Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
Харків
09 лютого 2017 р. № 820/6993/16
Харківський окружний адміністративний суд:
у складі судді Зінченко А.В.,
при секретарі - Абоян І.І.
за участі представників сторін:
позивача - Корба І.В.
відповідача - не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Дублянський спиртовий завод» до Богодухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про скасування рішення, -
Позивач, Державне підприємство «Дублянський спиртовий завод», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Богодухівського об»єднаного управління Пенсійного Фонду Харківської області, в якому просить суд скасувати рішення відповідача №7 від 06.12.2016 року.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивач отримало від Богодухівського об»єднаного управління Пенсійного Фонду Харківської області рішення №7 від 06.12.2016 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків у вигляді нарахування суми пені в розмірі 28040,65 грн. та штрафної санкції в розмірі 4196,51 грн. за період з 23.10.2008 року по 31.05.2016 року, на загальну суму 32237,16 грн.
Розглянувши зазначене рішення, позивач не погоджується з нарахованими фінансовими санкціями та пенею, та вважає рішення №7 від 06.12.2016 року, винесеним усупереч чинному законодавству України та просить його скасувати.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позов у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позові та просив позов задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не прибули, про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, але надав до суду заперечення проти позову, просив в задоволенні позовних вимог відмовити та розглядати справу за його відсутності.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідачем винесено рішення №7 від 06.12.2016 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків у вигляді нарахування суми пені в розмірі 28040,65 грн. та штрафної санкції в розмірі 4196,51 грн. за період з 23.10.2008 року по 31.05.2016 року, на загальну суму 32237,16 грн.
Матеріалами справи підтверджено, що Рішення № 7 винесено відповідно до норм ст. 106 Закону № 1058-ІУ у редакції 2009 року та Інструкції про порядок та обчислення застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України у редакції Постанови правління Пенсійного фонду України від 03.08.2009 року № 19-1.
Тобто, сплачений борг зазначений у Рішенні № 7 являється страховими внесками. Тому стягнення даних сум пені повинно застосовуватися та стягуватися Пенсійним Фондом згідно Інструкції про порядок та обчислення застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України у редакції Постанови правління Пенсійного фонду України від 03.08.2009 року №19-1.
Суд зазначає, що згідно ст. 2 Господарського Кодексу України Позивач являється суб'єктом господарювання. Органи державної влади і посадові особи, уповноважені здійснювати державний контроль і державний нагляд за господарською діяльністю, їх статус та загальні ум(рви і порядок здійснення контролю і нагляду визначаються законами.
Суд вказує, що 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-ІУ (надалі - Закон №2464-1V), згідно якого пункт 2 частини 9 ст. 106 Закону України № 1058-ІV втратила чинність.
Пунктом 2 частини дев'ятої статті 106 Закону N 105 8-ІV, який діяв до 1 січня 2011 року, було передбачено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату і несвоєчасне перерахування) страхових внесків нараховується пеня у розмірі 0,1 відсотків суми страхових внесків за кожен день. Із набранням чинності з 1 січня 2011 року Законом N 2464-VI наведена вище норма матеріального права була виключена.
У той же час, згідно з абзацем п'ятим пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону N 2464-УІ стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.
Абзацем шостим цього ж пункту встановлено, що на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Суд вважає за необхідним вказати, що наведене правило щодо збереження порядку стягнення та контрольних функцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, передбачених законодавством, чинним до 1 січня 2011 року, поширюється лише на заборгованість зі сплати страхових внесків та сум штрафних санкцій, які були нараховані та/або не сплачені до зазначеної дати. Питання ж відповідальності страховиків, не пов'язані із такою заборгованістю, знаходяться поза межами регулювання Закону N 1058-ІУ та абзаців п'ятого, шостого пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону N 2464- УІ.
Таким чином, проаналізувавши наведене, суд вважає, що нарахування після 1 січня 2011 року управлінням ПФУ на підставі пункту 2 частини дев'ятої статті 106 Закону N1058- IV позивачу за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків, є протиправним.
Аналогічний висновок щодо застосування вищезазначених норм матеріального права міститься у постанові Верховного Суду України від 4 червня 2013 року (№ 21-170а13).
Враховуючи вищезазначене, рішення від 06.12.2016 року №7 року не може бути визнано судом обґрунтованими, а тому підлягає скасуванню.
На підставі викладеного керуючись ст. ст. 2, 4, 8, 11, 94, 104, 159, 160 - 162 КАС України, суд -
Адміністративний позов Державного підприємства «Дублянський спиртовий завод» до Богодухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про скасування рішення - задовольнити.
Скасувати рішення №7 Богодухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області від 06.12.2016 року.
Стягнути з Богодухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (код 40383355) на користь Державного підприємства «Дублянський спиртовий завод» сплачений судовий збір в сумі 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова у повному обсязі складена 10 лютого 2017 року.
Суддя А.В. Зінченко