ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про відмову в роз'ясненні судового рішення
09 лютого 2017 року м. Київ № 826/16872/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів під головуванням судді Добрянської Я.І., за участю суддів: Аблова Є.В., Федорчука А.Б., розглянувши у письмовому провадженні заяву Центрального об"єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про роз'яснення судового рішення у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕЛЬТА-ЕЛЬТ"
до Пенсійного фонду України, Центрального об"єднаного управління Пенсійного фондуУкраїни в м. Києві, ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
ТОВ «Дельта-Ельт» звернулось в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до Пенсійного фонду України (відповідач-1), Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (відповідача-2), Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (відповідача-3), про визнання бездіяльності протиправною, зобов"язання вчинити дії.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.04.2016 р. адміністративний позов задоволено повністю.
З огляду на повернення апеляційних скарг ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві та Центрального управління Пенсійного фонду України в м. Києві ухвалами від 14.09.2016 р. рішення суду набрало законної сили.
08.12.2016 р. Центральне об"єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві звернулось до суду із до суду із заявою про роз'яснення судового рішення по справі, в якій просило роз'яснити порядок зарахування сум надмірно сплачених страхових внесків на рахунки Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.12.2016 р. вказану заяву призначено до розгляду в судовому засіданні.
Представник позивача подав до суду пояснення, в яких зазначив, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.04.2016 р. по справі №826/16872/13-а є законною, обґрунтованою та такою, що не потребує роз'яснення, а також надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Представник відповідача-2 (заявника) підтримав подану заяву, вважає за необхідне роз'яснити порядок зарахування сум надмірно сплачених страхових внесків на рахунки Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, а також надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Проаналізувавши наявні у справ матеріали, суд прийшов до висновку про можливість продовження розгляду справи у порядку письмового провадження відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України.
Отже, ознайомившись із заявою заявника щодо роз'яснення судового рішення, суд дійшов висновку, що остання є не обґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступні обставини.
Згідно ст. 158 КАС України судовими рішеннями у адміністративному судочинстві є постанови та ухвали.
Рішення суду повинно бути зрозумілим. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КАС України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Разом з тим, суд зауважує, що механізм, визначений ст. 170 КАС України, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане цим Кодексом.
Відтак, у заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання. Роз'яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов'язкового характеру.
Тобто, зі змісту ст. 170 КАС України, вбачається, що роз'ясненню підлягає незрозуміле рішення суду у разі, коли внаслідок неясності резолютивної частини рішення його не можливо виконати примусово або є імовірність неправильного його виконання, що узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалі від 19.12.2013 р. №К-15714/10 (реєстраційний номер в ЄДРСР 36359653).
Згідно пункту 10 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 р. № 7 "Про судове рішення в адміністративній справі" резолютивна частина рішення є завершальною і відображає результат вирішення справи адміністративної юрисдикції, а тому повинна містити чіткі та вичерпні висновки щодо всіх вимог, які були предметом позову, апеляційної чи касаційної скарги.
Резолютивна частина судового рішення, за загальним правилом, повинна містити: висновок суду про задоволення позову (клопотання, подання), апеляційної чи касаційної скарги повністю або частково чи відмову в його (її) задоволенні повністю або частково, чи залишення його (її) без задоволення; висновок суду по суті вимог; розподіл судових витрат; інших правових наслідків ухваленого рішення; строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили та його оскарження; встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.
В той же час, ухвалюючи постанову у даній справі судом першої інстанції враховано вимоги щодо форми та змісту судового рішення, встановлені КАС України, а також вимоги законодавства про виконавче провадження, і викладено резолютивну частину чітко, ясно і в достатній мірі зрозуміло для визначення способу і порядку примусового виконання судового рішення.
Між тим, варто відмітити, що із тексту мотивувальної частини постанови вбачається застосування судом при вирішення даної справи єдиного вірного законного способу захисту порушених прав позивача.
За таких обставин, враховуючи викладене, керуючись ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва -
У задоволенні заяви Центрального об"єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про роз'яснення постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.04.2016 у справі №826/16872/13-а - відмовити.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України.
Головуючий суддя Я.І. Добрянська
Судді: Є.В. Аблов
А.Б. Федорчук