01 лютого 2017 року м. ПолтаваСправа № 816/2682/15
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Єресько Л.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Шевченко О.С.,
представника відповідача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -
13 липня 2015 року ОСОБА_2 (надалі по тексту - позивач, ОСОБА_2І.) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_3 об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі також - відповідач) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 10 червня 2015 року № 4906-17/551 та № 4905-17/552.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказував на протиправність та необґрунтованість спірних податкових повідомлень-рішень. Наполягав на помилковості методики відповідача щодо визначення ставки податку на нерухоме майно, застосувавши 2,7 % до загальної площі двох будинків. У зв'язку із чим не погоджується з розміром суми вказаного податку, визначеного ОСОБА_3 ОДПІ.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення від 10.06.2015 № 4906-17/551 в частині нарахування суми податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який підлягає сплаті фізичною особою, яка є власником об'єкту житлової нерухомості у розмірі 1612,06 грн, податкове повідомлення - рішення від 10 червня 2015 року № 4905-17/552 в частині нарахування суми податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який підлягає сплаті фізичною особою, яка є власником об'єкту житлової нерухомості у розмірі 2358,82 грн.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2015 скасовано постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.09.2015, прийнято нову постанову, якою в задоволенні цієї частини позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного Суду України від 27.10.2016 рішення попередніх судових інстанцій було скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.11.2016 справа прийнята до провадження та призначена до судового розгляду.
Позивач в судове засідання не з'явився, надав через канцелярію суду заяву про розгляд справи без його участі, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у письмових запереченнях. Також зазначала, що при нарахуванні податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в 2015 році за 2014 рік, податковий орган керувався пп. 265.5.2 п. 265.2, п. 265.5 статті 265 Податкового кодексу України (в редакції до 01.01.2015). Зауважувала, що нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, здійснювалося в автоматичному режимі АС “Податковий блок” із врахуванням змін, внесених до Податкового кодексу Законом України від 27.03.2014 № 1166-УІІ щодо порядку оподаткування площі нерухомого майна, а саме до 01.04.2014 оподатковувалася житлова площа, з 01.04.2014 - загальна площа нерухомого майна.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до таких висновків.
Відповідно до відомостей з реєстру прав власності на нерухоме майно судом встановлено, що ОСОБА_2 в спірному періоді був власником двох житлових будинків:
- загальною площею 300,4 кв.м, житловою площею 129,3 кв.м за адресою: вул. Садова, 12, с. Старі Петрівці, Вишгородський район, Київська область /а.с. 25/
- загальною площею 205,3 кв.м, житловою площею 146,6 кв.м за адресою: вул. Лугова, 7а, м. Кобеляки, Полтавська область /а.с. 26/.
Відповідно до підпункту 265.1.1 пункту 265.1 статті 265 Податкового кодексу України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової нерухомості.
Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової нерухомості.
Так, абзацами а, б підпункту 265.5.2 пункту 265.5 статті 265 Податкового кодексу України, в редакції що діяла з 01.01.2014 по 31.03.2014, врегульовано, що ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичних осіб встановлюються в таких розмірах: не більше 1 відсотка - для квартири/квартир, житлова площа яких не перевищує 240 кв.м, або житлового будинку/будинків, житлова площа яких не перевищує 500 кв.м ; 2,7 відсотка - для квартири/квартир, житлова площа яких перевищує 240 кв.м, або житлового будинку/будинків, житлова площа яких перевищує 500 кв. метрів.
Ставки податку встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування /пп. 265.5.1 п. 265.5 статті 265 Податкового кодексу України/.
Матеріалами справи підтверджено, що рішенням восьмої сесії Кобеляцької міської ради Полтавської області шостого скликання від 15 липня 2011 року № 5 "Про податок на нерухоме майно в м. Кобеляки" /а.с. 66,/ встановлено податок на нерухоме майно в м. Кобеляки та затверджено Положення про розміри та порядок справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території м. Кобеляки /а.с. 67-68/.
Згідно з пунктом 6 Положення ставка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, встановлюється за 1 кв. м житлової площі об'єкта житлової нерухомості в розмірі 1 відсоток розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, для квартир, житлова площа яких не перевищує 240 кв.м, та житлових будинків, житлова площа яких не перевищує 500 кв.м; 2,7 відсотка розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, для квартир житлова площа яких перевищує 240 кв.м, та житлових будинків, житлова площа яких перевищує 500 кв.м /а.с 67,зворот/.
Зазначений пункт 6 збігається із пунктом 6 Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки /а.с. 57/, затвердженого рішенням тринадцятої сесії Старопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області міської ради Полтавської області шостого скликання від 26 червня 2013 року №433 "Про місцеві податки та збори у с. Старі Петрівці на 2014 рік" /а.с. 51/ встановлено податок на нерухоме майно в с. Старі Петрівці Вишгородського району Київської області /а.с. 55-59/.
Отже, Положеннями "Про розміри та порядок справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки", затвердженими органами місцевого самоврядування м. Кобеляки та с. Старі Петрівці вбачається, що базою оподаткування є житлова площа об'єкта житлової нерухомості для визначення бази оподаткування зазначеним податком за умови наявності у платника податку кількох об'єктів оподаткування, базу оподаткування належить обчислювати окремо за кожним з таких об'єктів /підпункт 4.4 пункту 4/, та відповідно до підпункту 7.1 пункту 7 базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
З 01.04.2014 набрала законної сили нова редакція статті 265 Податкового кодексу України, та згідно з положеннями абзаців а, б підпункту 265.5.2 пункту 265.5 зазначеної статті ставки податку для фізичних осіб встановлюються в таких розмірах: не більше 1 відсотка - для квартири/квартир, загальна площа яких не перевищує 240 кв. метрів, або житлового будинку/будинків, загальна площа яких не перевищує 500 кв. метрів; 2,7 відсотка - для квартири/квартир, загальна площа яких перевищує 240 кв. метрів, або житлового будинку/будинків, загальна площа яких перевищує 500 кв. метрів;
Таким чином, починаючи з 01.04.2014 по 31.12.2014 розмір ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не змінився, проте законодавцем внесено зміни щодо таких елементів податку як база та порядку оподаткування: відтепер, оподаткуванню податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є не житлова площа нерухомості, а її загальна площа.
Рішення Старопетрівською сільською радою Вишгородського району Київської області міської ради Полтавської області та Кобеляцькою міською радою Полтавської області з 01.01.2014 по 31.12.2014 стосовно податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки не приймалися.
На підставі пп. 265.7.2 пункту 265.7 статті 265 Податкового кодексу України ОСОБА_3 ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення 10.06.2015 № 4906-17/551 /а.с. 9/, яким ОСОБА_2 визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2014 рік в розмірі 2602,25 грн (житловий будинок за адресою: вул. Лугова, 7а, м. Кобеляки, Полтавська область та № 4905-17/552 /а.с. 10/ про визначення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розмірі 3783,32 грн (за адресою: вул. Садова, 12, с. Старі Петрівці, Вишгородський район, Київська область).
Контролюючим органом на вимогу суду надано розрахунок, згідно якого він визначив розмір податкового зобов'язання для позивача /а.с. 169/:
- ((146,6 кв.м + 129,3 кв.м - загальна житлова площа об'єктів житлової нерухомості) - 250,00 кв. м.( неоподаткована площа об'єктів житлової нерухомості, що оподатковується) = 25,9 кв.м (площа об'єктів житлової нерухомості, що оподатковується) х 12,18 грн (ставка податку - 1% від розміру мінімальної заробітної плати в сумі 1218,00 грн) :12 місяців х 3 місяці (січень-березень 2014 року) = 78,87 грн (сума податку, на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, нарахованого позивачу ОСОБА_3 ОДПІ на загальний об'єм нерухомого майна за період з 01.01.2014 по 31.03.2014), в тому числі 41,96 грн нараховано по податку на житловий будинок за адресою: вул. Лугова, 7а, м. Кобеляки, Полтавська область та 36,91 грн на житловий будинок за адресою: вул. Садова, 12, с. Старі Петрівці, Вишгородський район, Київська область;
- ((300,4 кв.м + 205,3 кв.м - загальна площа об'єктів житлової нерухомості) - 250,00 кв.м.( неоподаткована площа об'єктів житлової нерухомості, що оподатковується) = 255,7 (площа об'єктів житлової нерухомості, що оподатковується) х 32,89 грн (ставка податку - 2,7% від розміру мінімальної заробітної плати в сумі 1218,00 грн) :12 місяців х 9 місяців (квітень-грудень 2014 року) = 6306,70 грн (сума податку, на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, нарахованого позивачу ОСОБА_3 ОДПІ на загальний об'єм нерухомого майна за період 01.04.2014 по 31.12.2014), в тому числі 2 560,29 грн нараховано по податку на житловий будинок за адресою: вул. Лугова, 7а, м. Кобеляки, Полтавська область та 3746,41 грн на житловий будинок за адресою: вул. Садова, 12, с. Старі Петрівці, Вишгородський район, Київська область
Позивач, не погоджуючись з правомірністю прийняття спірних податкових повідомлень-рішень від 10.06.2015 № 4906-17/551 та № 4905-17/552, звернувся до суду із даним адміністративним позовом.
В судовому засіданні 24.01.2017 позивач пояснив, що погоджується із нарахуванням податковим органом податкового зобов'язання в сумі 78,87 грн, яке нараховувалося із розміру житлової площі, до оподаткованої частини якої застосовано 1 % мінімальної заробітної плати, але не погоджується із нарахуванням податку в розмірі 6306,70 грн, оскільки застосовано ставку податку 2,7 % мінімальної заробітної плати до сукупної загальної площі двох будинків.
Скасовуючи рішення попередніх інстанцій, Вищий адміністративний суд України зазначав про правомірність застосування контролюючим органом в період з 01.04.2014 по 31.12.2014 ставки податку в розмірі 2,7 % мінімальної заробітної плати, оскільки загальна площа двох житлових будинків позивача перевищує 500 кв. м, при цьому вказавши, що правильність нарахування позивачеві податкового зобов'язання на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (розмір ставки оподаткування, база оподаткування) можливо встановити з розрахунку податкового зобов'язання, проте матеріали справи його не містять.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
За приписами статті 8 Податкового кодексу України в Україні (в редакції станом на 01.01.2014) встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
Згідно положень статті 10 цього Кодексу до місцевих податків належать, зокрема, податок на майно, відмінне від земельної ділянки.
Місцеві ради обов'язково установлюють податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки /пункт 10.3 статті 10 Податкового кодексу України/.
Пунктом 12.3 статті 12 Податкового кодексу України передбачено, що сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.
Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 12.3.1 цієї норми).
На підставі зазначених норма, як вже вище зазначено судом, рішенням восьмої сесії Кобеляцької міської ради Полтавської області шостого скликання від 15 липня 2011 року № 5 "Про податок на нерухоме майно в м. Кобеляки" встановлено податок на нерухоме майно в м. Кобеляки та затверджено Положення про розміри та порядок справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території м. Кобеляки, рішенням тринадцятої сесії Старопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області міської ради Полтавської області шостого скликання від 26 червня 2013 року №433 "Про місцеві податки та збори у с. Старі Петрівці на 2014 рік" затверджено Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Згідно з підпунктом 7.1. статті 7 Податкового кодексу України під час встановлення податку обов'язково визначаються такі елементи як платники податку об'єкт оподаткування, база оподаткування, ставка податку, порядок обчислення податку, податковий період, строк та порядок сплати податку, строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку.
Так відповідно до Положень, затверджених рішеннями органів місцевого самоврядування, базою оподаткування є житлова площа об'єкта житлової нерухомості (пп. 4.1 п. 4 /а.с. 56, 67, зворот/, яка зменшується на 250 кв. м та встановлюється ставка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 1 кв. м житлової площі об'єкта житлової нерухомості в розмірі в розмірі 1 відсоток розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, для квартир, житлова площа яких не перевищує 240 кв.м, та житлових будинків, житлова площа яких не перевищує 500 кв.м.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 16.01.2014 № 719-VII встановлено у 2014 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі - 1218,00 грн.
В період з 01.01.2014 по 31.12.2014 згідно поданого до суду розрахунку податковий орган обрахував податкове зобов'язання ОСОБА_2 по житловим будинкам в м. Кобеляки та с. Старі Петрівці таким чином:
((146,6 кв.м ( житлова площа будинку за адресою вул. Лугова,7а, м. Кобеляки, Полтавська область) + 129,3 кв.м (житлова площа будинку за адресою вул. Садова, 12, с. Старі Петрівці, Вишгородський район, Київська область) - загальна житлова площа об'єктів житлової нерухомості) - 250,00 кв. м( неоподаткована площа об'єктів житлової нерухомості, що оподатковується/пільга зі сплати податку) = 25,9 кв.м (площа об'єктів житлової нерухомості, що оподатковується) х 12,18 грн (ставка податку - 1% від розміру мінімальної заробітної плати в сумі 1218,00 грн) :12 місяців х 3 місяці (січень-березень 2014 року) = 78,87 грн (сума податку, на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, нарахованого позивачу ОСОБА_3 ОДПІ на загальний об'єм нерухомого майна за період з 01.01.2014 по 31.03.2014), в тому числі 41,96 грн нараховано по податку на житловий будинок за адресою: вул. Лугова, 7а, м. Кобеляки, Полтавська область та 36,91 грн на житловий будинок за адресою: вул. Садова, 12, с. Старі Петрівці, Вишгородський район, Київська область.
Суд погоджується із зазначеним розрахунком, оскільки податковим органом правильно визначено суму податкового зобов'язання податковими повідомленнями рішеннями від 10.06.2015 № 4906-17/551 в сумі 41,96 грн та № 4905-17/552 в сумі 36,91 грн.
Що стосується періоду з 01 квітня 2014 року по 31 грудня 2014 року, суд дійшов таких висновків.
Податковим кодексом України встановлений принцип стабільності податкового законодавства ( п.п. 4.1.9. п. 4.1. ст. 4), відповідно до якого зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки; податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.
Суд звертає увагу, що Податковим кодексом України прямо передбачено як обов'язок місцевих рад встановлювати податок на майно, так і порядок встановлення місцевих податків та зборів рішеннями органів місцевого самоврядування.
Як було встановлено вище з 01.04.2014 набрала сили нова редакція статті 265 Податкового кодексу України, відповідно до якої протягом періоду з 01.04.2014 по 31.12.2014 законодавцем було внесено зміни до бази оподаткування, а саме, з 01.04.2014 оподаткуванню податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є не житлова площа, а її загальна площа.
Але будь - яких рішень органами місцевого самоврядування у зв'язку із зазначеними змінами не було прийнято.
Положення про розміри та порядок справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території м. Кобеляки, затверджене рішенням восьмої сесії Кобеляцької міської ради Полтавської області шостого скликання від 15 липня 2011 року № 5 та Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затверджене рішенням тринадцятої сесії Старопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області міської ради Полтавської області шостого скликання від 26 червня 2013 року №433, встановивши податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначило його обов'язкові елементи, зокрема базу оподаткування, передбачену підпунктом 7.1.3 пункту 7.1 статті 7 Податкового кодексу адміністративного суду.
Так підпунктами 4.1 пункту 4 Положень встановлено, що базою оподаткування є житлова площа об'єкта житлової нерухомості.
Оскільки вищезазначені рішення та положення Кобеляцької міської ради Полтавської області та Старопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області міської ради Полтавської області були чинні та не скасовувалися, а отже й база оподаткування не змінилася в період з 01.04.2014 по 31.12.2014. Податковий орган мав обраховувати за цей період податок на нерухоме майно за адресами: вул. Лугова, 7а, м. Кобеляки, Полтавська область, вул. Садова, 12, с. Старі Петрівці, Вишгородський район, Київська область, належних ОСОБА_2, виходячи з житлової площі об'єктів житлової нерухомості.
В той же час, згідно пункту 286.5 статті 286 ПК України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.
Оскільки компетенція щодо нарахування фізичним особам сум податку на нерухоме майно відноситься до компетенції податкового органу як контролюючого органу у відповідності до вимог пункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України (в чинній редакції), то суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо нарахування сум вказаного податку, які законодавством віднесені до компетенції саме відповідача.
Відповідачем не доведено обґрунтованості нарахування податкових зобов'язань позивачу за період з 01.04.2014 по 31.12.2014 із застосуванням ставки податку 2,7 % мінімальної заробітної плати до сукупної загальної площі двох будинків належних на праві власності ОСОБА_2, а тому визначені податкові зобов'язання підлягають зменшенню, а саме податкові повідомлення - рішення від 10.06.2015 № 4906-17/551 скасуванню в частині 2560,29 грн та № 4905-17/552 в частині 3746,41 грн.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За правилами, встановленими статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
А відтак позов підлягає частковому задоволенню.
Суд зазначає податкові повідомлення - рішення від 10.06.2015 № 4906-17/551 та № 4905-17/552 є актами індивідуальної дії, які відповідно до повноважень суду, встановлених частиною другою статті 162 КАС України , визнаються протиправними та скасовуються, суд, керуючись частиною 2 статті 11 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог : визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 10.06.2015 № 4906-17/551 та № 4905-17/552 в частині.
Згідно з частиною третьою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
А відповідно до частини першої вказаної статті, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи пропорційність задоволених позовних вимог до загальної суми позову, на користь позивача належить стягнути судові витрати у розмірі 150,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Адміністративний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення від 10.06.2015 № 4906-17/551 в частині визначення ОСОБА_2 зобов'язання за платежем :податок на нерухоме майно від земельної ділянки, сплачений особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості 18010200, в сумі 2 560,29 грн;
Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення від 10.06.2015 № 4905-17/552 в частині визначення ОСОБА_2 зобов'язання за платежем :податок на нерухоме майно від земельної ділянки, сплачений особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості 18010200, в сумі 3746,41 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_3 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39780421) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору у розмірі 150,00 грн (сто п'ятдесят гривень нуль гривень).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено 03 лютого 2017 року.
Суддя Л.О. Єресько