ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
23 січня 2017 року № 826/16882/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Балась Т.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста
Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві,
Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста
Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання бездіяльності Оболонського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві протиправною та зобов'язання його зняти арешт із усього майна, яке належить на праві власності позивачу, накладений при примусовому виконанні постанови Солом'янського районного суду міста Києва від 03 січня 2012 року № 3-45.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 листопада 2016 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
З ініціативи суду до участі у справі в якості відповідача залучено Дарницький районний відділ державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, оскільки арешт при примусовому виконанні постанови Солом'янського районного суду міста Києва від 03 січня 2012 року № 3-45 накладено державним виконавцем Дарницького районного відділу ДВС, а за інформацією про виконавче провадження станом на 20.10.2016 року встановлено, що державним виконавцем Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва 22.04.2013 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону "Про виконавче провадження" із направленням виконавчого документу за належністю саме до Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Києва.
Відповідачі в судове засідання не направили повноважних представників, не надали суду ані письмових заперечень, ані жодних доказів на вимогу ухвали суду від 22.11.2016 року.
В судовому засіданні 21.12.2016 року судом ухвалено про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження згідно з ч. 6 ст. 128 КАС України, враховуючи те, що неприбуття відповідачів, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового розгляду, які є суб'єктами владних повноважень не є підставою для відкладення розгляду справи.
В позовній заяві позивачем також порушено питання щодо поновлення строку звернення до суду з вимогами про оскарження бездіяльності Оболонського районного відділу Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві та зобов'язання зняти арешт з майна, що належить ОСОБА_1 на праві власності.
Відповідності до ч. 1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановлених цим Кодексом або іншим законом.
Спеціальні строки для даної категорії спорів встановлено ч. 2 ст. 181 КАС України, зокрема це: десятиденний строк з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів та триденний строк з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Наведена норма встановлює у даному випадку десятиденний строк для звернення з позовом про оскарження дій чи рішень виконавчого орану незалежно від того, являється особа стороною виконавчого провадження чи ні.
Позивач у позовній заяві зазначав, а в судовому засіданні підтвердив, що тільки після отримання письмової відповіді від 26.10.2016 року на адвокатський запит він дізнався, що виконавчий документ не повертався до Дарницького районного відділу ДВС міста Київ, що саме через бездіяльність Оболонського районного відділу ДВС міста Київ, яка полягає у незнятті арешту із належного позивачу майна після закінчення виконавчого провадження, останній позбавлений можливості розпоряджатись своїм автомобілем. Таким чином, початок перебігу строку звернення до суду слід вважати 26.10.2016 року, тоді як до суду позивач з адміністративним позовом звернувся 28.10.2016 року, тобто у строк, визначений процесуальним законом.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення позивача, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову, з огляду на наступне.
Постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 03 січня 2012 року № 3-45/2012 ОСОБА_1 визнано винним у порушенні митних правил за статтею 340 Митного кодексу України та піддано адміністративному стягненню у виді конфіскації предметів правопорушення, при цьому зазначено, що у разі неможливості конфіскації товарів, що є предметами порушення митних правил слід стягнути з ОСОБА_1 на користь держави їх вартість у розмірі 175 777 гривень 64 копійки.
Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві від 25 червня 2012 року ВП №33147717 відкрито виконавче провадження з виконання вищезазначеного рішення суду та накладено арешт на все майно, що належить боржнику - ОСОБА_1
У зв'язку з надходженням від позивача заяви про те, що товари, які підлягають конфіскації, знаходяться на відповідальному зберіганні ТОВ «Компанія «Єсфірь» за адресою: м. Київ, провул. Куренівський 16-в, що територіально відноситься до ВДВС Оболонського РУЮ в м. Києві, постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві від 26 грудня 2012 року, керуючись пунктом 10 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження № 33147717 закінчено.
Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві № 36973205 від 12 березня 2013 року за результатами розгляду заяви про примусове виконання постанови Солом'янського районного суду міста Києва від 03 січня 2012 року №3-45/2012, відкрито виконавче провадження.
Оскільки державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві після виходу за зазначеною в заяві боржника адресою: м. Київ, провул. Куренівський 16-в, предметів правопорушення, що підлягають конфіскації не виявлено, ним 22 квітня 2013 року прийнято постанову №36973205 про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 10 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, виконавчий документ (постанова Солом'янського районного суду міста Києва від 03 січня 2012 року № 3-45/2012) направлено за належністю до відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві.
Крім того, відповідно до відповіді Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, станом на 27 червня 2016 року виконавчий лист №3-45/2012, виданий 03 січня 2012 року Солом'янським районним судом міста Києва на виконанні не перебуває.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 20 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон) виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.
Виконання рішення, яке зобов'язує боржника вчинити певні дії, здійснюється державним виконавцем за місцем проведення таких дій.
У разі якщо у процесі виконавчого провадження державним виконавцем отримано документальне підтвердження про зміну або встановлення місця проживання, перебування чи місцезнаходження боржника, його майна, місця його роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, та з'ясувалося, що майно боржника, на яке можна звернути стягнення, відсутнє на території, на яку поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець не пізніше наступного дня з моменту, коли йому стали відомі зазначені обставини, надсилає виконавчий документ за новим місцем проживання чи місцезнаходженням боржника, місцем його роботи чи місцезнаходженням майна боржника, про що повідомляє стягувачу.
Виконавче провадження може бути передано від одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого в порядку, встановленому Міністерством юстиції України.
Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 49 Закону виконавче провадження підлягає закінченню у разі направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби.
Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Частиною 1 статті 50 Закону визначено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Враховуючи, що державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві в ході виконання провадження ВП №36973205, арешт на майно ОСОБА_1 не накладався, а постанова про закінчення виконавчого провадження від 22 квітня 2013 року прийнята, керуючись пунктом 10 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження», підстав для зняття арешту з майна позивача у відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві не було.
Крім того, державний виконавець відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві при прийнятті постанови про закінчення виконавчого провадження від 26 грудня 2012 року №33147717, керувався також пунктом 10 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження», а отже підстав для зняття арешту з майна позивача відповідно до частини 1 статті 50 Закону, не мав.
При цьому, щодо посилання позивача на відсутність виконавчого провадження у Дарницькому районному відділі державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, суд звертає увагу позивача, що розділом XV Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Мінстерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 визначений порядок відновлення втраченого виконавчого провадження або матеріалів виконавчого провадження.
З огляду на викладене, при вчиненні оскаржуваних дій, відповідачі діяли в межах своїх повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що позов є необгрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 69-71, 158, 160-163, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.П. Балась