АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА[1]
01 лютого 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого-судді Слюсар Т.А.
суддів: Волошиної В.М., Рейнарт І.М.
при секретарі: Крічфалуши С.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Сокуренко Наталії Вікторівни в інтересах публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Подільського районного суду м. Києва від 08 вересня 2016 року
в справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Колегія суддів, -
У серпні 2016 року публічне акціонерне товариство комерційного банку «ПриватБанк» (надалі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося в суд із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 16 липня 2012 року у розмірі 25 940 грн. 68 коп., яка виникла станом на 30 червня 2016 року.
В обґрунтування позову представник позивача зазначав, що відповідно до укладеного договору 16 липня 2012 року відповідачка отримала кредит в розмірі 2 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків закористування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Позивач свої зобов'язання за вказаним кредитним договором виконав належним чином, а відповідачка взяті на себе зобов'язання не виконала, у зв'язку з чим виникла заборгованість, у сумі 25 940 грн. 68 коп., що складається з: 2010 грн. 52 коп. - заборгованість за кредитом, 18 818 грн. 70 коп. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 3 400 грн. - заборгованість за пенею, 500 грн. - штраф (фіксована частина); 1 211 грн. 46 коп. - штраф (процентна складова).
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 08 вересня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі представник позивача, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення районного суду та постановити по справі нове рішення, яким позов задовольнити.
Колегія суддів, вислухавши представника позивача, яка підтримала апеляційну скаргу, ОСОБА_2, яка просила апеляційну скаргу відхилити, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, враховуючи таке.
Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Рішення районного суду зазначеним нормам процесуального права не відповідає.
Як убачається з матеріалів справи, 16 липня 2012 року ОСОБА_2 підписана анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг Приватбанку (а.с.10).
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 10 ЦПК України районний суд сприяє всебічному і об'єктивному з'ясуванню обставин справи, роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених законом.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 169 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених ст. 157 ЦПК України, якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення.
Піддавши сумніву існування між сторонами договірних відносин з причин невизнання ОСОБА_2 позову й твердженням про неотримання кредитної картки, суд не дав оцінки змісту долученої до справи анкети-заяви ОСОБА_2, яка містить підпис та дійсність якої відповідачкою не спростовано.
Матеріали справи свідчать, що справу розглянуто у відсутність представника ПАТ КБ «ПриватБанк».
Проте, в порушення вимог п. 4 ст. 169 ЦПК України, районний суд не вжив заходів щодо визнання явки представника позивача в судове засідання обов'язковою, не сприяв повному і об'єктивному з'ясуванню обставин справи, що призвело до неправильного вирішення спору й поспішних висновків про недоведеність позову.
За таких обставин, рішення районного суду підлягає скасуванню, а по справі слід ухвалити нове рішення, враховуючи таке.
У частинах 1, 2 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно частини 1 статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
На підтвердження існування договірних відносин, представником ПАТ КБ «ПриватБанк» в суді апеляційної інстанції було долучено виписку з особового рахунку, скриншот картки клієнта і дві фотографії відповідачки з кредитної карткою в руках та паспортом (а.с.89-90).
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 було підтверджено факт існування між нею та ПАТ КБ «ПриватБанк» договірних відносин й оформлення договору та отримання кредитної карти в відділенні ПАТ КБ «ПриватБанк», яке знаходиться в м. Черкаси з посиланням на те, що час укладення договору вона проживала у доньки по АДРЕСА_1
З урахуванням наданих пояснень, ОСОБА_2 підтверджено і те, що саме її фото долучено представником банку до матеріалів справи.
Відповідно доданих виписки з особового рахунку убачається, що грошові кошти з допомогою картки знімалися в тому числі і у банкоматі, розташованому по АДРЕСА_1
Враховуючи викладене, та обставина, що ОСОБА_2 згідно довідки МСЕК є інвалідом 1 групи й потребує сторонньої допомоги, не спростовує наявні у справі докази про існування між сторонами договірних відносин.
Отже, ОСОБА_2, підписавши 16 липня 2012 року заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг Приватбанку, була повідомлена про зміст цих Умов та Правил.
Згідно положень ст.ст. 634, 638 ЦК України, підписавши заяву, відповідачка прийняла пропозицію позивача та приєднався до договору згідно з умовами та правилами надання банківських послуг на умовах, викладених у зазначеній заяві.
Зобов'язання виникають із підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема договорів.
Згідно статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з ростроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.
Згідно даних особової картки, 16 липня 2012 року ОСОБА_2 отримано кредит, у сумі 2000 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, який у подальшому, згідно умов договору, збільшувався (а.с.57-65).
В долученому до справи розрахунку ПАТ КБ «ПриватБанк» визначено заборгованість, у сумі 25 940 грн. 68 коп., що складається з: 2010 грн. 52 коп. - заборгованість за кредитом, 18 818 грн. 70 коп. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 3 400 грн. - заборгованість за пенею (з урахуванням заяви про уточнення (а.с.79)); 500 грн. - штраф (фіксована частина); 1 211 грн. 46 коп. - штраф (процентна складова).
Разом з тим, відповідно до матеріалів справи, штраф і пеня нараховані за одні і ті ж порушення, а тому колегія суддів вбачає у вимогах про стягнення з боржника одночасно штрафу й пені подвійну цивільно-правову відповідальність.
За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Цивільно - правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.
Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
Враховуючи, що відповідно до положень ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
За таких обставин, правові підстави до стягнення штрафу, на загальну суму 1711 грн. 46 коп., відсутні, а тому у задоволенні позову в зазначеній частині слід відмовити.
Відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_2 визнана інвалідом 1 групи й згідно ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільняється від сплати судового збору.
Враховуючи вищенаведене та наявні в справі докази, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції, як постановленого з порушенням норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з'ясуванням обставин справи, що призвело до неправильного вирішення спору та ухвалення по справі нового рішення про часткове задоволення позову й стягненню з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 2010 грн. 52 коп. заборгованості за кредитом, 18818 грн. 70 коп. заборгованості за відсотками, 3400 грн. заборгованості за пенею, а всього 22851 грн. 12 коп. У задоволенні позову в іншій частині слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313 - 316 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Сокуренко Наталії Вікторівни в інтересах публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» задовольнити.
Рішення Подільського районного суду м. Києва від 08 вересня 2016 року скасувати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» 2010 грн. 52 коп. заборгованості за кредитом, 18818 грн. 70 коп. заборгованості за відсотками, 3400 грн. заборгованості за пенею, а всього 22851 грн. 12 коп.
У задоволенні позову в іншій частині відмовити.
Рішення набирає чинності негайно, проте може бути оскаржене в касаційному порядку протягом 20 днів з моменту проголошення шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді:
Справа № 758/10068/16-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/16041/2016; 22-ц/796/1895/2017
Головуючий у суді першої інстанції: Ларіонова Н.М.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Слюсар Т.А.