06 лютого 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі :
Головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.
СуддівКравець В.А., Махлай Л.Д.
при секретаріГоін В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» - Сокуренко Наталії Вікторівни на заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 30 червня 2016 року
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості,-
Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 30 червня 2016 року у задоволенні позову відмовлено. /а.с. 62-64/
Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник ПАТ КБ «Приват Банк» - Сокуренко Н.В. подала апеляційну скаргу на рішення суду посилаючись на його незаконність та необґрунтованість. Вважає, що судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини справи, зокрема те, що підписавши Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ОСОБА_6 приєднався до запропонованих банком умов надання йому послуги, не заперечував факту укладення кредитного договору, доказом отримання кредитної картки є фото ОСОБА_6 з карткою «Універсальна», доказом користування карткою є виписка по рахунку, а дії щодо часткового погашення заборгованості свідчать про визнання боргу відповідачем. З урахуванням викладеного в апеляційній скарзі просила рішення суду скасувати та постановити нове про задоволення позову.
Сторони в судове засідання не з'явились, про час та дату судового розгляду повідомлені належним чином, тому колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за їх відсутності у відповідності до положень ч. 2 ст. 305 ЦПК України.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення залишенню без змін на підставі наступного.
№ справи 755/1907/16-ц
№ апеляційного провадження:22-ц/796/1047/2016
Головуючий у суді першої інстанції: Катющенко В.П.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Лапчевська О.Ф.
Судом встановлено, що ПАТ КБ «Приват Банк», звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом, в якому просить суд: стягнути з відповідача - ОСОБА_6 на його користь заборгованість у розмірі 19766,27 гривень за кредитним договором № б/н від 04 квітня 2013 року, яка складається з наступного: 4152,93 гривень - заборгованість за кредитом, 12095,90 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом, 2100,00 гривень - заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг, 500 гривень - штраф (фіксована частина), 917,44 гривень - штраф (процентна ставка); судові витрати у розмірі 1378,00 гривень.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції вірно керувався вимогами ст. 60 ЦПК України, про те, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу, ч.1 та 2 ст. 207 ЦК України, якою визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) та правовою позицією Верховного Суду України у справі № 6-16цс15 від 11 березня 2015 року про те, що за частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Встановивши, що позивачем не надано суду доказів оформлення та укладання між сторонами та відповідно отримання позичальником Умов та Правил надання банківських послуг, Пам'ятки клієнта і Тарифів, щоб в сукупності із Заявою свідчило про укладений у належній формі договір між сторонами про надання банківських послуг, а виходячи з правового аналізу вказаних норм Умови надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, якщо такі Умови не містять підпису позичальника, відсутність належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови розумів позичальник, підписуючи заяву позичальника, а також те, що Умови містили збільшений строк позовної давності в момент підписання заяви позичальника, або в подальшому такі Умови, зокрема щодо збільшення строку позовної давності, не змінювались, не було надано доказів того, що відповідна Картка передбачена умовами Заяви, була видана відповідачу, як і не надано суду відомостей, що підтверджують тип та строк дії Картки, що є істотними умовами договору, доказів зарахування кредитних коштів на картку, відомостей, що підтверджують факт наявності заборгованості відповідача за кредитним договором у розмірі 19766,27 гривень, враховуючи що, як вбачається з поданої позовної заяви, відповідачу позивачем було надано кредит у розмірі 4300,00 гривень, при цьому згідно анкети-заяви, розмір кредитного ліміту взагалі визначено не було, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відмову у задоволенні позову.
Доводи апеляційної скарги щодо того, що підписавши Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ОСОБА_6 приєднався до запропонованих банком умов надання йому послуги, не заперечував факту укладення кредитного договору, а доказом отримання кредитної картки є фото ОСОБА_6 з карткою «Універсальна», колегія суддів не приймає до уваги, оскільки в порядку ст. 60 ЦПК України позивачем надано копію анкети ОСОБА_6 / а.с.6-7/ з якої неможливо встановити чи була видана картка ОСОБА_6 взагалі, терміну дії вказаної картки, що унеможливлює суд здійснити перевірку правильності доданого до позову розрахунку заборгованості, наданого за період з 04.04.2013 р. по 30.11.2015 р. та не вбачається, що відповідач отримав пам'ятку клієнта, ознайомлений з тарифами та умовами.
Крім того, за змістом правової позиції, яка міститься в Постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року в справі № 6-16цс15, Умови надання споживчого кредиту фізичним особам не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, якщо такі Умови не містять підпису позичальника.
Разом з тим, Умови та Правила надання банківських послуг не містять підпису відповідача, відсутній він і в анкеті-заявці у відповідній для цього графі / а.с.6 зворот/, позивачем не надано жодних належних і допустимих доказів на підтвердження того, що саме ці Умови та Правила надання банківських послуг розумів відповідач, підписуючи анкету-заяву, а також, що ці умови не змінювалися. В матеріалах справи також відсутні докази на підтвердження того, що відповідач отримав грошові кошти або кредитну картку, фото з карткою, на яке посилається апелянт, до суду першої інстанції не було надано, судом першої інстанції не оцінувалось на предмет належності та допустимості, у зв'язку з чим не може бути враховано судом апеляційної інстанції.
Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та містяться на формальних міркуваннях.
Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» - СокуренкоНаталії Вікторівни на заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 30 червня 2016 року - відхилити.
Заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 30 червня 2016 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: Судді: