Справа №754/15132/16-ц
08 лютого 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого: Невідомої Т.О.
суддів: Гаращенка Д.Р., Ратнікової В.М.
секретар: Ільченко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 19 грудня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про сплату боргу по утриманню нерухомого майна, визнання права власності та інших речових прав на нерухоме майно,
№ апеляційного провадження: №22-ц/796/2073/2017
Головуючий у суді першої інстанції: Шевчук О.П.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Невідома Т.О.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 19 грудня 2016 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про сплату боргу по утриманню нерухомого майна, визнання права власності та інших речових прав на нерухоме майно визнано неподаним та повернуто заявнику.
Не погодившись із такою ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про повернення позовної заяви на підставі ч.2 ст. 121 ЦПК України. Звертає увагу на те, що позов заявлено саме ним, як володільцем нерухомого майна, з метою захисту його прав та інтересів відповідно до вимог ст. 16 ЦК України.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити з наведених в ній підстав.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в суд апеляційної інстанції, з'ясувавши обставини справи та оговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Як вбачається з матеріалів справи, у грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про сплату боргу по утриманню нерухомого майна, визнання права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 08 грудня 2016 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків протягом трьох днів з дня отримання копії ухвали, з тих підстав, що зазначені в позові вимоги не є способами захисту цивільного права, встановленими ст. 16 ЦК України. Крім того, в порушення п. п. 5, 6 ч.1 ст. 119 ЦПК України позивачем не було викладено обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги та не зазначено докази, що підтверджують кожну обставину або наявність підстав для звільнення від доказування.
15 грудня 2016 року на виконання вимог вказаної ухвали ОСОБА_1 було подано до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, в якій викладено позовні вимоги в новій редакції, відповідно до змісту яких позивач просив зобов'язати ОСОБА_2 оплатити та погасити заборгованість за надані послуги стосовно утримання нерухомого і рухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на загальну суму 6 795,01 грн., у тому числі, на суму 794,57 грн. перед ПАТ «Укртелеком» за надані комунікаційні послуги; на суму 391,56 грн., з яких перед ПАТ «Київгаз» за надані послуги з розподілу газу на суму 111,43 грн., та перед ДП «КиївГазЕнерджи» за постачання природного газу на суму 280,13 грн.; на суму 3 346,84 грн. перед ПАТ «Київенерго» за надані послуги з централізованого опалення; на суму 2 262,04 грн. перед КП «Керуюча компанія про обслуговуванню житлового фонду Деснянського району м. Києва» за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Також просив стягнути з ОСОБА_2 на його, ОСОБА_1, користь грошові кошти на суму 85,50 грн. за оплату наданих послуг з технічного обслуговування омофону.
19 грудня 2016 року Деснянським районним судом м. Києва позовну заяву ОСОБА_1 було визнано неподаною та повернуто заявнику на підставі ч. 2 ст. 121 ЦПК України.
Постановляючи ухвалу, суд виходив з того, що ОСОБА_1 заявлено вимоги в інтересах інших осіб, що не передбачено чинним законодавством.
Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.
Як вбачається зі змісту позову та заяви про усунення недоліків, ОСОБА_1 заявив вимоги про зобов'язання ОСОБА_2 сплатити заборгованість за надані послуги з утримання нерухомого і рухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, у розмірі 6 795,01 грн. перед ПАТ «Укртелеком», ПАТ «Київгаз», ПАТ «Київенерго», КП «Керуюча компанія по обслуговуванню житлового фонду Деснянського району м. Києва» та стягнути з ОСОБА_2 на його користь грошові кошти у сумі 85,50 грн. за оплату наданих послуг з технічного обслуговування домофону.
Та обставина, що позивач просив зобов'язати відповідача виконати зобов'язання по утриманню рухомого і нерухомого майна на користь третіх осіб не могла слугувати перешкодою для відкриття провадження у справі.
При цьому, після відкриття провадження у справі позивач вправі змінити предмет або підставу позову. Питання щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог ОСОБА_1 підлягає вирішенню на наступних стадіях судового процесу.
На зазначене суд першої інстанції уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про повернення позовної заяви позивачу.
Таким чином, ухвала Деснянського районного суду м. Києва від 19 грудня 2016 року постановлена з порушенням норм процесуального права та відповідно до вимог ст. 312 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 19 грудня 2016 року скасувати, питання передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає.
Головуючий: Т.О. Невідома
Судді: Д.Р. Гаращенко
В.М. Ратнікова