Справа №757/21175/15-ц
25 січня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого: Невідомої Т.О.
суддів: Гаращенка Д.Р., Ратнікової В.М.
секретар: Ільченко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 18 травня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції в м. Києві, Головного управління державної казначейської служби України у м. Києві про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної органом державної влади,
№ апеляційного провадження: №22-ц/796/1121/2017
Головуючий у суді першої інстанції: Цокол Л.І.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Невідома Т.О.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 22 липня 2016 року відмовлено в задоволені позову ОСОБА_1 до ВДВС Печерського РУЮ в м. Києві, Головного управління державної казначейської служби України у м. Києві про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної органом державної влади.
Не погодившись із таким рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі. Зазначає, що в порушення вимог чинного законодавства ВДВС Печерського РУЮ в м. Києві не виконало судового рішення, не перерахувало йому грошові кошти, що були стягнуті з боржника, а тому суд дійшов помилкового висновку про відмову в позові.
В суді апеляційної інстанції Іосіфова В.В. в інтересах Головного управління державної казначейської служби України у м. Києві проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, вважала, що спір вирішений судом правильно.
В судове засідання ОСОБА_1, представник ВДВС Печерського РУЮ в м. Києві не з'явилися, про час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать зворотні повідомлення про вручення поштових відправлень, а тому, колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 305 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в суд апеляційної інстанції, з'ясувавши обставини справи та оговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 04 листопада 2014 року було стягнуто зі страхової компанії «Глобус» VIG на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 3 561,60 грн.
01 грудня 2014 року представником ОСОБА_1 було подано до ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві виконавчий лист №2/707/753/14 від 19листопада 2014 року (а.с.65).
Постановою старшого державного виконавця Джулай Ю.Ю. від 04 грудня 2014 року на підставі вказаного виконавчого документа було відкрито виконавче провадження №45663262(а.с.59).
У відповідності із платіжним дорученням №8333 від 12 грудня 2014 року боржник виконав вимогу суб'єкта оскарження, перерахувавши на депозитний рахунок ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві грошову суму в розмірі 3 561,60 грн.
Всупереч вимогам закону ОСОБА_1 не було перераховано належні йому грошові кошти, а тому він неодноразово звертався до ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві із скаргами на бездіяльність щодо неналежного виконання рішення суду.
Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 31 березня 2015 року зобов'язано ВДВС Печерського РУЮ в м. Києві негайно перерахувати належні ОСОБА_1 виплати на картковий рахунок його представника ОСОБА_5 за вказаними в ухвалі реквізитами. Ухвала набрала законної сили 06 квітня 2015 року (а.с.5).
26 листопада 2015 року виконавче провадження №45663262закрито, про що свідчить постанова державного виконавця ВДВС(а.с.60).
06 квітня 2016 року грошові кошти в розмірі 3 561,60 грн. було перераховано ВДВС Печерського районного управління юстиції в м. Києві ОСОБА_1 поштовим переказом (а.с.47, 61).
15 червня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ВДВС Печерського РУЮ в м. Києві, Головного управління державної казначейської служби України у м. Києві про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної органом державної влади, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання з єдиного рахунку Державного казначейства України кошти, стягнуті ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві на його користь зі страхової компанії «Глобус» VIG на підставі виконавчого листа №2/707/753/14 від 19 листопада 2014 року в розмірі 3 561,60 грн., грошову суму матеріальної шкоди, пов'язаної з інфляційними витратами в розмірі 1 367,65 грн., грошову суму трьох процентів річних за прострочення виконання грошового зобов'язання в розмірі 80,14 грн., грошову суму компенсації за нанесену моральну шкоду в розмірі 10 000,00 грн., а всього 15 009,39 грн.
В обґрунтування заявленого позову посилався на те, що в порушення вимог чинного законодавства ВДВС Печерського РУЮ в м. Києві не виконало судового рішення, не перерахувало грошові кошти, що були стягнуті з боржника, що завдало йому як матеріальну, так і моральну шкоду.
Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того, що позивачем не доведено викладені в позовній заяві обставини.
Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів держаної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень.
Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади АР Крим або органу місцевого самоврядування під час здійснення нею своїх повноважень, відшкодовується державою, АР Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи (ст. 1174 ЦК).
За положеннями ст. 11 Закону України «Про державну виконавчу службу», чинного на момент виникнення спірних правовідносин, шкода, заподіяна державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави.
За змістом п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12. 2003 № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» під час розгляду позовів фізичних і юридичних осіб про відшкодування шкоди (збитків), заподіяної діями (бездіяльністю) державного виконавця, суди повинні виходити з положень ст. 11 Закону України «Про державну виконавчу службу», ст. 86 Закону України «Про виконавче провадження» і враховувати, що в таких справах відповідачами можуть бути відповідні відділи державної виконавчої служби, в яких працюють державні виконавці, та відповідні територіальні органи Державного казначейства України.
Отже, шкода, заподіяна державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави.
Як вбачається з матеріалів справи, 12 грудня 2014 року страховою компанією «Глобус» VIG на виконання рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 04 листопада 2014 року було перераховано на депозитний рахунок ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві грошову суму в розмірі 3 561,60 грн.
Проте, ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві не було вчасно перераховано ОСОБА_1 належні йому грошові кошти.
Відповідно до вимог ст. 61 ЦПК України ухвала Черкаського районного суду Черкаської області від 31 березня 2015 року щодо зобов'язання ВДВС Печерського РУЮ в м. Києві негайно перерахувати належні ОСОБА_1 виплати на картковий рахунок його представника ОСОБА_5 за вказаними в ухвалі реквізитами є обов'язковою для суду, що розглядає справу про відшкодування шкоди (збитків), заподіяної діями державного виконавця.
Тобто, колегія суддів не входить в обговорення питання щодо стягнення з ВДВС Печерського РУЮ в м. Києві належних ОСОБА_1 виплат, стягнутих рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 04 листопада 2014 року в розмірі 3 561,60 грн., а може лише вирішувати питання про розмір відшкодування збитків, завданих несвоєчасним виконанням рішення суду.
Витребувана судом апеляційної інстанції належним чином посвідчена копія виконавчого провадження не містить будь-яких даних на підтвердження заперечень державного виконавця, висловлених в суді першої інстанції, щодо виконання рішення суду на користь ОСОБА_1 відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».
У розумінні вимог ст.22 ЦК України позивачу було завдано збитки у вигляді інфляційних втрат, які становлять 1 367,65 грн., що виникли внаслідок знецінення грошових коштів у розмірі 3 561,60 грн., стягнутих на користь позивача за рішенням суду, та не отриманих ним вчасно, а тому з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню на відшкодування шкоди 1 367,65 грн. В іншій частині позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди (немайнової) шкоди № 4 від 31.03.1995 (із наступними змінами і доповненнями) передбачено, що при розгляді справ за позовом про відшкодування моральної шкоди на підставі ст. 56 Конституції України, при встановленні факту заподіяння моральної шкоди бездіяльністю органу місцевого самоврядування або його посадовими особами при здійсненні своїх повноважень, моральна шкода підлягає відшкодуванню за рахунок держави або органів місцевого самоврядування.
Статтею 9 Конституції України визначено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно ст.8 ЦПК України суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини заборгованість за судовим рішенням становить майно для цілей статті 1 Першого протоколу до Конвенції.
Так, рішенням у справі «Іванов проти України» (остаточне від 15.01.2010) Європейський суд з прав людини визнав порушення пункту 1 статті 6 Конвенції та статті 1 Першого протоколу, внаслідок тривалого невиконання рішення суду. При цьому в рішенні Суду зазначено: «…51. право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін… Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок …».
Колегія суддів вважає, що внаслідок тривалого безпідставного не перерахування належних позивачеві коштів, йому завдано моральної шкоди, яка полягає у моральних стражданнях через неможливість отримання та розпорядження належним йому за рішенням суду майном - грошовими коштами, душевних хвилюваннях у зв'язку з невизначеністю у часі реального виконання рішення суду від 04 листопада 2014 року, що змусило його до необхідності змін в організації його життя з метою знаходження часу та можливостей для тривалого захисту порушеного права шляхом неодноразових звернень до ВДВС та в подальшому до суду.
З урахуванням обставин справи, виходячи із засад розумності та справедливості, з урахуванням усталеної практики Європейського суду з прав людини колегія суддів вважає, що сума в 3 000,00 грн. буде достатньою для компенсації заподіяної позивачу моральної шкоди.
Таким чином, рішення Печерського районного суду м. Києва від 18 травня 2016 року ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 18 травня 2016 року скасувати та ухвалити нове.
Позов ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції в м. Києві, Головного управління державної казначейської служби України у м. Києві задовольнити частково.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 на відшкодування шкоди 1 367,65 грн. та на відшкодування моральної шкоди 3 000,00 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили, шляхом подання касаційної скарги до цього суду.
Головуючий: Т.О. Невідома
Судді: Д.Р. Гаращенко
В.М. Ратнікова