Справа № 2-507/2009
1 вересня 2009 року Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючої - судді: Шитченко Н.В.,
при секретарі: Борисенко О.І.,
з участю представника позивача садівничого
товариства „Капрон” - ОСОБА_1,
представника третьої особи - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові цивільну справу за позовом садівничого товариства "Капрон" до ОСОБА_3, ОСОБА_4 сільської ради, Чернігівського району та області, про скасування рішення сільської ради та звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, -
Садівниче товариство "Капрон" в особі голови товариства звернулось до суду з позовом, в якому просить скасувати рішення № 58 ОСОБА_4 сільської ради, Чернігівського району та області від 15 грудня 1999 року про виділення земельної ділянки ОСОБА_5, оскільки такого члена садівничого товариства не існує, заборонити відповідачці використовувати цю земельну ділянку, оскільки вона їй не виділялась, та зобов'язати ОСОБА_3 звільнити самовільно зайняту земельну діялнку площею 0,0177 га для забезпечення охоронної зони, знести господарські приміщення, ліквідувати дерева та звалище.
В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримала, просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Зазначила, що відповідач користується в садівничому товаристві земельною ділянкою № 2 розмір, якої вона самовільно збільшила на 0,0177 га, внаслідок чого порушуються правила охорони електричних мереж садівничого товариства, що зафіксовано відповідними органами держенергонагляду. Земельна ділянка № 539 відповідачці не виділялась, нею не оброблялась, а члени садівничого товариства з прізвищем ОСОБА_5 відсутні.
Відповідач ОСОБА_3, належним чином у відповідності до вимог ч. 8 ст. 76 ЦПК України повідомлена про час та місце судового розгляду, в судове засідання не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила, заперечень проти позову не надала.
Представник відповідача ОСОБА_4 сільської ради, Чернігівського району в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, в якій просив справу розглянути без його участі. Вирішення спору відніс на розсуд суду.
Представник третьої особи Чернігівської районної державної адміністрації в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, в якій просив справу розглянути без його участі.
Представник третьої особи Держземінспекції в Чернігівській області вважав, що заявлені вимоги підлягають задоволенню, оскільки при перевірці вимог дотримання ОСОБА_3 земельного законодавства на садовій ділянці встановлено, що відповідач самовільно зайняла частину земельної діялнки розміром 0,0177 га, збудувала на цій території допоміжні будівлі та засадила її плодовими деревами.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі, судом встановлено наступне.
Рішенням виконкому ОСОБА_4 сільської ради від 17 листопада 1997 року за № 56 ОСОБА_3 передано безоплатно у власність земельну ділянку площею 0,0375 га, розташовану на території ОСОБА_4 сільської ради з земель садівничого товариства "Капрон" для ведення садівництва. (а.с. 12-13) Іншим рішенням виконкому ОСОБА_4 сільскої ради від 15 грудня 1999 року (а.с. 14) ОСОБА_5 передано безкоштовно у приватну власність для ведення садівництва у садовому товаристві „Капрон” земельну ділянку розміром 0,04 га (а.с. 14). За поясненнями представника позивача, що підтверджені актом садівничого товариства „Капрон” від 26 серпня 2009 року, земельна ділянка під № 539 має розмір 0,04 га і відповідчем ніколи не використовувалась, а на протязі останніх 7 років взагалі не обробляється. ОСОБА_3 користується ділянкою № 2 розміром 0,0375 га. Наявність двох вищенаведених рішень було виявлено під час проведення інвентаризації земельних ділянок в садівничому товаристві, яке відбулось нещодавно.
Таким чином, рішення ОСОБА_4 сільської ради від 15 грудня 1999 року про передачу землі ОСОБА_5 винесено помилково, оскільки, хоча адреса ОСОБА_3 в ньому вказана та ж, що і в попередньому акті, проте більш раннім за часом рішенням органу місцевого самоврядування відповідачці вже було надано землю в товаристві, а доказів на підтвердження факту використання відповідачкою двох земельних участків суду не надано. Таким чином, доводи позову щодо відсутності в садівничому товаристві „Капрон” члена з прізвищем ОСОБА_5, а також щодо не належності цієї землі ОСОБА_3 не спростовані, а тому оспорюване рішення в частині має бути визнано нечинним, оскільки порушує цивільні права позивача щодо можливості використання земельної діялнки під № 539. Статтею 21 Цивільного кодексу України визначено можливість визнати незаконним та скасувати правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права та інтереси.
Разом з тим, не підлягає задоволенню заявлена СТ „Капрон” вимога про заборону ОСОБА_3 використовувати в майбутньому земельну ділянку № 539, оскільки сам позивач в поданій до суду заяві зазначає, що земля відповідачці ніколи не виділялась, не належала і нею не оброблялась.
Як свідчать надані стороною позивача документи, під час перевірок садівничого товариства „Капрон” Державною інспекцією з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Чернігівській області відносно голови товариства було складено 6 березня 2009 року акт за № 08/40-0167, в якому зафіксовано, що в охоронній зоні ПЛ-0,4 кВ в межах земельної ділянки № 2 між опорами № 3 та № 4 посаджено дерева та біля опори № 4 збудовано господарчі приміщення і влаштовано звалище, що унеможливлює доступ до опори (а.с. 16). На підставі вказаного акту відносно голови товариства 6 березня 2009 року було винесено припис за № 08/40-0089, в якому ОСОБА_6 зобов'язано забезпечити охоронну зону ПЛ-0,4 кВ в межах земельної ділянки № 2 по вул. 1-ї дороги між опорами № 3 та № 4 в термін до 6 квітня 2009 року (а.с. 17)
13 березня 2009 року представником Держземінспекції з контролю за використанням та охороною земель у Чернігівській області складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства членом СТ „Капрон” ОСОБА_3, яка використовує в товаристві ділянку за № 2 (а.с. 18). В наведеному акті також зазначено, що відповідач фактично використовує земельну ділянку розміром 0,0552 га, тоді як рішенням ОСОБА_4 сільскої ради від 17 листопада 1999 року їй було виділено землю розміром 0,0375 га. Таким чином, ОСОБА_3 самовільно зайняла земельну ділянку розміром 0,0177 га, перенісши належну позивачу огорожу та створивши ситуацію, в якій стовпи електричної мережи розташовані на її земельній ділянці. Крім цього, відповідач на самовільно зайнятій ділянці збудувала господарчі допоміжні будівлі та засадила її плодовими деревами. Факт використання ОСОБА_3 землі розміром 0,0552 га підтверджується також схемами земельної ділянки відповідачки (а.с. 8, 9), що складені землевпорядником ОСОБА_4 сільської ради, та Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 867795, відповідно до якого позивач являється власником земельної ділянки для ведення садівництва розміром 2,3070 га у межах згідно з планом на території ОСОБА_4 сільської ради (а.с. 11), тобто фактично володіє всіма проїздами між земельними ділянками його членів відповідно до положень ч. 4 ст. 35 Земельного кодексу України.
Всі наведені вище докази суд вважає належними і такими, що свідчать на користь доводів позову щодо самовільного зайняття ОСОБА_3 частини земельної діялнки з порушенням правил землекористування та енергонагляду, оскільки на час розгляду справи припис Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Чернігівській області, а також акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства є чинними, не оспореними, складені відповідними посадовими особами в межах своєї компетенції, стосуються предмету доказування і узгоджуються з іншими дослідженими матеріалами справи. З урахуванням наведеного, суд вважає, що в цій частині заявлені вимоги також підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 84, 88, 209, 212, 213-215 ЦПК України, ст. 21 Цивільного кодексу України, ст.ст. 35, 91, 125 Земельного кодексу України, -
Позов садівничого товариства "Капрон" до ОСОБА_3, ОСОБА_4 сільської ради, Чернігівського району та області, про скасування рішення сільської ради та звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки - задовольнити частково.
Визнати нечинним рішення виконкому ОСОБА_4 сільскої ради від 15 грудня 1999 року № 58 в частині передачі безкоштовно у приватну власність земельної ділянки розміром 0,4 га ОСОБА_5 для ведення садівництва у садовому товаристві „Капрон”.
Зобов'язати ОСОБА_3 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0177 га, що належить садівничому товариству „Капрон”, для забезпечення охоронної зони ПЛ-0,4 кВ в межах земельної діялнки № 2 між опорами № 3 та № 4 по вул. 1 Дороги, знести наявні на цій ділянці господарські приміщення, ліквідувати дерева та звалище.
В задоволенні іншої частини заявлених вимог - відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано до апеляційного суду Чернігівської області через Чернігівський районний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Чернігівської області через Чернігівський районний суд протягом 20 днів після подання заяви на апеляційне оскарження.
Суддя Н.В. Шитченко