її сина ОСОБА_5. Кількість ударів, чим і куди, не пам'ятає. Знаходячись на вулиці, чув як вилилася вода та сварку. Після цього поїхали у село.
З показань свідка ОСОБА_7 доводиться, що між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 склалися неприязні відносини, про що вони обоє їй розповідали. 31.10.2008 року зранку ОСОБА_3 розказала їй про сварку з ОСОБА_4, а приблизно о 17 год. їй про це ж саме розповіла ОСОБА_4, у неї з носа йшла кров, вона сказала, що ОСОБА_3 била її спочатку парасолькою поки та не зламалася, потім ногами, коли від поштовху упала на бетоновану доріжку. Наступного дня вона ходила до ОСОБА_4, якій було погано; вона викликала „Швидку допомогу”, ОСОБА_4 була госпіталізована у ЦРЛ, де і померла.
З показань свідка ОСОБА_8 доводиться, що від ОСОБА_3 дізналася, що 31.10.2008 року вона посварилася з ОСОБА_4 із-за дитини, та її побила, вона теж її штовхнула. Відзначає скандальний характер потерпілої. Через декілька днів дізналася, що ОСОБА_4 з тілесними ушкодженнями потрапила до ЦРЛ.
З показань свідка ОСОБА_9 доводиться, що ОСОБА_3 характеризується позитивно, а ОСОБА_4- посередньо, між ними склалися неприязні стосунки. Від ОСОБА_3 дізналася, що 31.10.2008 року між ними відбулася бійка через її сина.
З показань свідка ОСОБА_10 доводиться, що 31.10.2008 року приблизно о 17 год. він як працівник міліції разом з ОСОБА_11 на виклик ОСОБА_1 виїжджали до його помешкання, щоб улагодити конфлікт між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які були у нетверезому стані, і які побилися. У ОСОБА_4 біля носа була кров. Від написання заяв сторони відмовилися, конфлікт був залагоджений і вони поїхали.
З показань експерта ОСОБА_12 доводиться, що він підтвердив судово-медичний висновок щодо виявлених у ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, від яких та померла, що їй було нанесено не менше 10 ударів, і весь комплекс тілесних ушкоджень по механізму заподіяння виключає можливість їх отримання при падінні. Не виключає, що при таких тілесних ушкодженнях при наданні своєчасної медичної допомоги ОСОБА_4 могла жити.
Вина ОСОБА_3 також доведена іншими доказами по справі -даними протоколів огляду місця події, фототаблиць до нього, протоколів очних ставок між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, лікарського свідоцтва про смерть, висновками судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_4, згідно яких доводиться, що у господарстві по АДРЕСА_1 проживали ОСОБА_3 та ОСОБА_4, в будинку безлад від бійки, /а.с. 5-7/, між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 31.10.2008 року була сварка та бійка /а.с. 49-50/, до лікарні ОСОБА_4 звернулася 01.11.2008 року /а.с. 68/, причина смерті ОСОБА_4- внутрішньо черепна травма /а.с. 17/, у потерпілої були виявлені тілесні ушкодження у виді закритої внутрішньочерепної травми, крововиливів у м'які тканини правої скронево-тімьяної ділянки голови, субдуральної гематоми над правою скронево-тімьяною частинами з субарахноїдальними крововиливами під нею, субарахноїдальні крововиливи над правою тім'яною та скроневою часткою мозку; осередками забою головного мозку в праві скроневій та тім'яних долях мозку, що є тяжкими тілесними ушкодженнями, які виникли від дії тупих твердих предметів, і ці ушкодження мають прямий причинний зв'язок з настанням смерті /а.с. 21-32/, не виключено спричинення їх тупим предметом - парасолькою або мискою - відповідно до даних протоколу їх огляду /а.с. 59-61, 63/.
Суд повно, всебічно і об'єктивно дослідив наявні докази по справі, дав їм вірну юридичну оцінку, і вірно кваліфікував дії ОСОБА_3 за ст. 121 ч. 2 КК України.
Місцевий суд також належним чином дослідив суб'єктивну сторону дій та доводи засудженої ОСОБА_3 щодо відсутності умислу на спричинення тяжких тілесних ушкоджень потерпілій, що вона була у збудженому стані, і відповідно до висновків судово психіатричної експертизи та комплексної амбулаторної судової психолого-психіатричної експертизи вірно зробив висновки, що вона /ОСОБА_3/ не виявляє будь-яких клінічних ознак психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, в тому числі патологічного сп'яніння, могла усвідомлювати свої дії та керувати ними; клінічних та психологічних ознак фізіологічного афекту під час інкримінованого їй діяння також не виявлено, а дії ОСОБА_4, які встановлені в ході слідства, тільки могли негативно вплинути на психологічний стан ОСОБА_3 і викликати стан емоційного збудження.
За даних обставин ОСОБА_3 не перебувала у стані необхідної оборони; знаходилася у стані алкогольного сп'яніння, з ОСОБА_4 була у неприязних відносинах, обидві сварилися і билися один з одним на протязі тривалого часу.
З цих підстав апеляція адвоката про перекваліфікацію дій засудженої ОСОБА_3 на ст. 124 КК України не підлягає.
Призначаючи покарання засудженій, місцевий суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання - вказав на щире каяття ОСОБА_3 у вчиненому діянні, наявність на утриманні трьох неповнолітніх дітей, сприяння розкриттю злочину, вона є постраждалою від наслідків Чорнобильської катастрофи, враховано і поведінку потерпілої, а також те, що злочин вчинено тяжкий та щодо особи похилого віку, у стані алкогольного сп'яніння.
Крім того, суд вказав, що з огляду на це по справі наявні кілька обставин, що пом'якшують покарання, що істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого злочину, що дало змогу застосувати ст. 69 КК України, тому підстав для задоволення апеляції потерпілого ОСОБА_1 і пом'якшення вироку немає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 356, 360-362, 365-366, 377, 379 КПК України, колегія суддів, -
Апеляції потерпілого ОСОБА_1 та адвоката ОСОБА_2 у інтересах засудженої ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Корюківського районного суду від 17 червня 2009 року щодо ОСОБА_3 - без змін.
Головуючий -
Судді -