ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
10 лютого 2017 року № 826/15567/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Балась Т.П., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Першого заступника Генерального прокурора України Сторожука Дмитра
Анатолійовича
про зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про зобов'язання першого заступника Генерального прокурора України Сторожука Дмитра Анатолійовича прийняти особисто позивача з питання покращення якості здійснення процесуального керівництва на стадії участі у судовому провадженні щодо кримінальних правопорушень, відповідні відомості про які внесено 21 травня 2015 року до ЄРДР за № 42015200000000224, у тому числі щодо зміни правової кваліфікації вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення зі ст. 128 КК України (начебто необережні дії, які виразилися у спричиненні середньої тяжкості тілесного ушкодження позивачу) на ч. 2 ст. 122 КК України, яке полягає в умисному заподіянні ОСОБА_4 позивачу середньої тяжкості тілесного ушкодження з метою залякування та примушення її не здійснювати користування земельною ділянкою, будівництва на ній, розглянути заяву позивача від 18 серпня 2016 року та надати позивачу письмову відповідь про результати її розгляду (перевірки) і суть прийнятого рішення.
В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на Закон України «Про звернення громадян», Інструкцію про порядок розгляду звернень та особистого прийому в органах прокуратури України та зазначає, що її звернення до відповідача від 18.08.2016 року фактично розглянуто не було та перенаправлено на розгляд прокурору, який вже відмовив позивачу у питаннях, які предметом звернення. Крім того, позивач на особистий прийом до відповідача, про який вказувала у заяві, також запрошена не була.
Відповідач проти позову заперечив з огляду на положення Закону України «Про звернення громадян», Інструкцію про порядок розгляду звернень та особистого прийому в органах прокуратури України та вказав, що позивачу була надана відповідь, роз'яснено право оскарження дій та рішень слідчого та прокурора в судовому порядку згідно Кримінального процесуального кодексу України та повідомлено про відсутність підстав для особистого прийому.
В судовому засіданні 26 січня 2017 року оголошено ухвалу про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження згідно з частиною 4 статті 122 КАС України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши в судовому засіданні пояснення позивача та представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких грунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
ОСОБА_1 18 серпня 2016 року звернулася до Першого заступника Генерального прокурора України Сторожука Дмитра Анатолійовича із заявою про прийняття її на особистому прийомі з питання покращення якості здійснення процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення прокурорами прокуратури Сумської області на стадії їх участі у судовому провадженні щодо кримінальних правопорушень, відповідні відомості про які внесено 21.05.2015 року до ЄРДР за № 42015200000000224, у тому числі щодо зміни правової кваліфікації вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення за ст. 128 КК України на частину другу ст. 122 КК України та повідомити її про результати розгляду порушеного питання.
В обгрунтування заяви щодо необхідності прийняття її на особистому прийомі Першим заступником Генерального прокурора України позивач вказала на неодноразове направлення її скарг на розгляд заступника прокурора Сумської області, бездіяльність якого є предметом оскарження, а відповідач наділений повноваженнями щодо здійснення особистого прийому громадян з питань незгоди з рішеннями про відмову у задоволенні скарги прокурорами обласного рівня, керівниками самостійних структурних підрозділів Генеральної прокуратури України тощо.
Вирішуючи спірні правовідносини суд виходить з наступного.
Законом України від 02.10.1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (в редакції, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 393/96-ВР) передбачено право громадян України звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Відповідно до статті 4 наведеного Закону до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких:
порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян);
створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод;
незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.
Дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним тощо (стаття 12 Закону № 393/96-ВР).
Отже, як вбачається з наведеного нормативно-правового акту, предметом регулювання якого є правовідносини у сфері управлінської діяльності, його норми не можуть бути застосовані під час вирішення даного спору, оскільки позивач звернулася до відповідача з метою вирішити питання щодо зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення.
Згідно зі статтею 303 Кримінального процесуального кодексу України скарги рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які не розглядаються під час досудового розслідування, можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314 - 316 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, обвинувальний акт стосовно ОСОБА_4 направлено до Зарічного районного суду м. Суми 26.06.2016 року, тобто до звернення позивача до відповідача із скаргою 18.08.2016 року.
Листом Генеральної прокуратури України від 23.08.2016 року № 17/7-31748-16 позивачу надано відповідь з посиланням на Закон України «Про прокуратуру» та КПК України. Зокрема відповідачем було повідомлено про те, що згідно з вимогами частини третьої статті 17 Закону України «Про прокуратуру» під час здійснення повноважень, пов'язаних з реалізацією функцій прокуратури, прокурори є незалежними, самостійно приймають рішення про порядок здійснення таких повноважень, керуючись при цьому положеннями закону, а також зобов'язані виконувати лише ті вказівки прокурора вищого рівня, що були надані з дотриманням вимог цієї статті.
З листопада 2012 року органи прокуратури при здійсненні досудового розслідування та нагляду за ним діють виключно в межах нового Кримінального процесуального кодексу України.
Також роз'яснено, що відповідно до ст.ст. 36, 40 КПК України прокурор та слідчий, здійснюючи свої повноваження, є самостійними у процесуальній діяльності. Оскарження їх дій та рішень, окрім недотримання розумних строків, прокурору вищого рівня чинним законодавством не передбачено. Натомість відповідно до ст. ст. 303 - 307 КПК України таке оскарження здійснюється в судовому порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, до Генеральної прокуратури України з Адміністрації Президента України надійшла заява позивача щодо сприяння їй у вирішенні тих же питань, що порушувалися нею й у заяві від 18.08.2016 року.
За результатами розгляду цієї заяви 29.08.2016 року позивачу надано відповідь, у тому числі щодо відсутності підстав для особистого прийому керівництвом Генеральної прокуратури України. Позивачу роз'яснено, що керівництво проводить прийом громадян за зверненнями лише з питань, які належать до компетенції органів прокуратури. Порушені у зверненні питання по суті підлягають вирішенню лише судом.
Таким чином, суд приходить до висновку про помилковість тверджень позивача щодо порушення її права на відповідь на скаргу від 18.08.2016 року.
З приводу вимог щодо здійснення відповідачем особистого прийому суд зазначає наступне.
Відповідно до 22 Закону № 393/96-ВР керівники та інші посадові особи органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян зобов'язані проводити особистий прийом громадян.
Порядок прийому громадян в органах державної влади, місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, об'єднаннях громадян визначається їх керівниками.
Наказом Генерального прокурора України від 27.12.2014 року № 9-гн затверджено Інструкцію «Про порядок розгляду звернень та особистого прийому в органах прокуратури України» (далі - Інструкція), а також прийнято наказ «Про організацію діяльності органів прокуратури України з особистого прийому, розгляду звернень та забезпечення доступу до публічної інформації» від 30.12.2015 року № 430.
Відповідно до п. 8.2. Інструкції особистий прийом керівництвом Генеральної прокуратури України здійснюється згідно із затвердженим Генеральним прокурором України графіком та встановленим порядком.
Графік прийому громадян керівництвом Генеральної прокуратури України оприлюднено на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України, розміщено у вигляді стенду у приймальні громадян Генеральної прокуратури України та у канцелярії приймальні.
Перший заступник та заступники Генерального прокурора України приймають громадян, якщо вони звернулися на особистий прийом з питань незгоди з рішеннями про відмову в задоволенні скарги прокурорами обласного рівня, керівниками самостійних структурних підрозділів Генеральної прокуратури України (п. 8.4 Інструкції).
Попередній запис заявників на прийом до заступників Генерального прокурора України Інструкцією не передбачено. Такий прийом здійснюється у день звернення особи до приймальні громадян із заявами (скаргами), до яких додається конкретне рішення (відповідь) прокурора обласного рівня, керівника самостійного структурного підрозділу Генеральної прокуратури України, яким відмовлено в задоволенні скарги.
Працівники управління організації прийому громадян, розгляду звернень ті запитів, за наявності підстав для прийому, організовують такий прийом першим заступником та заступниками Генерального прокурора України, а за їх відсутності - дають громадянам та іншим особам відповідні роз'яснення.
Відповідно до п. 8.4 Інструкції звернення, отримане на особистому прийомі заступником Генерального прокурора України, передається тому заступнику Генерального прокурора України, до компетенції якого, згідно з розподілом обов'язків, належить вирішення порушених у зверненні питань. Про прийняте рішення інформується заступник Генерального прокурора України, який проводив особистий прийом громадян.
Згідно з наказом про розподіл обов'язків між керівництвом Генеральної прокуратури України від 11.07.2016 року № 243, питання, викладені у скарзі позивача, до компетенції відповідача не належать.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про безпідставність вимог позивача щодо зобов'язання відповідача вчинити дії по особистому прийому ОСОБА_1
Позивач в силу положень ч.1 ст.71 КАС України повинен довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, проте всупереч вказаній нормі не довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують її позовні вимоги.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов є необгрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 69-71, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя Т.П. Балась