Справа № 1-122/2009
01 вересня 2009 року м. Чернігів
Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючої - судді - Майбороди С.М.,
при секретарі - Головач О.М.,
за участю прокурорів - Тищенко Я.І., Бабуніної О.В.,
потерпілих - ОСОБА_1, ОСОБА_2
представника потерпілих - ОСОБА_3,
захисника підсудного - ОСОБА_4
підсудного - ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу по обвинуваченню
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, що має на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_4, працюючого ВАТ «Економ Плюс», що мешкає за адресою : вул. Військбуд, 76/5, м.Запоріжжя, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, -
ОСОБА_5 пред»явлено обвинувачення в тому, що він 20 травня 2007 року о 18 годині, керуючи автомобілем НОМЕР_1 з технічно несправною гальмівною системою, без документів на право керування транспортним засобом, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння, рухаючись по дорозі Чернігів-Городня-Сеньківка зі сторони м.Чернігова в сторону с.Новоборовичи, де в районі 29 км + 750 м вказаної автодороги, проявив неуважність, не вибрав безпечної швидкості руху та не правильно оцінив дорожню обстановку, внаслідок чого виїхав на зустрічну смугу руху, де зіткнувся з автомобілем «Ауді-А6», днз СВ 60-50 АС під керуванням ОСОБА_1, автомобіль під керуванням якого слідував у зустрічному напрямку. В наслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1А, отримав середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження, а ОСОБА_6, пасажир автомобіля «Ауді - А 6» - тяжкі тілесні ушкодження.
Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч.2 ст. 286 КК України.
У судовому засіданні до початку судового слідства ОСОБА_5 та його захисник просили закрити справу на підставі акту амністії, посилаючись на те, що ОСОБА_5 має неповнолітню дитину .
Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку прокурора, потерпілих та представника потерпілих, які заперечували проти задоволення клопотання, вказуючи на необхідність постановлення відносно ОСОБА_5 обвинувального вироку , суд вважає, що кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, підлягає закриттю на підставі акту амністії.
Застосовуючи акт амністії суд керується положеннями Закону України «Про амністію» від 19 квітня 2007 року, які в даному випадку мають пріоритет перед ч.2 ст.6 КПК України, оскільки Закон передбачає спеціальний порядок застосування амністії і прийнятий пізніше у часі.
Відповідно до ст. 6 Закону України „Про амністію” від 19 квітня 2007 року підлягають звільненню від кримінальної відповідальності особи, які підпадають під дію статті 1 цього Закону, кримінальні справи стосовно яких не розглянуті судом про злочини, вчиненні до набрання чинності цим Законом. ОСОБА_5 пред»явлено обвинувачення за злочин, який він вчинив 20 травня 2007 року - до набрання чинності Закону України «Про амністію», який вступив в силу з 10 червня 2007 року.
Так, відповідно до пункту „б” статті 1 Закону України „Про амністію” від 19 квітня 2007 року, особи, не позбавлені батьківських прав, які на момент набрання чинності цим законом, мають дітей, яким не виповнилось 18 років, підлягають звільненню від покарання, якщо вони вчинили необережний злочин, за який законом передбачене покарання менш суворе, ніж позбавлення волі на строк не більше 10 років.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні необережного злочину, який кваліфікований за ч.2 ст. 286 КК України , та за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років.
Згідно наявної в матеріалах справи копії свідоцтва про народження ( а.с.297), ОСОБА_5 має доньку, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5. Отже, на час набрання чинності Закону України „Про амністію” від 19 квітня 2007 року він мав неповнолітню дитину.
Як вбачається зі ст. 7 Закону України „Про амністію” від 19 квітня 2007 року амністія не застосовується до осіб, до яких протягом 1997-2007 років було застосовано амністію та які знову вчинили умисний злочин. Як вбачається з матеріалів справи Комунарським районним судом м.Запоріжжя 18 лютого 2009 року ОСОБА_5 звільнено від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 396 КК України на підставі Закону України «Про амністію» від 12.12.2008 року за злочин, який він вчинив в період з 20.01.2008 року по 21.01.2008 року.
У зв'язку з викладеним, справа відносно ОСОБА_5 підлягає закриттю, а останній звільненню від кримінальної відповідальності, оскільки підсудний на цьому наполягає, а Закон України „Про амністію” не передбачає умов щодо обов»язкового визнання останнім своєї вини.
В ст. 14 Закону України „Про амністію” від 19 квітня 2007 року зазначається, що особи, на яких поширюється дія Закону , звільненню від додаткових видів покарань не підлягають. Суд вважає, що дана стаття поширюється на випадки звільнення особи саме від призначеного покарання і не поширюється на випадки звільнення від кримінальної відповідальності.
Суд роз»яснює, що оскільки при винесенні постанови про звільнення від кримінальної відповідальності питання про відшкодування заподіяної злочином шкоди не вирішується, то прокурор та потерпілі, якими заявлено цивільний позов, можуть звернутись із позовною заявою до суду в порядку цивільного судочинства.
Судові витрати по справі, які стягуються з засуджених, слід віднести за рахунок держави.
Обраний ОСОБА_5 запобіжний захід у виді підписки про невиїзд підлягає скасуванню.
Керуючись п. «б» ст. 1, ст. ст. 6, 7, 8, 9, 10, 12 Закону України „Про амністію” від 19 квітня 2007 року, суд,-
Звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 286 КК України, на підставі п. »б» ст. 1 Закону України «Про амністію» і справу закрити.
Скасувати ОСОБА_5 обраний відносно нього запобіжний захід у виді підписки про невиїзд.
Судові витрати віднести за рахунок держави.
На постанову може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області протягом семи діб з моменту її винесення.
Суддя С.М.Майборода