Номер справи 665/2310/16-ц Головуючий в І інстанції Кузьменко А.Д.
Номер провадження 22-ц/791/384/17 Доповідач Орловська Н.В.
07 лютого 2017 колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:
головуючого: Орловської Н.В.
суддів: Кутурланової О.В.
Майданіка В.В.
секретар Цулукіані І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, діючого від імені ОСОБА_3, на ухвалу Чаплинського районного суду Херсонської області від 21 грудня 2016 року у справі за заявою ОСОБА_2, діючого від імені ОСОБА_3, про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2, діючого від імені ОСОБА_3, до Сільськогосподарського приватного акціонерного товариства імені Кірова про розірвання договору оренди земельної ділянки
У грудні 2016 року ОСОБА_2, діючи від імені ОСОБА_3, звернувся із позовом до Сільськогосподарського приватного акціонерного товариства імені Кірова про розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного між сторонами 20.05.2013р.
До початку розгляду справи заявник звернувся з заявою про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 0,88 га, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_3, та є предметом оспорюваного договору оренди від 20.05.2013р., і заборонити відповідачу використовувати цю земельну ділянку відповідно до умов цього договору.
Оскільки, відповідач використовує земельну ділянку не за цільовим призначенням, що може призвести до її занедбання і зниження якісних показників ґрунту, та в разі задоволення позовних вимог і розірвання договору оренди власнику буде повернуто земельну ділянку у стані що виключає повноцінне її використання, заявник просив вжити заходи забезпечення позову у обраний ним спосіб.
Ухвалою Чаплинського районного суду Херсонської області від 21 грудня 2016 року у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, діючи від імені ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та постановити нову якою вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку, що є предметом договору оренди від 20.05.2013р. та заборонити відповідачу її використання. В обґрунтування послався на те, що відповідач перешкоджає власнику користуватися та розпоряджатися належною йому земельною ділянкою. Не вжиття судом заходів забезпечення позову ставить на межу виживання власника земельної ділянки, оскільки відповідач, який умисно не виконує умови договору оренди, може засіяти земельну ділянку, що в подальшому утруднить чи зробить не можливим виконання рішення суду.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність ухвали суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
У відповідності до ст. 151, 153 ЦПК України , підставою для забезпечення позову є заява особи, яка бере участь у справі, яка має містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову у визначений заявником спосіб. Суд може вжити заходи забезпечення позову на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно п. 1, 2 ч.1 ст.152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належить відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, забороною вчиняти певні дії.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.4 постанови № 9 від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Із надісланих до суду апеляційної інстанції матеріалів вбачається, що 28.11.2016р. ОСОБА_3 звернувся із позовом до сільськогосподарського приватного акціонерного товариства імені Кірова про розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного між сторонами 20.05.2013р. та зареєстрованому в Реєстраційній службі Чаплинського районного управління юстиції Херсонської області 10.02.2014р. за № 4617377.
Провадження у даній цивільній справі відкрито ухвалою Чаплинського районного суду Херсонської області від 02.12.2016р.
21.12.2016р. ОСОБА_2, діючи від імені ОСОБА_3, звернувся з заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку, що є предметом договору оренди від 20.05.2013р., та заборонити відповідачу використовувати цю земельну ділянку.
Необхідність вжиття заходів забезпечення позову представник позивача пов'язує із необхідністю уникнути труднощів з виконанням рішення після його ухвалення у даній справі, оскільки відповідач використовує земельну ділянку не за цільовим призначенням, що може призвести до її занедбання та зниження якісних показників ґрунту.
Враховуючи, що заявником не наведено доказів та мотивів того, що невжиття заходів забезпечення позову, у обраний ним спосіб, може утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову у спосіб обраний позивачем.
Крім того, земельна ділянка, що належить на праві власності ОСОБА_3, та є предметом договору оренди, який позивач просить розірвати, на теперішній час використовується відповідачем (орендарем) згідно оскаржуваного договору оренди, а тому вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони орендарю користуватися цією земельною ділянкою, може перешкоджати його господарській діяльності та призвести до негативних наслідків.
Враховуючи, що ухвала суду постановлена за наявності для того підстав та з дотриманням встановленого процесуальним законом порядку, тоді як доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 312 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, діючого від імені ОСОБА_3, відхилити.
Ухвалу Чаплинського районного суду Херсонської області від 21 грудня 2016 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно з моменту проголошення і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий ________________ Н.В.Орловська
Судді: ________________ О.В.Кутурланова
________________ В.В.Майданік