08 лютого 2017 року Справа № 876/9684/16
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Сеника Р.П.,Іщук Л.П.,
з участю секретаря судових засідань Гелецького П.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу атестаційної комісії № 8 Головного управління Національної поліції в Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до атестаційної комісії № 8 Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про визнання протиправними дій та скасування рішення,
04 жовтня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому після уточнення своїх вимог просив:
визнати незаконним та скасувати рішення атестаційної комісії № 8 Головного управління Національної поліції в Тернопільській області (далі - АК № 8) від 19 вересня 2016 року щодо своєї невідповідності займаній посаді та звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, оформлене протоколом ОП №15.00036066.0077137.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2016 року у справі № 819/1219/16 позов було задоволено.
У апеляційній скарзі відповідач АК № 8 просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що комісія зробила негативний висновок стосовно особи позивача на підставі всебічного розгляду всіх наявних у неї матеріалів та на підставі аналізу наданих у ході співбесіди із ним відповідей. Оспорюване рішення прийняте у межах дискреційних повноважень АК №8. У складі комісії були відсутні особи, які б могли упереджено ставитися до ОСОБА_2, оскільки у нього не було відводів. Тому висновки суду першої інстанції не ґрунтуються на обставинах справи.
Особи, які беруть участь у справі, на виклик апеляційного суду не прибули, що не перешкоджає розгляду справи відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апелянта, апеляційний суд приходить до переконання, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких міркувань.
Задовольняючи позов ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до атестаційного листа лейтенант поліції ОСОБА_2 за результатами тестування отримав за тестом на загальні здібності та навички 17 балів із 60 можливих та за тестом на професійні знання - 31 балів з 60 можливих. Проте, результати тестування не є вирішальними для атестаційних комісій при прийнятті рішень стосовно поліцейських і повинні враховуватися у сукупності з іншими критеріями, передбаченими Інструкцією № 1465.
При цьому, відповідно до атестаційного листа ОСОБА_2 за час проходження служби зарекомендував себе лише з позитивної сторони, відповідно до висновку прямого керівника займаній посаді відповідає, діючих дисциплінарних стягнень не має.
Матеріали справи не містять доказів врахування наведених обставин при прийнятті рішення, оформленого протоколом ОП №15.00036066.0077137 від 19.09.2016 року.
Допитаний у судовому засіданні свідок - секретар АК № 8 ОСОБА_3 - дав показання, відповідно до яких при атестуванні ОСОБА_2 повнота виконання ним функціональних обов'язків (посадових інструкцій) не досліджувалась, показники службової діяльності не досліджувались. Фактично рішення приймалося лише за результатами тестування та відповідей на знання законодавства, наданих поліцейським на питання членів атестаційної комісії при співбесіді. Будь-якої інформації, у тому числі негативної, щодо поліцейського з відкритих джерел у розпорядженні комісії не було.
Тому суд дійшов висновку, що у протоколі відображено неповний хід проведення співбесіди, відсутнє посилання на конкретні матеріали, на підставі яких прийняте зазначене рішення. Запис технічними засобами засідання атестаційної комісії не відбувався, мотивування прийнятого рішення немає, що не дає можливості встановити обґрунтованість прийнятого атестаційною комісією рішення щодо позивача.
Зазначені у протоколі документи, які наявні в матеріалах справи, не містять фактів неповноти виконання функціональних обов'язків позивачем, низьких показників службової діяльності, негативні оцінки з професійної і фізичної підготовки, недбалого відношення позивача до службових обов'язків, а навпаки, позивач характеризується з позитивної сторони, та займаній посаді відповідає.
Відповідачем не доведено неможливості залишення позивача на службі в поліції, необхідність застосування крайнього ступеню дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення.
Негативна оцінка ділових, професійних, особистих якостей поліцейського, його освітнього та кваліфікаційного рівнів, що надана атестаційною комісією, не узгоджується з доказами про позитивну оцінку щодо цього ж поліцейського. При цьому атестаційною комісією в рішенні не наведено мотивів неврахування таких обставин.
Враховуючи викладене, суд дійшов переконання про неповноту, необґрунтованість та необ'єктивність рішення АК № 8 від 14.09.2016, що свідчить про його протиправність та наявність підстав для скасування.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи та нормам матеріального права, виходячи з таких міркувань.
Як безспірно встановлено судом першої інстанції позивач ОСОБА_2 перебував на службі в органах внутрішніх справ з 12.03.1999 року.
Наказом Головного управління Національної поліції в Тернопільській області (далі - ГУ НП) від 07.11.2015 року № 40 о/с у зв'язку з реформуванням органів внутрішніх справ у відповідності до п. 9 та п. 12 розд. ІХ Закону України «Про Національну поліцію» у порядку переатестування з 07.11.2015 року ОСОБА_2, який мав спеціальне звання «лейтенант міліції», призначений на посаду інспектора роти ДПС ГУ НП в Тернопільській області з присвоєнням спеціального звання «лейтенант поліції».
Приписами п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, приймаються на службу до поліції саме за умови їх відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом.
Для визначення відповідності осіб таким вимогам Законом України «Про Національну поліцію» передбачено інститут атестування.
Згідно з ч. 5 ст. 57 Закону України «Про Національну поліцію» порядок проведення атестування поліцейських затверджується Міністром внутрішніх справ України.
Наказом Міністра внутрішніх справ України № 1465 17.11.2015 року, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 18.11.2015 року за № 1445/27890, було затверджено Інструкцію про порядок атестування поліцейських» (далі - Інструкція № 1465).
У відповідності до ст. 57 Закону України «Про Національну поліцію» атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.
Рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами (ч.4 ст.57 Закону України «Про Національну поліцію»).
Наказом ГУ НП № 221 від 12.02.2016 року «Про організацію проведення атестування поліцейських Головного управління національної поліції в Тернопільській області» вирішено провести атестування поліцейських ГУ НП, починаючи з 15.02.2016 року.
Персональний склад АК № 8 затверджений наказом ГУ НП від 25.08.2016 року № 1587.
Пунктом 12 розділу IV Інструкції № 1465 передбачено, що за рішенням атестаційної комісії поліцейські, які проходять атестування, проходять співбесіду з відповідною атестаційною комісією.
Пунктом 10 розділу IV Інструкції № 1465 передбачено, що з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування. За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест) та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийняті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.
Позивач ОСОБА_2 19.08.2016 року пройшов атестування АК № 8 і відповідно до атестаційного листа за результатами тестів на загальні навички отримав 17 балів із 60 можливих, а по професійному тестуванню - 31 бал із 60 можливих.
Згідно із пунктами 20, 21 цього ж розділу IV Інструкції № 1465 усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення. У протоколі за результатами атестування серед іншого зазначається один із висновків, зазначених у пункті 15 цього розділу.
Відповідно до рішення АК № 8, оформленого протоколом ОП №15.00036066.0077137 від 19.09.2016 року, комісією було прийнято рішення про те, що позивач займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.
Разом із тим, відповідно до п. 16 розділу IV Інструкції № 1465 атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії:
повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій);
показники службової діяльності;
рівень теоретичних знань та професійних якостей;
оцінки з професійної і фізичної підготовки;
наявність заохочень;
наявність дисциплінарних стягнень;
результати тестування;
результати тестування на поліграфі (у разі проходження).
Таким чином, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції обґрунтовано зробив висновок про те, що результати тестування не є вирішальними для атестаційних комісій при прийнятті рішень стосовно поліцейських і повинні враховуватися у сукупності з іншими передбаченими Інструкцією № 1465 критеріями.
При цьому, відповідно до атестаційного листа ОСОБА_2 (а.с. 54-55) він за час проходження служби зарекомендував себе з позитивної сторони, як дисциплінований і працелюбний працівник. До виконання службових обов'язків відноситься добросовісно. Нормативно-правові акти та накази, які регламентують службу в поліції, знає та правильно використовує у своїй службовій діяльності. При виконанні службових обов'язків не рахується з особистим часом. Проявляє розумну ініціативу. Користується заслуженим авторитетом серед керівництва, особового складу та громадськості. При вирішенні службових питань проявляє принциповість та безкомпромісність, вміння приймати правильні рішення в екстремальних ситуаціях. Самокритичний, на зауваження реагує правильно. Відзначається умінням працювати з людьми. У побуті веде здоровий спосіб життя, хороший сім'янин, у компрометуючих зв'язках і вчинках не помічений. Фізично розвинутий, добре володіє табельною зброєю. Державною мовою володіє добре. Вміє зберігати державну та службову таємницю. Відданий справі служіння українському народові. За висновком прямого керівника займаній посаді відповідає.
Відповідно до довідки ГУ НП від 03.10.2016 року № 1751/2/02/2016 ( а.с. 29) за період проходження служби ОСОБА_2 тричі заохочувався, зокрема, відзнакою МВС України медаллю « 10 років сумлінної служби» (наказ МВС України № 2768 від 26.12.2014 року)
Окрім того, відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 від 15.09.2015 року ОСОБА_2 визнано учасником бойових дій.
Довідкою про результати перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади» (а.с. 32) підтверджується, що вартість майна позивача, указаного у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік, відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані ОСОБА_2 із законних джерел, і заборони, передбачені цим Законом, на нього не поширюються.
При цьому апеляційний суд погоджується із думкою суду першої інстанції про те, що матеріали справи не містять доказів врахування АК № 8 наведених обставин при прийнятті рішення, оформленого протоколом ОП №15.00036066.0077137 від 19.09.2016 року, а також фактів неналежного виконання ОСОБА_2 посадових обов'язків чи низьких показників службової діяльності.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Приписами ч. 2 ст. 71 КАС України встановлено, що у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Виходячи із наведеного, на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідачем не доведено неможливості залишення позивача на службі в поліції та необхідність застосування до нього крайнього заходу дисциплінарної відповідальності у виді звільнення, а отже рішення АК № 8, оформлене протоколом ОП № 15.00036066.0077137 від 19.09.2016 року, є необґрунтованим та підлягає скасуванню.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України апеляційний суд,
апеляційну скаргу атестаційної комісії № 8 Головного управління Національної поліції в Тернопільській області залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2016 року у справі № 819/1219/16 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Т.В.Онишкевич
Судді Р.П.Сеник
Л.П.Іщук
Ухвала у повному обсязі складена 09 лютого 2017 року.