про повернення позовної заяви
10.02.2017 Справа № 904/1185/17
Суддя Петрова В.І., розглянувши матеріали
за позовом Тимчасового трудового колективу в особі ОСОБА_1., АДРЕСА_1
до Приватного підприємства "Будівельник-ЮГ", м. Дніпро
про стягнення заборгованості за договором підряду з тимчасовим трудовим колективом
Стаття 63 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує суддю, який вирішує питання про прийняття позовної заяви, повернути позовну заяву з підстав неправильного оформлення позовної заяви та доданих до неї документів.
Суд досліджує позовну заяву за формальними ознаками, не вивчаючи питання по суті позовних вимог.
Позовна заява за №б/н від 07.02.2017р. разом з доданими до неї документами підлягає поверненню без розгляду з огляду на таке.
Згідно п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачуються 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" установлено у 2017 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2017 року у розмірі 1600 гривень.
Враховуючи, що ціна позову складає 63 201,33грн., Тимчасовий трудовий колектив повинен був сплатити судовий збір у розмірі 1 600,00грн. (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб), оскільки 1,5% ціни позову складає 948,02грн.
До позовної заяви додано копію квитанції №0.0.535638294.1 від 27.01.2017р. про сплату судового збору у розмірі 1 544,00грн.
Згідно п.2.21. постанови пленуму Вищого господарського суду України, від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" платіжні документи про сплату судового збору подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
У зв"язку з цим копія квитанції №0.0.535638294.1 від 27.01.2017р. не може бути належним доказом сплати судового збору у розмірі 1 544,00грн.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
При повторному зверненні Тимчасовому трудовому колективу в особі ОСОБА_1. слід звернути увагу на те, що згідно ст.21 Господарського процесуального кодексу України позивачами в судовому процесі є підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Керуючись п.4 ч.1 ст.63, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Повернути позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
Додаток: позовна заява за №б/н від 07.02.2017р. з доданими до неї документами на 8 аркушах
Суддя В.І. Петрова