АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
Справа № 761/31339/15-ц Головуючий у суді першої інстанції: Малинников О.Ф.
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/589/17 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Волошина В.М.
25 січня 2017 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого Волошиної В.М.
Суддів Слюсар Т.А., Кирилюк Г.М.
при секретарі Крічфалуши С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційними скаргами Безвершенка Олега Олександровича - представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна», ОСОБА_5 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» до ОСОБА_5 про стягнення кредитної заборгованості.
Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи скарги, колегія суддів, -
У жовтні 2015 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» (далі ТОВ «Порше Мобіліті») звернулось до ОСОБА_5 про стягнення кредитної заборгованості, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 13 березня 2012 року між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір № 50002130, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 379 252 грн., еквівалент якої в доларах США складає 47 200 доларів США на придбання автомобіля на строк до 15 березня 2014 року зі сплатою 9,90% на рік, ставка є змінною відповідно до п.2.3. Загальних умов. До обов'язків Позичальника віднесено вчинення дій зі страхування майна - автомобіля, яким забезпечено виконання його зобов'язань за кредитним договором. В порушення умов кредитного договору позичальник свого обов'язку по своєчасній сплаті страхових платежів не здійснював, внаслідок чого ТОВ «Порше Мобіліті» на підставі п.п. 5.5 та 1.7.3. загальних умов здійснив їх сплату від імені та за рахунок позичальника. Виконання ТОВ «Порше Мобіліті» умов укладеного кредитного договору в частині зарахування коштів відповідача у виконання зобов'язань останнього перед позивачем в порядку черговості, встановленої п. 1.7. загальних умов, призвело до виникнення заборгованості. Станом на 23 жовтня 2015 року заборгованість за кредитним договором складає суму 45 595,88 грн., з яких: 3 384,20 грн. - прострочена заборгованість з відшкодування страхових платежів; 42 211,68 грн. - прострочена заборгованість по сплаті чергових платежів з погашення кредиту та процентів за користування кредитом. У зв'язку з неналежним виконанням позичальником грошового зобов'язання, кредитор просив застосувати частину другу статті 625 ЦК України, стягнувши з позичальника на користь ТОВ «Порше Мобіліті» суму 3% річних за час прострочення в розмірі - 2 251,28 грн. та 33 364,36 грн. - суму інфляційних втрат, а також стягнути штрафні санкції, передбачені п.п 8.1, 8.2, 8.4, 8.5 кредитного договору на загальну суму 153 705,80 грн. Таким чином, загальна сума заборгованості до стягнення складає 234 917 грн. 32 коп., яку позивач просив стягнути з відповідача.
Під час розгляду справи позивач надав додаткові пояснення, в яких уточнив вимоги в частині заборгованості за кредитним договором на суму 45 595,88 грн., зазначивши про те, що вказана сума заборгованості виникла за невиконання позичальником п. 5.6 кредитного договору щодо сплати страхових платежів за період з квітня 2013 року по лютий 2014 року, а тому є простроченою заборгованість з відшкодування страхових платежів (а.с. 173-175).
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2016 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» заборгованість за умовами Кредитного договору № 50002130 від 13.03.2012 станом на 23.10.2015 яка складає 45 595 (сорок п'ять тисяч п'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 88 коп. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» судові витрати у сумі 3523 (три тисячі п'ятсот двадцять три) грн. 17 грн. В задоволенні інших позовних вимог про стягнення з ОСОБА_5 - 3% річних за час прострочення виконання грошового зобов'язання, інфляційних втрат та штрафних санкцій на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» - відмовлено.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції сторони подали апеляційні скарги.
В апеляційній скарзі представник позивача просить змінити рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог ТОВ «Порше Мобіліті» про стягнення 3% річних за час прострочення виконання грошового зобов'язання, інфляційних втрат та штрафних санкцій, з ухваленням в цій частині нового рішення про задоволення цих вимог, посилаючись на те, що за змістом п.п. 81., 8.4 загальних умов, у разі порушення відповідачем терміну сплати будь-якого чергового платежу з повернення кредиту та/або додаткового кредиту відповідно до графіку погашення кредиту, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 10% річних від суми заборгованості за кожен день прострочення до моменту повного погашення заборгованості включно, а також штраф в розмірі 15 % від суми кредиту. Тому позивач, крім стягнення з відповідача на його користь суми заборгованості має право вимагати стягнення 3% річних за час прострочення виконання грошового зобов'язання, інфляційних втрат та штрафних санкцій.
Відповідач в апеляційній скарзі порушує питання про скасування рішення суду першої інстанції та закриття провадження у справі, обґрунтовуючи тим, що факт добросовісного виконання ним умов кредитного договору встановлений на основі доказів в іншій справі. Всі ці докази, які за суттю є тотожними, пройшли процесуальний порядок доведення. Висновки, зроблені на підставі доказів, покладені в основу судового рішення, що набрало законної сили та відповідно до частини 3, 4 статті 61 ЦПК України, не потребують доказуванню при розгляді даної справи.
У судовому засіданні представник позивач Безвершенко О.О. підтримав доводи апеляційної скарги, поданої від імені ТОВ «Порше Мобіліті» та заперечував проти апеляційної скарги відповідача. Відповідач підтримав доводи скарги, поданої від свого імені та заперечував проти апеляційної скарги позивача.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову в частині вимог про стягнення з ОСОБА_5 - 3% річних за час прострочення виконання грошового зобов'язання, інфляційних втрат та штрафних санкцій, суд першої інстанції виходив із того, що кредитний борг позичальником погашено достроково у повному обсязі, що встановлено судовим рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 17 лютого 2015 року, а тому відсутні правові підстави для покладення на відповідача відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання, а саме інфляційних сум, 3% річних та штрафів.
Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції зроблений на підставі повного та об'єктивного дослідження наданих сторонами доказів та в повній мірі відповідає вимогам закону. Доводи апеляційної скарги представника позивача про зміну рішення суду в цій частині вимог не знайшли свого підтвердження.
Проте, колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції про задоволення вимог ТОВ «Порше Мобіліті» в частині стягнення заборгованості по відшкодуванню страхових платежів на суму 45 595,88 грн.
Такий висновок суду не підтверджується об'єктивними обставинами справи та належними і допустимими доказами.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 цього Кодексу).
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що 13 березня 2012 року між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір № 50002130, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 379 252 грн., еквівалент якої в доларах США складає 47 200 доларів США на придбання автомобіля на строк до 15 березня 2014 року зі сплатою 9,90% на рік, ставка є змінною відповідно до п.2.3. Загальних умов.
З метою забезпечення виконання кредитного зобов'язання між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_5 було укладено договір застави транспортного засобу № 50002130 від 15 березня 2012 року (а.с. 85-90).
До обов'язків позичальника віднесено вчинення дій зі страхування майна - автомобіля, яким забезпечено виконання його зобов'язань за кредитним договором.
Так, підпунктом 5.5. загальних умов кредитування передбачено, що позичальник зобов'язується забезпечити страхування майна, яким забезпечено виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором на протязі усього терміну дії кредитного договору в страховій компанії, яка авторизована компанією - ТОВ «Порше Мобіліті». Страхування майна забезпечується на наступних умовах: термін страхування - не менше одного року з дня укладення договору застави з переукладенням/продовженням терміну страхування на кожний наступних рік. Здійснювати щорічне страхування зазначеного майна на вказаних умовах до повного виконання зобов'язань за кредитним договором. Невідкладно надавати компанії оригінали відповідних полісів.
В тому випадку, якщо позичальник не сплатить суми страхових платежів на користь страхової компанії у строки, обумовлені договором страхування, вказаним у п. 5.5. кредитного договору, цим кредитним договором позичальник дає згоду і доручає компанії здійснювати від імені і за рахунок позичальника сплату страхових платежів, передбачених таким договором страхування, на користь страхової компанії. Позичальник компенсує компанії витрати, понесені останньою, у зв'язку із виконанням даного доручення, в порядку, передбаченому пунктом 1.7.3. цього кредитного договору - п. 5.6 загальних умов кредитування.
На виконання вимог підпункту 5.5. позичальник 14 березня 2012 року уклав з ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності подія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на строк дії договору страхування з 15 березня 2012 року по 14 березня 2014 року (а.с. 91-97).
Сторонами не заперечувалось, що позичальник ОСОБА_5 забезпечив страхування предмета застави на період з 15 березня 2012 року по 14 березня 2013 року.
Звертаючись до суду за захистом порушеного права, позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що позичальник не забезпечив виконання страхування предмета застави на період з квітня 2013 року по лютий 2014 року, а тому на виконання п. 5.6 загальних умов кредитування та за дорученням позичальника, ТОВ «Порше Мобіліті» за цей період сплатило суми страхових платежів на користь страхової компанії. Відповідно до загальних умов кредитування позичальник повинен компенсувати компанії витрати, понесені останньою, у зв'язку із виконанням даного доручення.
Перевіряючи доводи сторін, надаючи оцінку пред'явлених ними доказів в обґрунтування своїх доводів (заперечень), колегією суддів, встановлено наступне.
Сторонами кредитного договору у підпункті 5.5. загальних умов кредитування визначено, що позичальник зобов'язується забезпечити страхування майна, яким забезпечено виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором на протязі усього терміну дії кредитного договору.
Із пояснень сторін та оглянутих на стадії апеляційного провадження матеріалів цивільної справи за позовом ОСОБА_5 до ТОВ «Порше Мобіліті» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню вбачається, що позичальник ОСОБА_5 вносив щомісячні платежі в рахунок погашення кредитного зобов'язання вчасно та в повному обсязі. Обставини, встановлені судовим рішенням у даній справі, свідчать про те, що позичальник дострокового виконав зобов'язання за кредитним договором, здійснивши останній платіж 11 грудня 2013 року. У відповідності до вимог частини 3 статті 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Виходячи із системного аналізу статей 525, 526, 599 ЦК України, змісту кредитного договору та встановлених обставин у судовому рішенні слід дійти висновку про те, що правовідносини сторін кредитного договору припинились з 11 грудня 2013 року.
Таким чином заявлена позивачем вимога щодо покладення на відповідача відповідальності по відшкодуванню страхових платежів після 11 грудня 2013 року не ґрунтується на умовах кредитного договору та вимогах закону, а тому є безпідставною.
Що стосується відшкодування страхових платежів за період з квітня 2013 року по 11 грудня 2013 року, то в цій частині вимог позов є недоведеним.
Згідно із ч. 3 ст. 10 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 57 - 60 ЦПК.
Із наданих позивачем на обґрунтування вимог письмові докази: рахунки - фактури, додатки до рахунку-фактури, платіжні доручення не підтверджують факт оплати ТОВ «Порше Мобіліті» страхових платежів за позичальника ОСОБА_5 Вказані документи містять відомості щодо договорів між ТОВ «Порше Мобіліті» та ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група», на виконання яких ТОВ «Порше Мобіліті» проводило оплату страхових платежів, про що зазначено у призначені платежу в платіжних дорученнях. Крім того, самі вимоги позивача містять суперечливі дані щодо розміру відшкодування. Так, у первинній редакції позовної заяви прострочену заборгованість з відшкодування страхових платежів позивач визначив в сумі 3 384,20 грн., тоді як після уточнення вимог на підставі одних і тих самих доказів розрахований розмір до відшкодування становив суму 45 595,88 грн.
Таким чином, позивачем у порушення вимог ч. 1 ст. 60 ЦПК України не надано суду доказів на підтвердження сплати страхових платежів за позичальника ОСОБА_5 відповідно до укладеного з ним договору, а тому в задоволенні позовних вимог ТОВ «Порше Мобіліті» про стягнення заборгованості по відшкодуванню страхових платежів на суму 45 595,88 грн. слід відмовити.
Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення суду першої інстанції в частині задоволених вимог та судових витрат слід скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в позові. В іншій частині рішення залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційні скарги Безвершенка Олега Олександровича - представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна», ОСОБА_5 задовольнити частково.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2016 року про задоволення позовних вимог та стягнення судових витрат скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» до ОСОБА_5 про стягнення кредитної заборгованості. В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.
Головуючий:
Судді: