Справа № 22-а-1526 Головуючий у 1 інстанції Рудіч М.П.
Категорія 22 Доповідач Лащенко В.Д.
22 січня 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі: головуючого - Лащенка В.Д. суддів - Корзаченко І.Ф., Червінко К.С. при секретарі - Зозулі Н.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Києво-Святошинського районного суду від 23 листопада 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Київського обласного військового комісаріату про визнання права на перерахунок пенсії,
встановила:
У жовтні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Київського обласного військового комісаріату на бездіяльність військового комісаріату , щодо перерахунку і виплати недоплаченої суми пенсії за минулий час про проведення перерахунку пенсії,-
Посилався на те, що 1974 році він був звільнений з військової служби в запас за віком. Йому виплачується пенсія .
Після звільнення його з військової служби грошове забезпечення відповідних категорій військовослужбовців неодноразово підвищувалося. Проте в порушення вимог ст.63 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року, якою передбачено перерахунок пенсії військовослужбовцям в зв"язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, відповідач не провів перерахунку пенсії позивачеві. Зокрема, не проведено перерахунок в зв"язку з підвищенням посадового окладу на 40 % з 1 вересня 1999 року, , на 100% надбавки за Указом Президента України від 23 лютого 2002 року, 90 % надбавки за безперервну службу та з врахуванням"33,3 % премії з 1 жовтня 1996 року,
Тому позивач просив визнати бездіяльність військового комісаріату , щодо перерахунку і виплати недоплаченої суми пенсії за минулий час та провести перерахунок пенсії з врахуванням вказаних ним надбавок та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок призначеної йому пенсії.
Постановою Києво-Святошинського районного суду від 23 листопада 2006 року в позові відмовлено.
2
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.З ст. 43 Закону України від 9 квітня 1992 року Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" пенсії особам, які мають право пенсію за цим Законом, обчислюються із врахуванням відповідного окладу за посаду, спеціального звання, процентної надбавки за вислугу років, надбавки за вчене звання й вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби в порядку й розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України. Будь-яких обмежень щодо розміру пенсії Закон не встановлює, це питання віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України.
Згідно з пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення пенсії і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членів їх сімей" названим особам пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: окладу за штатною посадою, яку особа займала перед звільненням; окладу за військове звання; процентної надбавки за вислугу років; додаткових видів грошового забезпечення, що надається щомісячно (надбавки за вчене звання, науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби тощо). При цьому розмір додаткових видів грошового забезпечення визначається за вибором тих, хто звернувся за пенсією: за 24 останні календарні місяці служби підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців служби підряд протягом усієї служби перед зверненням за пенсією, незалежно від наявних у службі перерв.
Встановлено, що позивач звільнений з військової служби в запас у 1974 році і йому призначена пенсія з грошового забезпечення, що виплачувалось на день звільнення.
Відповідно до ст. 63 Закону України «Про пенсійне
забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року призначені військовослужбовцям пенсії перераховуються з підвищенням грошового забезпечення.
Відмовляючи позивачу в задоволенні позовних вимог суд обґрунтовано виходив з того, що Указами Президента України від 23 лютого 2002 року № 173 та від 5 травня 2003 року № 389 встановлені щомісячні надбавки, які відносяться до додаткових видів грошового забезпечення. Позивач не отримував цих надбавок під час проходження військової служби. Зазначеними Указами Президента України не передбачене право на перерахунок пенсії пенсіонерам, які до звільнення з військової частини не отримували вказаних надбавок.
3
Укази Президента України, на які посилається позивач видані після звільнення його зі служби, не мають зворотної сили в часі і не поширюються на правовідносини, які мали місце до їх видання.
Указ Президента України від 14 липня 1999 року втратив чинність на підставі Указу Президента України від 23 лютого 2002 року з 1 січня 2003 року. Законодавством, чинним до 1 січня 2005 року, премія не відносилась до видів грошового забезпечення, з яких обчислювалась пенсія.
Доводи апелянта про порушення судом норм матеріального права не ґрунтуються на матеріалах справи та законі.
Керуючись ст.ст. 200, 206 КАС України, колегія, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Києво-Святошинського районного суду від 23 листопада 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця..