01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@apladm.ki.court.gov.ua
Справа: № 750/11576/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Коверзнев В.О.
Суддя-доповідач: Епель О.В.
08 лютого 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Епель О.В.,
суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,
за участю секретаря Лісник Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (далі - відповідач) про:
- визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу» (лист Управління від 26 жовтня 2016 року № 19084/05);
- зобов'язання відповідача провести з 01.11.2016 р. перерахунок пенсії позивача, призначеної в розмірі 90% заробітної плати державного службовця, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а до 01.01.2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відповідно до постанови КМУ від 09.12.2015 р. № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» та з врахуванням довідки про складові заробітної плати від 03.10.2016 р. № 03.29/1477 Чернігівського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, включивши як складові заробітної плати, а саме: розмір посадового окладу - 3006,00 грн.; 100,00 грн. надбавки за 8 ранг; 1242,40 грн. надбавки 40 % за вислугу років з урахуванням 32 років стажу державної служби; 2174,20 грн. 50 % за високі досягнення у праці, а всього 6522,60 грн.
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 грудня 2016 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позову, так як, на думку апелянта, зазначене рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в цілому. Крім того, у своїй апеляційній скарзі відповідач заявляє вимогу про відстрочення йому сплати судового збору за її подання.
У судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст.12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, з 02.03.2011 р. позивач перебуває на обліку Чернігівського ОУПФУ та отримує пенсію державного службовця на підставі Закону України «Про державну службу» у розмірі 90 % від заробітної плати.
17.10.2016 р. позивач звернулася до відповідача із заявою про проведення перерахунку її пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям.
26.10.2016 р. Чернігівське ОУПФУ повідомило позивача про відмову в перерахунку її пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючого державного службовця з тих підстав, що чинним законодавством проведення такого перерахунку не передбачено, а отже, відсутні підстави для його здійснення.
Позивач, вважаючи неправомірними дії відповідача щодо відмови в задоволенні її вимог, звернулася до суду з даним адміністративним позовом.
Судова колегія встановила, що задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на перерахунок її пенсії на підставі ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» у редакції, яка була чинною на момент призначення їй пенсії, і дії відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку її пенсії є протиправними.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII (далі - Закон № 3723-ХІІ), «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII), постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 р. № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» (далі - Постанова № 865), постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 р. № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - Постанова № 1013).
Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У ч. 1 ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 37-1 Закону № 3723-ХІІ у редакції, яка була чинною на момент призначення позивачу пенсії та до 01.01.2015 р., передбачалось, що в разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.
Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
У п. 4 Постанови № 865 у попередній редакції було визначено, що в разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 р. N 432-IV «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу», визначається в такому порядку: 1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку; 2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. При цьому: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України (для службовців Національного банку України у розмірах, установлених його Правлінням) на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та рангом на момент призначення (перерахунку) пенсії; надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, за почесне звання «заслужений», за роботу з таємними документами залежно від ступеня таємності інформації, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук враховуються в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично встановлені особі; премія, крім премій, зазначених у другому реченні цього абзацу, та інші надбавки враховуються в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа вийшла на пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. Премія до державних, професійних свят та ювілейних дат, виплачена у місяці підвищення заробітної плати, враховується в розмірі 1/12 середнього розміру цієї премії (премій), визначеного за відповідною посадою (посадами), з якої призначено (перераховано) пенсію.
За бажанням осіб, під час перерахунку пенсій виплати, отримані на час призначення (перерахунку) пенсії (крім посадових окладів, надбавок за ранг, вислугу років), визначаються у порядку, передбаченому абзацами першим і другим пункту 1 та пунктом 2 цієї постанови.
На підставі Постанови № 1013 зазначений пункту Постанови № 865 було виключено.
Згідно зі ст. 37-1 Закону № 3723-ХІІ у редакції, чинній з 01.01.2015 р. до 01.05.2016 р., умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.
Станом на жовтень 2016 року вказана стаття Закону № 3723-ХІІ втратила чинність.
Статтею 90 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII передбачено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яким у свою чергу, не передбачено право державних службовців на перерахунок пенсії у зв'язку зі збільшення грошового забезпечення працюючих осіб.
Отже, з викладених правових норм вбачається, що законодавством, чинним станом до 01.01.2015 р., а саме статтею 37-1 Закону № 3723-ХІІ у відповідній редакції, було передбачено право осіб, які отримують пенсію державного службовця, на перерахунок її розміру у зв'язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою і було визначено умови та порядок здійснення такого перерахунку.
Однак, в наступному законодавство, яке регулює зазначені правовідносини, змінилось і станом на жовтень 2016 року воно не регламентувало ані права особи на перерахунок її пенсії у зв'язку зі зміною розміру заробітної плати працюючого державного службовця, ані порядок і умови здійснення такого перерахунку.
Виходячи з цього, колегія суддів звертає увагу на те, що пенсія позивачу призначена у 2011 році на підставі ст. 37 Закону № 3723-ХІІ, а її перерахунок позивач просить здійснити за ст. 37-1 Закону № 3723-ХІІ, яка до 01.01.2015 р. дійсно передбачала можливість перерахунку пенсії державного службовця в разі підвищення розміру заробітної плати особи, працюючої на аналогічній посаді, і пунктом 4 Постанови № 865 визначались умови такого перерахунку.
Однак, на момент збільшення розміру заробітної плати працюючого державного службовця за посадою, з якої позивач вийшла на пенсію, та на момент її звернення до відповідача із заявою від 17.10.2016 р. щодо перерахунку її пенсії з цих підстав, законодавство змінилося, стаття 37-1 Закону № 3723-ХІІ з 01.05.2016 р. взагалі втратила чинність, а Постанову № 865 було викладено в іншій редакції, яка не закріплює права особи на перерахунок пенсії з цих підстав, і жодним іншим нормативно-правовим актом також не визначено, ані таке право особи, ані порядку (механізму) перерахунку пенсії державного службовця у зв'язку зі зміною розміру заробітної плати та умов його здійснення.
З огляду на це, колегія суддів вважає, що у відповідача на момент звернення ОСОБА_2 із заявою про перерахунок її пенсії не було правових підстав для здійснення перерахунку пенсії позивача, а у відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 11 жовтня 2016 року у справі № 484/1671/16-а, від 26 грудня 2016 року у справі № 697/1840/16-а, від 27 грудня 2016 року у справі № 697/1845/16-а.
При цьому, колегія суддів зазначає, що прийняття відповідачем рішення про відмову у перерахунку пенсії позивача не призвело до зменшення розміру пенсії державного службовця, яку вона отримувала до цього, і не є звуженням обсягу вже набутих нею прав та/або позбавленням її права на соціальний захист, а також суд звертає увагу на те, що як було встановлено вище, право на пенсію позивач набула не на підставі ст. 37-1 Закону № 3723-ХІІ, за якою вона просить здійснити її перерахунок, а на підставі зовсім іншої законодавчої норми - ст. 37 Закону № 3723-ХІІ, і в даному випадку зміна редакції ст. 37-1 Закону № 3723-ХІІ, а в наступному втрата нею чинності, є зміною законодавства, що у свою чергу змінює соціально-економічні права певного кола осіб.
Водночас, при розв'язанні спірних правовідносин судовою колегією враховується й правова позиція Європейського суду з прав людини, викладена в рішенні «Великода проти України» від 03.06.2014 р., в якому Суд зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Крім того, у зазначеному рішенні Європейський суд став на бік держави України та, між іншим, наголосив на складній економічній ситуації в країні, а також на необхідності пошуку саме державою Україна додаткових інструментів її подолання шляхом раціонального використання бюджетних коштів та необхідності збереження «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами щодо захисту прав і свобод окремої особи.
Аналогічний правовий підхід Європейським судом з прав людини застосований й в рішеннях від 09.10.1979 р. у справі «Ейрі проти Ірландії» та від 12.10.2004 р. у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії», в якому Суд зазначив, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового, і такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат.
Враховуючи вищевикладені обставини та докази у їх сукупності, відповідно до вимог ст. 86 КАС України, колегія суддів вважає, що в даному випадку відсутні правові підстави для перерахунку пенсії позивача на підставі ст. 37-1 Закону № 3723-ХІІ і Постанови № 865 у редакції, яка втратила чинність, як вона просить у своєму адміністративному позові, та приймає до уваги доводи апелянта щодо зміни законодавства.
Таким чином, враховуючи зазначені обставини та докази у їх сукупності, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в цілому.
Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Отже, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України задовольнити, постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 грудня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги залишити без задоволення.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, відповідно до ст.94 КАС України, колегія суддів звертає увагу на те, що стонам на день отримання суддею-доповідачем даної справи та відкриття апеляційного провадження, тобто 17.01.2017 р., у відповідності до п. 18 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» органи Пенсійного фонду України, звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Разом з тим, згідно з ч. 2 ст. 5 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Отже, у даному випадку відсутні належні та необхідні правові підстави для відстрочення апелянту судового збору та/або для його стягнення з будь-якої зі сторін.
Керуючись ст. ст. 41, 159, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України - задовольнити.
Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 грудня 2016 року - скасувати.
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст рішення, відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України, виготовлено 08.02.2017 р.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Епель О.В.
Судді: Карпушова О.В.
Кобаль М.І.