Справа № 22-ц/796/2445/2017 Головуючий в 1-й інстанції - Юзькова О.Л.
761/33043/16-ц Доповідач-ЧобітокА.О.
02 лютого 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого -Чобіток А.О.
суддів - Немировської О.В.,Соколової В.В.
при секретарі - Казанник М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 22 листопада 2016 року в справі за Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором , -
Публічне акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним говором.
Також 17.11.2016 року позивачем подано заяву про забезпечення позову, шляхом накладення арешту та заборони відчуження нерухомого майна, що належить на праві приватної власності ОСОБА_3, а саме: квартиру АДРЕСА_1; квартиру АДРЕСА_2, , що складається з 2 кімнат, загальною площею 81,30 кв. м., житловою площею 42,10 кв. м.; гараж, машиномісце в надземному-підземному паркінгу за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 21.0 кв. м.; гараж, машиномісце в надземному-підземному паркінгу за адресою АДРЕСА_4, - загальною площею 21.0 кв. м. Заява мотивована тим, що розмір позовних вимог становить значну суму 5 263 442,41 грн., вищезазначене нерухоме майно відповідача нічим не обтяжене і може бути відчужене відповідачем у будь-який момент часу, існує реальна загроза невиконання можливого судового рішення про стягнення заборгованості чи суттєве утруднення виконання такого рішення.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 22 листопада 2016 року заяву ПАТ «Креді Агріколь Банк» про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно задоволено в повному обсязі у спосіб вказаний позивачем.
В апеляційній скарзі представник відповідача просить скасувати ухвалу суду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неналежне з»ясування обставин у даній справі.
Вислухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, обставини справи,колегія суддів приходить до наступного.
Встановлено, що у вересні 2016 року позивач пред»явив позов до відповідача про стягнення заборгованості, мотивуючи його тим, що між сторонами 27.09.2013 року укладено кредитний договір № 16/13-ж , за умовами якого банк надав відповідачу кредит у розмірі 5 777.280,00 грн. зі строком користування з 27.09.2013 року по 26.09.2028 року зі сплатою процентної винагороди, встановленої умовами договору. Внаслідок невиконання відповідачем умов договору просили суд стягнути заборгованість у загальному розмірі 5 263 442,41 грн., подавши в подальшому заяву про забезпечення позову у вказаний вище спосіб з посиланням на великий розмір заборгованості та тим, що вказане ними майно нічим не обтяжене і може бути відчужене ОСОБА_3.
Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб,які беруть участь у справі,може вжити передбачені цим Кодексом,заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь - якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з»ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Згідно з п.1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або інших осіб.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову у означений спосіб, суд першої інстанції, зазначив, що невжиття заходів забезпечення у такий спосіб позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення.
Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, оскільки до нього суд прийшов з порушенням зазначених вище вимог законодавства та належного встановлення обставин у даній справі.
З апеляційної скарги відповідача вбачається, що в забезпечення виконання відповідачем умов кредитного договору № 16/13-ж від 27.09.2013 року, сторонами у той же день був укладений договір іпотеки, за умовами якого ОСОБА_5 передав позивачу в іпотеку нерухоме майно - будинок та земельну ділянку, вартість якого визначена сторонами у розмірі 5 777.280,00 грн. , що більше суми позовних вимог .
Крім того, з наданих відповідачем документів вбачається, що квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, відповідачу не належать.
Таким чином висновки суду про наявність існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, накладення арешту на майно, яке не належить відповідачу, неможна визнати обґрунтованими .
З огляду на викладене колегія суддів вважає за необхідне скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити питання на новий розгляд, при якому суду необхідно належним чином з»ясувати зазначені обставини при розгляді заяви про забезпечення позову у спосіб зазначений позивачем.
Керуючись ст.ст.304,307,312,313-315,319 ЦПК України,колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 задовольнити частково.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 22 листопада 2016 року скасувати та передати питання на новий розгляд
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий - Судді -