Справа № 2-776/2009
23 вересня 2009 року м. Чернігів
Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючої - судді Шитченко Н.В.,
при секретарі - Борисенко О.І.,
з участю представника позивачки - ОСОБА_1,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу за позовом ОСОБА_2 через ОСОБА_1 до територіальної громади смт. Олишівка в особі ОСОБА_3 селищної ради Чернігівського району та області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими спорудами, -
ОСОБА_2 через ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими спорудами, що розташований за адресою: провул. Шкільний, 24, смт. Олишівка, Чернігівського району та області, які належали на праві власності її племіннику ОСОБА_4, мотивуючи заявлені вимоги тим, що спадкодавець за життя не отримав правовстановлюючий документ на домоволодіння.
В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені вимоги, просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача ОСОБА_3 селищної ради, Чернігівського району, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, надавши заяву про розгляд справи без його участі, проти задоволення позовних вимог не заперечував.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до актового запису про смерть (а.с. 35-36), ОСОБА_4 помер 29 липня 2002 року, про що ОСОБА_3 селищною радою в книзі реєстрації актів про смерть зроблено запис за № 39.
Після його смерті відкрилась спадщина на належний ОСОБА_4 на праві власності внаслідок спадкування (а.с. 10, 11, 12, 13, 14) житловий будинок з господарськими спорудами за адресою: провул. Шкільний, 24, смт. Олишівка, Чернігівського району та області.
Як свідчать надані стороною позивача докази, ОСОБА_2 є тіткою померлого ОСОБА_4 по лінії матері (а.с. 8, 9, 37-38). Але при вирішенні питання про те, чи являється позивачка особою, яка повинна успадкувати належне померлому ОСОБА_4 майно, суд виходить з наступного. Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України визначено, що він застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. В п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року „Про судову практику у справах про спадкування” зазначено, що відносини спадкування регулюються за правилами Цивільного кодексу України, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.
Оскільки спадщина відкрилась до 1 січня 2004 року, суд застосовує при розгляді даної справи положення Цивільного кодексу УРСР. За змістом ст. 529, 530 цього кодексу, які визначали коло спадкоємців, ОСОБА_2 ні до спадкоємців першої черги, ні до спадкоємців другої черги за законом не відносилась.
Крім цього, набуття права власності в даному випадку пов'язується зі здійсненням особою спадкування, тобто прийняттям спадщини. За повідомленням Чернігівської районної державної нотаріальної контори від 18 серпня 2009 року, № 805/01-14, спадкова справа після померлого ОСОБА_4 не заводилась (а.с. 24) Згідно з положеннями ст. 549 Цивільного кодексу УРСР, діями, що свідчать про прийняття особою спадщини, визнавався також фактичний вступ в управління або володіння спадковим майном. Разом з тим, відповідної довідки органу місцевого самоврядування або інших належних доказів на підтвердження факту прийняття позивачем спадщини після смерті ОСОБА_4 суду не надано, а вимог про встановлення факту прийняття спадщини в ході розгляду справи не заявлено. Суд не бере до уваги покази свідка в судовому засіданні щодо фактичного прийняття ОСОБА_2 спадщини після смерті племінника, оскільки ч. 2 ст. 59 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Заявлені в позові вимоги мотивуються також посиланням на п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, яким визначено, що правила книги шостої Цивільного кодексу України (які регулюють питання спадкування) застосовуються також до спадщини, яка відкрилась, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим кодексом. Суд погоджується з тим, що спадщина після смерті ОСОБА_4 відкрилась і не була ніким прийнята, а позивач на час розгляду справи в суді відповідно до ст. 1263 Цивільного кодексу України являється спадкоємцем третьої черги за законом померлого ОСОБА_4 Проте, навіть за умови застосування даного положення закону при розгляді позову ОСОБА_2, до такої спадщини застосовуються всі без виключення правила книги шостої, включаючи вимоги ст.ст. 1268, 1269 Цивільного кодексу України про необхідність подання заяви про її прийняття. ОСОБА_2 до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 не зверталась і питання визначення їй додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини не ставить.
Положення ст. 328 Цивільного кодексу України вказує, що право власності на майно особа може набути на підставах, що не заборонені законом, в тому числі, на підставі спадкування. Але, зважаючи на те, що позивач на час відкриття спадщини спадкоємцем за законом не була, а на час розгляду справи в суді своє спадкове право після смерті ОСОБА_4 не реалізувала, відповідно і прав на належне померлому племіннику майно вона не набула.
Виходячи з наведеного вище, суд вважає, що заявлені вимоги задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 213-215 ЦПК України, ст. 524, 529-530, 548-549 Цивільного кодексу УРСР, ст.ст. 1220, 1258, 1263, 12678 1272, п.п. 4, 5 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, -
В задоволенні позову ОСОБА_2 через ОСОБА_1 до територіальної громади смт. Олишівка в особі ОСОБА_3 селищної ради Чернігівського району та області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими спорудами - відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано до апеляційного суду Чернігівської області через Чернігівський районний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Чернігівської області через Чернігівський районний суд протягом 20 днів після подання заяви на апеляційне оскарження.
Суддя Н.В. Шитченко