Справа № 1-126 2009
20 жовтня 2009 року м.Чернігів
Чернігівський районний суд у складі:
головуючого - судді Салая М.Г.
при секретарях Барсегян К.А., Кравченко О.В.
за участю прокурора Данилова Ю.В.
захисників- адвокатів ОСОБА_1
ОСОБА_2
захисника ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу про обвинувачення
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2 , українця , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3 , одруженого , на утриманні двоє неповнолітніх дітей , раніше не судимого , -
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України , -
підсудний ОСОБА_4 , який мав спеціальне звання - підполковник міліції і на день затримання 6 квітня 2009 року, працював старшим оперуповноваженим в особливо важливих справах сектору боротьби зі злочинами у сфері працевлаштування за кордоном відділу боротьби зі злочинами , пов”язаними з торгівлею людьми УМВС України в Чернігівській області , будучи службовою особою правоохоронного органу , наділеною функціями представника влади , протягом 2006-2009
років здійснював оперативно- розшукову діяльність по кримінальній справі , що була порушена в УМВС України в Чернігівській області за фактом торгівлі людьми виконував при цьому окремі доручення слідчого, допитував гр. ОСОБА_5, яка по цій справі проходила у якості свідка , проводив щодо неї та інших осіб оперативну перевірку на причетність до скоєних злочинів .
У березні 2009 року ОСОБА_4 , використовуючи своє перебування в складі оперативно-слідчої групи , виконуючи доручення слідчого , які він отримував через керівників підрозділу , в якому проходив службу , запропонував ОСОБА_5 свої послуги , які зводились до того , що він не буде проводити що до неї перевірок на причетність її до направлення громадян України за кордон і не буде її безпідставно викликати до себе на допити. Не зважаючи на те , що сам він не мав можливості вирішувати питання про проведення чи не проведення перевірок відносно ОСОБА_5.В. в рамках кримінальної справи , а так само вирішувати питання щодо виклику її на допити до слідчого , він запропонував ОСОБА_5 передати йому гроші , які він шляхом шахрайства отримав від неї 6 квітня 2009 року о 16 годині в приміщенні Чернігівського міського палацу культури і ними заволодів , мав можливість ними розпорядитись.
У судовому засіданні підсудний своєї винуватості в отриманні від ОСОБА_5 грошей і заволодінні ним шляхом шахрайства , за вказаних в обвинувальному висновку обставин , не визнав. Він стверджував у своїх показаннях , що співробітники Управління СБУ в Чернігівській області, які проводили відносно нього оперативні заходи , вчинили щодо нього провокацію, підкинули гроші , які і були ними виявлені і вилучені.
ОСОБА_4 стверджував , що він дійсно з 2006 року , як оперуповноважений відділу боротьбі із злочинами , пов”язаними з торгівлею людьми УМВС України в Чернігівської області , займався оперативною діяльністю по виявленню осіб , які вербували жінок для відправлення за кордон. Він особисто проводив роботу по щодо осіб, причетних до цієї незаконної діяльності .
Підсудний в ході досудового слідства і в судовому засіданні зазначив про те , що кримінальна справа відносно осіб , причетних до відправлення жінок за кордон , була порушена в том числі і за його інформацією. Одним із фігурантів цієї справи , як він вважає , була ОСОБА_5 , хоча йому було відомо , що вона проходила по справі як свідок. Він не заперечував , що свою оперативну діяльність він виконував за дорученням слідчого і їй він був підпорядкований, при проведенні оперативних заходів, як керівникові слідчо-оперативної групи , створеної на час проведення досудового слідства.
ОСОБА_4 у судовому засіданні , як і в ході досудового слідства , стверджував про те , що він неодноразово зустрічався з ОСОБА_5. як на вимогу слідчого так і на її прохання . Не заперечував , що ОСОБА_5 після одного із допитів ,який проводив слідчий , запропонувала йому грошову винагороду за те , що б він посприяв їй в тому , щоб її не викликали до слідчого на допити і не перевіряли її діяльність , пов”язану з відправленням жінок за кордон.
Підсудний не заперечував , що на прохання ОСОБА_5 надав їй номер свого мобільного телефону і підтримував з нею тривалий час службові відносини. При цьому він заперечував , що обіцяв надавати їй будь-яку допомогу при розслідуванні кримінальної справи відносно осіб , де вона проходила як свідок. Він у судовому засіданні стверджував лише про те , що ці відносини він використовував для подальшої роботи з нею для викриття осіб , які займались відправленням жінок за кордон.
ОСОБА_4 , пояснюючи мету своєї зустрічі з ОСОБА_6 в Чернігівському міському палаці культури 6 квітня 2009 року , не заперечував що відбулась вона за його ініціативою . Цю зустріч він запропонував ОСОБА_5 для того щоби вона власноруч написала інформацію про відомі їй факти відправлення жінок за кордон . Погодившись з цим , ОСОБА_5 зустрілась з ним на зупинці громадського транспорту біля міського палацу культури . З собою він взяв лише білий папір , який поклав у газету. Визнав підсудний , що з ОСОБА_5 зустрівся о 15 годині 30 хв. , де вона вже його чекала. При зустрічі він запропонував їй зайти в приміщення палацу культури для того , щоби вона змогла написати на принесеному ним аркуші паперу інформацію , яка б свідчила , що вона співпрацює з ним . У буфеті, який розташований в фойє палацу культури , де відбулася зустріч , ОСОБА_5 почала пропонувати передати йому гроші , про що вони з нею не домовлялись. Він не заперечував у своїх показаннях в ході досудового слідства і у суді , що на столі бачив журнал , в який , як стверджувала ОСОБА_5 , вона поклала гроші. Сам же він ніяких грошей не бачив .
В оправдання підстав своєї зустрічі з ОСОБА_5 , підсудний наполягав на тому , що вона обіцяла йому повідомити про причетність її знайомих до відправлення жінок за кордон. Стверджував , що таку інформацію від неї він отримав. Суд вважає такі твердження підсудного бажанням уникнути відповідальності , створення уяви про те , що в палац культури він прийшов не з метою отримати гроші від ОСОБА_7, а в зв”язку з виконанням оперативних заходів. Даний висновок суду ґрунтується не тільки на показаннях ОСОБА_7 , а й випливає з тексту самого її , так званого повідомлення , написаного під диктовку підсудного і не містить інформації про причетність конкретних осіб до злочинної діяльності. Хоча підсудний і стверджував , що усвідомлював характер дій
ОСОБА_5 , яка може вчинити відносно нього провокацію , пов”язану з передачею грошей , про що вона йому натякала при зустрічі, однак не вжив будь-яких заходів для її затримання .
ОСОБА_4 стверджував у суді , що в цій ситуації вважав за необхідне повідомити своєму керівництво про наміри свідка , однак не зробив цього , пославшись на те , що був затриманий співробітниками СБУ. У своїх показаннях підсудний визнав . що до свого затримання він не зробив нічого , щоб викрити ОСОБА_5. Подальша ж його поведінка , на думку суду, коли він вимагав від ОСОБА_5 забрати журнал з грошима і винести його з приміщення палацу культури , є свідченням того , що зустріч між ними відбулась саме для вирішення не оперативних заходів , а з метою отримати від свідка гроші і їх привласнити , створивши таким чином для себе алібі. .
ОСОБА_8 не заперечував у своїх показаннях про те , що після того як його залишила ОСОБА_5, він залишався в приміщенні палацу культури. Не заперечував він і про те, що при затриманні його не повідомив працівникам СБУ про свою зустріч з ОСОБА_5 Л.В. , яка намагалась передати йому гроші.
У своїх показаннях в судовому засіданні як і на досудовому слідстві , підсудний стверджував , що в ході огляду палацу культури, співробітники СБУ , або інші невідомі йому особи, мали можливість вчинити відносно нього провокацію, для звинувачення його в отриманні грошей від ОСОБА_5, підкласти їх в місце , де вони і були виявлені. Він заперечував , що виявлені в „тамбурі” гроші в сумі 8.000 грн передала йому ОСОБА_5 і що ці гроші він сховав у трубі , з якої вони були вилучені при огляді місця події злочину , який фіксувався за допомогою відеокамери.
Підсудний хоча і не визнав своєї вини в отриманні від ОСОБА_7 грошей в сумі 8.000 грн , однак у судовому засіданні не заперечував зміст розмов , які були зафіксовані між ним і ОСОБА_5 за допомогою диктофону і відіозапису.
Крім показань самого підсудного, винуватість його в отриманні грошей від ОСОБА_5 шляхом шахрайства підтверджується показами свідків , а також доказами , дослідженими у судовому засіданні.
Так, з показів свідка ОСОБА_5 вбачається , що з 2007 року вона знайому з ОСОБА_4 , який проводив з нею бесіди , а також допитував її з приводу обставин відправки дівчат за кордон. Підсудний у лютому 2009 року доставляв її на допит до слідчої , яка проводила
досудове слідство відносно її знайомих. Слідча допитувала її у якості свідка. При зустрічі з нею підсудний повідомив , що має відносно неї дані про причетність її до відправки дівчат за кордон. Запропонував свої послуги щодо не притягнення її до кримінальної відповідальності , за що вимагав від неї 2 тис. дол. США. Усвідомлюючи , що вона була причетна до виготовлення одній із дівчат закордонного паспорту, вважала , що це може мати для неї негативні наслідки. Разом з тим , вона знала , що це відомо не тільки ОСОБА_4 , а й слідчому та і іншим особам.
З показів свідка вбачається , що ОСОБА_4 зустрічав її при допиті слідчим , заходив до кабінету слідчого , давав таким чином зрозуміти , що він має відношення до розслідування справи про торгівлю людьми по якій її допитували як свідка.
Підсудний , за показаннями свідка , наполягав на тому , щоби вона передала йому гроші. При цьому наголошував , що „вирішення її питання” залежить не тільки від нього , а й від інших посадових осіб. Враховуючи , що ОСОБА_4 неодноразово наполягав на передачі грошей , вона 25 березня 2009 року при зустрічі з ним розмову їх записала на диктофон. При зустрічі підсудний продовжував говорити їй , що він не має можливості захистити її від кримінальної відповідальності , якщо вона не передасть йому гроші. На цій зустрічі підсудний погодився з тим , що вона принесе йому половину суми , яку він від неї вимагав. При цьому він запропонував принести гроші до 7 квітня 2009 року. Пообіцявши підсудному , що принесе половину суми , яку він від неї вимагав , вона
6 квітня 2009 року звернулась до Управляння СБУ в Чернігівській області і повідомила про це співробітника , якому передала диктофон з записом розмови , яка перед цим відбулась з підсудним. В цей же день , маючи при собі 8.000 грн , вона за домовленістю з підсудним прибула разом з співробітниками СБУ до міського палацу культури , де і зустрілась з ним. На його пропозицію зайшла разом з ним в приміщення , де ОСОБА_4 продиктував їй написати текст на чистому аркуші , що вона і зробила. За столом , де писала текст вона передала ОСОБА_4 8 тис. грн. , які поклала в журнал , який лежав на столі. Підсудний запропонував їй взяти цей журнал з грошима і разом з ним вийти з приміщення З такою пропозицією вона не погодила. Залишила біля столу підсудного , а сама вибігла з приміщення.
Підсудний не заперечував у своїх показаннях , що ОСОБА_7 дійсно залишала на столі журнал , Про це він підтверджував і на досудовому слідстві , коли його допитували в якості обвинуваченого ( т., 2 ас. 26 ).
Показаннями свідка ОСОБА_9- слідчого в особливо важливих справах УМВС України в Чернігівській області підтверджується , що в її провадженні перебувала кримінальна справа № 25/32594 про торгівлю людьми , в якій свідком проходила ОСОБА_7 З показів слідчого вбачається , що ОСОБА_4 був членом слідчо-оперативної групи , виконував її доручення , в тому числи забезпечував явку свідків. За показаннями свідка, підсудний мав можливість спілкуватись із ОСОБА_7 , яку не тільки доставляв для допиту , а й сам допитував за її дорученням . За поясненнями слідчого , підсудний мав доступ до інформації , яка збиралась при розслідуванні справи , тому міг використовувати її у відносинах з ОСОБА_7. Разом з тим , за показаннями свідка , підсудний жодним чином не впливав і не міг вплинути на розслідування справи , а також вирішувати питання про притягнення ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності.
Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 підтвердили коло обов”язків підсудного , який не мав впливу на розслідування кримінальної справи відносно осіб , причетних до торгівлі людьми , в тому числі і знайомих ОСОБА_5, а так само і відносно неї.
Підсудний лише виконував вказівки керівництва відділу , які надходили до них від слідчого , в провадженні якого перебувала справа. Сам він не приймав рішень відносно притягнення до кримінальної відповідальності осіб за підозрою їх у торгівлі людьми і не міг цього зробити в силу своїх службових обов”язків. Свідки у своїх показаннях зауважили про те , що інформація про можливу причетність ОСОБА_7 до відправлення жінок за кордон перебувала в їх полі зору , тому підсудний не мав можливості самостійно приймати відносно неї рішення.
Факт перебування ОСОБА_4І у складі слідчо-оперативної групи по кримінальній справі , по якій ОСОБА_5 проходила в якості свідка та його участі в проведенні окремих слідчих і оперативних дій підтверджено копіями постанов та розпоряджень УМВС України в Чернігівській області, листуванням слідчого управління , а також даним , які містяться в матеріалах оперативно-розшукової справи , які перевірені в судовому засіданні ( т. 1 ас. 98-108, 133, т.2 ас. 1-2 ) , проти чого підсудний у судовому засіданні не заперечував. Він особисто підтвердив як наявність цих документів так і їх зміст в процесі ознайомлення з ними у судовому засіданні.
Про те , що ОСОБА_5 підозрювалась у торгівлі людьми свідчить винесена постанова слідчим про виділення відносно неї матеріалів з кримінальної справи для подальшої перевірки ( т.1 , ас. 103-104). Постановою від 18 червня 2009 року справа відносно ОСОБА_5 була
закрита через недоведеності її причетності до вчинення вказаних дій (т.1, ас. 107-108).
У судовому засіданні перевірена аудіозапис розмови ОСОБА_5 з підсудним , яку вона надала до Управління СБУ В Чернігівській області. Сам підсудний не заперечував , що між ними йшла розмова про кримінальну справу , яка розслідувалась проти осіб причетних до торгівлі людьми . З розмови можливо зробити висновок про те , що підсудний займається оперативним супроводом справи , збирає докази про можливу причетність ОСОБА_5 до злочинної діяльності.
Стверджувала ОСОБА_5 , що погодилась на пропозицію підсудного передати йому гроші для того , щоби він вирішив питання і її перестали викликати на допити і проводити відносно неї слідчі та оперативні дії. З її показів можливо зробити висновок про те , що коло повноважень підсудного її відомо не було. Більш того, вона розуміла , що зробити певні послуги для неї можуть інші особи , про що він натякав при розмовах з нею і це зафіксовано на носіях інформації.
Суд вважає за необхідне зазначити , що, маючи від ОСОБА_5 інформацію про передачу йому грошей , співробітники СБУ в межах своєї компетенції запропонували їй оперативний супровід передачі 8.000 грн підсудному , які вона принесла з собою 6 квітня 2009 року разом з аудіозаписом в Управління. Встановлено , що ОСОБА_5 з метою викрити підсудного в отриманні від неї грошей в сумі 8.000 грн , про що між ними відбулась домовленість , разом з співробітниками СБУ прибула до палацу культури , розташованого по вул.. Шорса в м. Чернігові . ОСОБА_5 при цьому у законний спосіб була забезпечена відповідним технічним засобами .
Перевіркою у судовому засіданні відеозапису , який проводився співробітниками СБУ , встановлено , що зустріч між підсудним і ОСОБА_5 відбулась 6 квітня 2009 року о 15 годині 30 хв. На зупинці громадського транспорту біля Чернігівського міського палацу культури. При відтворенні відеозаписів у судовому засіданні , встановлено , що при зустрічі , ОСОБА_5 повідомила підсудному по те , що вона принесла і готова передати йому половину грошей , які він бажав від неї отримати.
З цього приводу ОСОБА_13 сказав ОСОБА_5 „ ... ну если сможешь , это ж такое дело , давай зайдем во внутрь …» . Розмова , яку вів підсудний з ОСОБА_5 в приміщенні палацу культури , свідчить про те , що він діяв з метою отримати гроші . При цьому він , зловживаючи її довірою , запевняв , що може допомогти уникнути кримінальної відповідальності. Підсудний , для того щоби придати цій зустрічі
відповідний характер , отримав від ОСОБА_5 написану під його диктовку інформацію, текст якої долучений до матеріалів справи і свідчить про її формальний характер. При отриманні грошей від ОСОБА_5 , підсудний стверджував їй , що не може без цього їй допомогти.
Суд вважає доведеним , що ОСОБА_5 передала підсудному гроші , як вона стверджувала, половину суми , яку він вимагав від неї,
тобто 8 .000 грн . Свідченням цього є відеозапис з показником часу 15 гол. 34 хв 16 сек., номер кадра 28447 , на якому зафіксовано , що підсудний отримав від ОСОБА_5 гроші купюрами по 500 грн , які перебували у неї згідно з протоколом. Доведеним є і те , що гроші покладені були в журнал , який лежав на столі ( встановлено буде назву журналу „ Еда 100 рецептов для вашей семьи” № 4 2009 року ) , про що не заперечував і сам підсудний. Про те , що підсудний отримав від ОСОБА_5 гроші свідчить характер їх розмови , яка зафіксована на аудіозаписі „ ... это я беру с собой , а ты пока брошурку , вот эту , нет ту , которая , куда ты положила и идем пройдемся ...”.
У судовому засіданні шляхом вивчення відеозапису , а також перевірки даних протоколу огляду місця події злочину , доведено що в тамбурі палацу культури співробітник Управління СБУ в Чернігівській області за участю понятих і самого ОСОБА_4 виявили та вилучили журнал „ Еда 100 рецептов для вашей семи” № 4 - 2009 та гроші в сумі 8.000 грн 16 шт купюр номіналом по 500 грн кожна , які були у неї перед зустріччю з підсудним , про що зафіксовано в протоколі , складеному співробітником СБУ перед виїздом до палацу культури.
Факт отримання підсудним грошей від ОСОБА_5В підтверджується показання співробітників СБУ ОСОБА_14 , ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 Їх показання , а також дані , досліджені у суді , виключають можливість провокації з їх боку відносно ОСОБА_13 Не має підстав вважати , що гроші та журнал , в якому вони перебували , перед їх вилученням були підкинуті іншою особою ,а не заховані підсудним в місце , де вони біли вилучені при огляді місця події за участю понятих. Про достовірність даних, встановлених судом при відтворенні відеозапису , свідчать покази понятого ОСОБА_18 , за участю якого проводився огляд місця події , звідки були вилучені журнал та гроші в сумі 8.000 грн , які співпадають з банкнотами , що були у ОСОБА_5 перед їх передачею підсудному.
Про те , що ОСОБА_13 проходив службу в органах миліції на посаді старшого оперуповноваженого в сосбливо важливих справах
сектору боротьби зі злочинами у сфері працевлаштування за кордоном відділу боротьби зі злочинами , пов”язаними з торгівлею людьми УМВС України в Чернігівській області , свідчить витяг з наказу № 265 о/с ( т.1 , ас 220).
Викладені докази , які досліджені в судовому засіданні , у своїй сукупності , свідчать про доведеності вини ОСОБА_4 в привласненні 8.000 грн , отриманих від ОСОБА_5
Органи досудового слідства ці дії підсудного кваліфікували як отримання ним хабара від ОСОБА_5 , пов"язаного з вимаганням за те , що він не буде проводити відносно неї перевірки і не буде здійснювати безпідставних викликів її до правоохоронних органів . У судовому засіданні встановлено , що ОСОБА_4 дійсно проводив перевірки щодо громадян , які підозрювались у торгівлі людьми. Таку перевірку , як зазначено в обвинувальному висновку , він проводив і щодо ОСОБА_5 в рамках порушеної справи № 25/32594 , досудове слідство по якій проводила слідча ОСОБА_19 Підсудний перебував лише в складі слідчо-оперативної групи і виконував окремі доручення слідчого , які вона направляла керівництву підрозділу , в якому він проходив службу. Крім того , у суді встановлено , що не він , а слідча вирішувала питання щодо виклику осіб , які проходили по вказаній кримінальній справі , в тому числі і ОСОБА_5 , яка допитувалась як свідок. ОСОБА_5 у судовому засіданні підтвердила , що не була обізнана в можливостях підсудного і не знала чи міг він , використовуючи своє службове становище , допомогти їй у вирішення її проблем , в тому числі і щодо притягнення її до кримінальної відповідальності. Вона знала його лише як співробітника підрозділу , який займався питаннями незаконної торгівлі людьми.
Стаття 368 КК України передбачає , що одержання хабара службовою особою можливо за виконання чи невиконання в інтересах того , хто дає хабара , чи в інтересах третьої особи будь -якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища. Таким чином, діяння вчинене за хабар , повинно бути пов”язане з його службовим становищем. Органи досудового слідства і прокурор у судовому засіданні не надали суду доказів про те , що підсудний в силу свого службового становища мав можливість посприяти ОСОБА_5 в тому , щоби її не притягували до кримінальної відповідальності і не викликали до правоохоронних органів .
Виконання таких дії , як встановлено в суді , виходило за межі службового становища підсудного , особисто сам він не мав можливості виконати прохання ОСОБА_5 , а тому вчинене ним слід кваліфікувати не як отримання хабара , а як заволодіння грошима потерпілої шляхом шахрайства . За таких обставин дії ОСОБА_20 слід перекваліфікувати з ч. 2 ст. 368 на ч. 1 ст. 190 КК України.
Суд вважє , що у зв"язку з обранням підсудному покарання у виді обмеження волі , підстав для зміни йому запобіжного заходу на підписку про невиїзд , не має. До місця покарання його слід напаравити у порядку , встановленому для осіб , засуджених до позбавлення волі.
Цивільний позов по справі не заявлено.
При призначенні покарання ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину , який він скоїв під час проходження служби в органах міліції, дані про його особу , що він характеризується позитивно , має на утриманні двох неповнолітніх дітей . Суд на підставі викладеного , вважає , що ОСОБА_21 слід призначити покарання у виді обмеження волі , і це покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Судові витрати по справі слід стягнути на користь держави з засудженого ,а речові докази : 8.000 грн , які зберігаються в Чернігівському обласному Управлінні Ощадбанку України та звукозаписуючий пристрій -диктофон - передати ОСОБА_7; дві відеокасети запису зустрічі , відеокасету до протоколу огляду місця події, журнал та газету - залишити в матеріалах справи , а ключ - знищити.
Керуючись ст..ст. 323, 324 КПК України , суд , -
ОСОБА_4 визнати винним та призначити йому покарання за ч. 1 ст. 190 КК України у виді обмеження волі строком на 3 роки.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 залишити тримання його під вартою і в строк відбування покарання зарахувати термін перебування під вартою з 6 квітня 2009 року із розрахунку одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі.
ОСОБА_4 до місця відбування покарання направити в порядку, встановленому для осіб , засуджених до позбавлення волі.
Стягнути з засудженого ОСОБА_4 на користь держави 2676,8 грн . судових витрат за проведення експертиз.
Речові докази по справі : 8 тис. грн. та звукозаписуючий пристрій - диктофон - передати ОСОБА_5 ; п”ять відеокасет, журнал „ Еда 100 рецептов для всей семи , газету „Єкспрессо по Черніговски „ - залишити в матеріалах справи : мобільний телефон „ Нокіа” - передати дружині засудженого ОСОБА_22 : ключ - знищити .
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області протягом 15 діб з моменту його проголошення , а засудженим в той же строк з моменту вручення копії вироку.
Головуючий М.Г. Салай