"23" жовтня 2009 р.Справа № 10/88-1874
Господарський суд Тернопільської області у складі
Розглянув справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Медком-Україна», м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 120, корп. 1 в особі філії ТОВ «Медком-Україна»в м. Львів, м. Львів, вул. Шевченка, 313, оф. 305
до відповідача: Спільного медико-технічного підприємства “МТЦ»ЛТД, м. Тернопіль, пр. С.Банедри, 2
За участю представників:
Позивача: Дзісяк М.О. -представника, довіреність №28 від 16.10.2009р.;
Відповідача: Воробець Н М. -представника, доручення №90 від 05.10.2009р.
В судовому засіданні представнику позивача роз'яснено його процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20,22,27,28,81-1 Господарського процесуального кодексу України.
За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.
Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Медком-Україна», м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 120, корп. 1 в особі філії ТОВ «Медком-Україна»в м. Львів, м. Львів звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до Спільного медико-технічного підприємства «МТЦ»ЛТД, м. Тернопіль про стягнення 626,94 грн. боргу, відшкодування судових витрат просить покласти на відповідача.
В обґрунтування позовних вимог посилається на умови договору поставки, укладеного між сторонами 17.06.2008 року, видаткові накладні, Акт звірки розрахунків та інші документа, які знаходяться в матеріалах справи.
Ухвалою суду від 12 жовтня 2009 року судове засідання призначене о 12 год. 15 хвилин 23 жовтня 2009 року.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнає, але вказує на те, що можливості погасити заборгованість немає, оскільки підприємство на даний час знаходиться у важкому фінансовому становищі.
Представник позивача у судовому засіданні заявлені вимоги підтримав повністю.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача та пояснення відповідача, господарський суд встановив наступне:
Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підприємства, установи, організації мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Позивач по справі: Товариство з обмеженою відповідальністю “Медком-Україна“, місцезнаходження якого м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, буд. 120, корп. 1зареєстроване у встановленому законом порядку виконавчим комітетом Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією 04.12.2007 року, що підтверджується довідкою Відділу статистики у у Голосіївському районі, і включене до ЄДРПОУ, ідентифікаційний код 30518550, і наділене правом на звернення до суду з позовом за захистом свої прав і охоронюваних законом інтересів.
В силу ст. 11 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 ст. 202 ЦК України).
У судовому засіданні встановлено, що 17 червня 2008 року між Філією ТОВ «Медком-Україна», м. Львів (Постачальник) та Спільним медико-технічним підприємством «МТЦ»ЛТД, м. Бучач (Покупець) було укладено Договір поставки №5/т.
Згідно умов Договору, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти цей товар та розрахуватись за нього в строки вказані в даному Договорі. Найменування, кількість, асортимент та вартість товару, кий поставляється по цьому договору, визначається в накладній. Вказані накладні, після їх підписання сторонами, є невід'ємною частиною даного договору.
Покупець зобов'язується оплатити товар в строк, встановлений Договором (п.3.2.2. Договору).
Сторони п. 4.2. Договору погодили, що по факту відвантаження товару: розрахунок за переданий товар Покупець зобов'язується здійснити не пізніше 14 календарних днів з моменту передачі товару. Днем відвантаження товару є дата, зазначена в накладній.
Постачальник виконав своє зобов'язання згідно Договору поставки товару, а саме здійснив відвантаження Товару на загальну суму 560,85 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковими накладними: № 5/РН009189 від 04.11.2008р. на суму 128,25 грн. (частково); № 5/РН009244 від 04.11.2008р. на суму 65,00 грн.; № 5/РН010260 від 11.11.2008р. на суму 138,00 грн.; № 5/РН010262 від 11.11.2008р. на суму 83,40 грн.; № 5/РН010900 від 17.11.2008р. на суму 112,20 грн. та № 5/РН010901 від 17.11.2008р. на суму 34,00 грн. ( знаходяться в матеріалах справи ).
У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених господарським кодексом України.
Беручи до уваги доводи позивача та оцінені докази, суд дійшов висновку про те, що, між позивачем та відповідачем виникли зобов'язання з договору поставки, згідно якого, в силу ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму, що підтверджується документами, копії яких знаходяться у матеріалах справи.
Матеріали справи підтверджують, що позивач у справі поставив СМТП «МТЦ»ЛТД, м. Тернопіль товар, однак останній не виконав умов договору і здійснив оплату частково в сумі 1 858,49 грн. та станом на час розгляду спору в сумі 560,85 грн., що підтверджується підписаним обома сторонами Актом звірки стану розрахунків, який знаходиться в матеріалах справи.
Відповідно до вимог ст.ст. 509, 525, 526 Цивільного кодексу України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його умов не допускається.
У відповідності до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь -які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
З огляду на зазначене суд вважає, що представленими суду доказами, а саме Договором на поставки товарів №5/т від 17.06.2008 року, накладними, позивач по справі довів наявність заборгованості відповідача перед ним за поставлену продукцію, а тому позовні вимоги про стягнення боргу на суму 560,85 грн. підтверджені документально та підлягають до задоволення.
П. 7.3.Договору сторони передбачили, що за несвоєчасну оплату товару до Покупця застосовуються штрафні санкції у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочки.
Чинним законодавством України визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою ( стаття 546 ЦК ).
Неустойкою ( штрафом, пенею ) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язань.
Отже, як випливає із змісту Цивільного кодексу України -відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань настає лише у випадках, передбачених законом або встановлено договором.
При таких обставинах справи судом приймається посилання позивача про те, що у нього є правові підстави для стягнення пені.
Згідно представленого розрахунку позивача розмір нарахованої пені становить 66,09 грн. ( пеня ).
З огляду на наведене суд встановив, що позовні вимоги в загальній сумі 626,94 грн. заборгованості підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлені та підтверджені документально.
Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.
На підставі наведеного, керуючись ст. 129 Конституції України, ст. ст. 1, 2, 32, 33, 43, 54, 82, 84,116, 117 ГПК України, ст.ст. 20, 193, 222 Господарського Кодексу України, ст. ст. 11, 712 Цивільного Кодексу України, господарський суд, -
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з Спільного медико-технічного підприємства «МТЦ»ЛТД, м. Тернопіль, проспект С.Бандери, 2, ідентифікаційний код 140330032 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Медком-Україна», м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 120, корп. 1, ідентифікаційний код 30518550, р/р 26006026850751 у Печерському відділенні Київської міської філії АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012 -626,94 грн. боргу; 102,00 грн. в повернення сплаченого державного мита; 236 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
3.Рішення набуває законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття.
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття рішення, через місцевий господарський суд.
4.Наказ видати стягувачеві після набрання рішенням законної сили.
Суддя