26 січня 2017 року м. ПолтаваСправа № 816/2059/16
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Канигіної Т.С.,
за участю:
секретаря судового засідання - Скорика С.В.,
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом
позивача Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області
до відповідача Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області
про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування постанови
14.11.2016 Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Полтавській області (далі - ГУ ДСНС України в Полтавській області, позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (далі - ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області, відповідач) про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування постанови, а саме просить (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 18.01.2016):
- визнати протиправною та скасувати постанову про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні від 26.10.2016 старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області;
- визнати незаконними дії старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області щодо внесення на розгляд експерта питань, що не передбачені виконавчим листом № 816/925/15-а, виданим 16.06.2016 Полтавським окружним адміністративним судом на підставі додаткової постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 10.03.2016 та постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2016.
26.01.2017 до суду надійшло клопотання відповідача про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3
У судовому засіданні 26.01.2016 у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3 відмовлено.
В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначив, що оскаржувана постанова від 26.10.2016, прийнята у виконавчому провадженні № 51513152, про призначення експерта є протиправною та порушує вимоги законодавства, оскільки державний виконавець поставив на вирішення експерта питання, що не стосуються предмету звернутого до примусового виконання виконавчого документа.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечувала, просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
У письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач зазначив щодо правомірності дій державного виконавця. Так, відповідач указує, що на підставі заяви стягувача від 19.10.2016 про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні, для з'ясування та роз'яснення питань, які виникли під час здійснення виконавчого провадження та потребують спеціальних знань, державним виконавцем відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" прийнято постанову про призначення експерта.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.
З матеріалів адміністративного позову вбачається, що 16.06.2016 видано виконавчий лист у справі № 816/952/15-а (а.с. 50).
24.06.2016 стягувач - ОСОБА_3 звернувся до ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області із заявою про примусове виконання рішення суду (а.с. 48-49).
29.06.2016 державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 51513152 з виконання виконавчого листа № 816/952/15-а (а.с. 52).
ГУ ДСНС України в Полтавській області до державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області подано заяву від 11.07.2016 №11-60/05 про закінчення виконавчого провадження у зв'язку із самостійним виконанням виконавчого документа, а саме: зазначено те, що боржник самостійно провів виконання додаткової постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 10.03.2016 № 816/952/15-а та відповідно до виконавчого листа № 816/952/15-а, виданого 16.06.2016, про що свідчить наказ ГУ ДСНС України в Полтавській області від 19.05.2016 № 163 "Про виконання додаткового рішення суду щодо перерахунку грошового утримання за роботу в зоні ЧАЕС"; стягувачу ОСОБА_3 видано довідку про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках від 25.05.2016 № 01-4510/12 та розрахунок до неї, які направлені рекомендованим листом з повідомленням від 25.05.2016 № 01-4510/12 і отримані ОСОБА_4 особисто 26.05.2016 (а.с. 14).
22.07.2016 до ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області надійшла заява стягувача - ОСОБА_3, у якій останній зазначає, зокрема, що у довідці не правильно розрахована плата за 6 годин роботи в стані бойової готовності, не включено вихідний день у липні (а.с. 60).
19.10.2016 до ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області надійшла заява стягувача - ОСОБА_3 про призначення експерта у виконавчому провадженні ВП № 51513152, витрати за проведення експертизи ОСОБА_3 просив покласти на заявника (а.с. 61).
26.10.2016 старшим державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області прийнято постанову про призначення експерта у виконавчому провадженні ВП № 51513152 (а.с. 63).
Позивач не погодився з постановою від 26.10.2016 про призначення експерта у виконавчому провадженні ВП № 51513152 та оскаржив її до суду.
Надаючи оцінку правомірності винесення оскаржуваної постанови та обґрунтованості позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.
Згідно з частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV (у редакції, чинній на час звернення стягувача із заявою про примусове виконання рішення суду до органів державної виконавчої служби) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Частиною першою статті 17 Закону № 606-XIV передбачено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
За приписами частини першої статті 19 Закону № 606-XIV державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, зокрема за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Статтею 25 Закону № 606-XIV передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Так, матеріалами справи підтверджено, що на виконання вимог законодавства 29.06.2016 державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 51513152 з виконання виконавчого листа № 816/952/15-а (а.с. 52).
05.10.2016 набув чинності Закон України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII, який прийнятий 02.06.2016 (надалі - Закон № 1404-VIII).
Згідно з частиною першою статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.
Частиною першої статті 20 Закону № 1404-VIII передбачено, що для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.
Відповідно до пункту 8 Розділу ІІ Інструкції з примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30.09.2016 за № 1302/29432 (далі - Інструкція) (у редакції, чинній на дату призначення експертизи) для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів), для оцінки майна (майнових прав) - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання, а також у разі потреби - перекладача. У постанові про призначення експерта або спеціаліста, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, перекладача зазначаються питання, на які ці особи повинні надати письмовий висновок (звіт), або з якої мови слід здійснити переклад, або вид та характеристика майна, яке необхідно ідентифікувати, оцінити тощо, строки здійснення відповідних дій.
Отже, з метою дотримання під час здійснення виконавчого провадження засад справедливості, неупередженості та об'єктивності законодавець наділив державного виконавця правом щодо призначення експерта.
Водночас необхідність призначення експерта та питання, які потребують спеціальних знань у ході виконавчого провадження, державний виконавець визначає на власний розсуд, з урахуванням своєї компетенції.
З аналізу оскаржуваної постанови вбачається, що питання зазначені, у постанові від 26.10.2016 про призначення експерта у виконавчому провадженні ВП № 51513152, стосуються виконання рішення суду в справі № 816/952/15-а.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог стосовно визнання незаконними дій старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області щодо внесення на розгляд експерта питань, що не передбачені виконавчим листом № 816/925/15-а, виданого 16.06.2016 Полтавським окружним адміністративним судом на підставі додаткової постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 10.03.2016 та постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2016, та, відповідно, стосовно визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні від 26.10.2016 ВП № 51513152.
Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість та недоведеність вимог позивача, при цьому, представником відповідача в повній мірі доведено, що відповідач діяв на підставі та в межах повноважень, визначених законом. Отже, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 2, 7-11, 17, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Полтавській області до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування постанови відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено 31.01.2017.
Суддя Т.С. Канигіна