07.02.2017 Справа № 907/876/16
За позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, Закарпатська область, Іршавський район
до відповідача управління соціального захисту населення Виноградівської районної державної адміністрації, м. Виноградів
про стягнення суми 111 817,72 грн.
Суддя господарського суду - Кривка В.П.
представники:
позивача - ОСОБА_2, довіреність від 18.01.17
відповідача - не з'явився
Суть спору: фізична особа - підприємець ОСОБА_1, Закарпатська область, Іршавський район звернувся з позовом до відповідача управління соціального захисту населення Виноградівської районної державної адміністрації, м.Виноградів про стягнення суми 111 817,72 грн.
У судовому засіданні 19.01.2017 року за клопотанням сторін в порядку ст. 77 ГПК України судом було оголошено перерву.
Позовні вимоги вмотивовано тим, що, згідно договору на відшкодування фактично наданих пільг окремій категорії громадян на приміських автобусних маршрутах у Виноградівському районі № 9 від 19 січня 2015 року, перевізником взято на себе зобов'язання щодо перевезення пільгових категорій громадян, а платником - зобов'язання щодо відшкодування витрат Перевізнику за перевезення пільгових категорій громадян за рахунок коштів субвенції з Державного бюджету місцевим бюджетам в межах бюджетних асигнувань. Однак, відповідачем було неналежно виконано договірні зобов'язання в частині здійснення компенсаційних виплат за надані позивачем послуги з перевезення пільгових категорій населення, у зв'язку з чим в нього виникла заборгованість в розмірі 111 817,72 грн.
У ході судового розгляду уповноважений представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві та долучених до справи матеріалів, та наполягає на вирішенні спору по суті.
Під час судового розгляду уповноваженим представником відповідача подано письмовий відзив на позов, згідно з яким викладені позивачем в позові обставини та наявність заявленої до стягнення заборгованості підтверджено, однак заперечено факт виникнення спірної заборгованості з вини відповідача. Зазначено про те, що відповідно до п.1.2 договору на відшкодування фактично наданих пільг окремій категорії громадян на приміських автобусних маршрутах у Виноградівському районі №9 від 19.01.2015 р. платник проводить відшкодування витрат за перевезення пільгових категорій громадян за рахунок коштів субвенцій з Державного бюджету місцевим бюджетам в межах бюджетних асигнувань. Управління соціального захисту населення Виноградівської районної державної адміністрації є утримувачем цільової субвенції з Державного бюджету та не впливає на розмір такої субвенції, порядок та строки її отримання. Крім того, зазначає, що відповідно до п. 3.4 спірного договору платник не несе відповідальності за термін розрахунків через неможливість вплинути на поступлення коштів субвенцій, лише здійснює перерахунок наявних на відповідному рахунку цільових коштів, згідно доведеного кошторису, що затверджується. Зважаючи на це, представник відповідача заявила письмове клопотання про залучення до участі у справі іншого відповідача, а саме: Міністерство соціальної політики України.
За змістом ст. 24 Господарського процесуального кодексу України суд має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача за наявності достатніх підстав. Дане клопотання не підлягає задоволенню судом через відсутність будь-якого документального та нормативного обґрунтування підстав залучення саме цієї особи, як іншого відповідача у даній справі. Крім цього, з огляду на предмет та підстави позову (стягнення заборгованості за укладеним між позивачем та відповідачем у спорі Договором №9 на відшкодування фактично наданих пільг окремій категорії громадян на приміських автобусних маршрутах у Виноградівському районі) вказане клопотання судом відхилено, як безпідставне та невмотивоване.
Представник відповідача після оголошеної в судовому засіданні перерви у судове засідання в визначений судом час не з'явився, причин неявки не повідомив, тому, з огляду на наявність у справі правової позиції відповідача по суті спору (письмовий відзив), суд вважає за можливе розглянути спір по суті за наявними в справі матеріалами.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши представника позивача
суд встановив:
19 січня 2015 року між Управлінням соціального захисту населення Виноградівської районної державної адміністрації та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір на відшкодування фактично наданих пільг окремій категорії громадян на приміських автобусних маршрутах у Виноградівському районі № 9 (а.с. 11-12)
Відповідно до умов договору Перевізником взято на себе зобов'язання щодо перевезення пільгових категорій громадян, а платником - зобов'язання щодо відшкодування витрат Перевізнику за перевезення пільгових категорій громадян за рахунок коштів субвенції з Державного бюджету місцевим бюджетам в межах бюджетних асигнувань.
Пунктом. 7.1 договору в редакції, викладеній в додатковій угоді №3 (а.с. 17) до спірного договору, запланована та узгоджена сума субвенцій на пільгове перевезення пасажирів автомобільним транспортом на 2015 рік згідно доведеного кошторису становила 524 400 грн., в т. ч. заборгованість за 2014 рік в розмірі 66 444,62 грн.
На підставі спірного договору позивачем з 01.01.2015 по 31.12.2015 надано послуги перевезення пільгових категорій громадян на суму 457 902,74 грн., що підтверджується узгодженими сторонами Актами виконаних робіт за перевезення пільгових категорій пасажирів Виноградівського району за січень - грудень 2015 р. (копії додано до матеріалів справи, а.с. 18-30).
Як вбачається з долучених до справи матеріалів (копій платіжних доручень, виписок банку, узгоджених сторонами актів звірки взаєморозрахунків за спірний період, тощо) відповідачем на виконання своїх зобов'язань щодо відшкодування витрат Перевізнику за перевезення пільгових категорій громадян здійснено частково, внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем за спірний період в розмірі 111 817,72 грн., що також достовірно підтверджено розгорнутим актом звірки взаєморозрахунків сторін станом на 01 січня 2016 року (а.с. 42). В ході судового розгляду уповноваженим представником відповідача зазначену заборгованість також підтверджено (письмовий відзив у матеріалах справи).
Таким чином, заявлена до стягнення сума заборгованості становить 111 817,72 грн. належним чином доведена матеріалами справи, договором, узгодженими сторонами Актами виконаних робіт за перевезення пільгових категорій пасажирів Виноградівського району за січень - грудень 2015 р., наявними доказами часткової оплати та узгодженою між сторонами звіркою взаєморозрахунків за спірний період станом на 01 січня 2016 року, відповідачем в установленому порядку підтверджена.
Вивчивши та оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку про задоволення позову з таких підстав.
Зміст договору на відшкодування фактично наданих пільг окремій категорії громадян на приміських автобусних маршрутах у Виноградівському районі №9 від 19.01.2015 р. свідчить, що у зв'язку з його укладенням між сторонами виникли правовідносини з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування.
Відповідно до ч. 6 ст. 306 ГК України відносини, пов'язані з перевезенням пасажирів та багажу, регулюються Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Зокрема, відносини з перевезення пасажирів регулюються спеціальним щодо даного виду правовідносин Законом України "Про автомобільний транспорт".
Відповідно до ст.7 Закону України "Про автомобільний транспорт" забезпечення організації пасажирських перевезень на приміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі району, - на районні державні адміністрації.
Згідно з ч. 1 ст. 29 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб'єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.
Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України "Про автомобільний транспорт" відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування міських, приміських та міжміських, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування визначаються договором про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування, у якому встановлюються: перелік маршрутів загального користування, які буде обслуговувати автомобільний перевізник, умови організації перевезень, показники якості транспортного обслуговування населення, термін роботи автомобільного перевізника, зобов'язання органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо облаштування маршруту, підтримки проїзної частини автомобільної дороги та під'їзних шляхів у належному стані (тільки для міських автобусних маршрутів), розмір компенсації витрат автомобільного перевізника внаслідок перевезення пільгових пасажирів та регулювання тарифів, механізм їх виплати.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 Закону України "Про автомобільний транспорт" договір про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування міському, приміському та міжміському, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), укладається між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування та автомобільним перевізником і вважається укладеним з моменту його підписання сторонами.
Згідно з ч. 1, 2, 4 Закону України "Про автомобільний транспорт" пільгові перевезення пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, забезпечують автомобільні перевізники, які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування. Автомобільному перевізнику, який здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, забороняється відмовлятися від пільгового перевезення, крім випадків, передбачених законом. Види та обсяги пільгових перевезень установлюються замовленням, у якому визначається порядок компенсації автомобільним перевізникам, які здійснюють перевезення пасажирів на маршрутах загального користування, збитків від цих перевезень.
В свою чергу, відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону України "Про автомобільний транспорт" органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані надати перевізникам, які здійснюють пільгові перевезення пасажирів та перевезення пасажирів за регульованими тарифами, компенсацію відповідно до закону.
Частиною 2 статті 916 ЦК України передбачено, що плата за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти, що здійснюється транспортом загального користування, визначається за домовленістю сторін, якщо вона не встановлена тарифами, затвердженими у встановленому порядку. Пільгові умови перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти транспортом загального користування можуть встановлюватися організацією, підприємством транспорту за їх рахунок або за рахунок відповідного бюджету у випадках, встановлених законом та іншими нормативно-правовими актами.
Умови відшкодування компенсацій, зокрема, за пільгові перевезення пасажирів автомобільним транспортом перевізникам визначається Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 року № 256 (далі - Порядок).
Виходячи із змісту пунктів 2, 2-1 вказаної Постанови розпорядниками коштів місцевих бюджетів щодо розрахунків з постачальниками послуг визначені управління праці та соціального захисту населення.
Відповідно до п. 2 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення проводиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міста Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та у районних бюджетах на зазначені цілі. Забороняється фінансування місцевих програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Підприємства, установи та організації для належного функціонування і здійснення передбаченої установчими документами діяльності укладають відповідні договори з іншими суб'єктами господарювання. При цьому, в деяких випадках оплата за відповідними договорами здійснюється за рахунок коштів, виділених з Державного бюджету України.
Не зважаючи на те, що у відносинах між бюджетними установами та не бюджетними підприємствами залучені бюджетні кошти, такі відносини не є бюджетними, та відносяться до цивільно - правових. Для таких цивільно - правових відносин характерна юридична рівність сторін. Тобто бюджетна установа як отримувач і розпорядник бюджетних коштів не має будь - яких привілеїв чи пільг у рамках виконання своїх зобов'язань за договірними відносинами.
За порушення термінів оплати, визначених умовами договору, установа чи підприємство, що фінансуються з Державного бюджету України, несуть відповідальність відповідно до законодавства і укладеного договору.
Згідно з ч. 2 ст. 617 ЦК України, ч. 2 ст. 218 ГК України відсутність бюджетних коштів передбачених у видатках Державного бюджету України не виправдовує бездіяльність і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань в частині компенсації позивачу витрат за надані послуги з перевезення пільгових категорій громадян на підставі договору №9 від 19.01.2015 р., позовні вимоги про стягнення суми 111 817,72 грн. за надані послуги з перевезення пільгових категорій громадян підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, які складають 1 677, 27 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 43, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 78, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з управління соціального захисту населення Виноградівської районної державної адміністрації (Закарпатська область, м.Виноградів, вул. Миру, 54, і.к. 03192903) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) суму 111 817,72грн. ( Сто одинадцять тисяч вісімсот сімнадцять гривень 72 коп.) та 1 677, 27 грн. (одна тисяча шістсот сімдесят сім гривень 27коп.) судового збору.
Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 10.02.2017 року.
Суддя Кривка В.П.