Справа № 712/12881/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Троян Т.Є.
Суддя-доповідач: Межевич М.В.
Іменем України
08 лютого 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Межевича М.В., суддів Земляної Г.В. та Сорочка Є.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Черкасах Черкаської області на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Черкасах Черкаської області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,
Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 грудня 2016 року позов задоволено частково.
Відповідач в апеляційній скарзі просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповністю встановлено обставини справи, порушено норми матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області та з 17.10.2006 та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу».
26 жовтня 2016 року ОСОБА_2 звернулася до відповідача із заявою про здійснення перерахунку її пенсії з урахуванням вказаних у довідці Державної фінансової інспекції в Черкаській області від 19.10.2016 № 23-11/30-153.
Управління ПФУ в м. Черкасах Черкаської області в своєму листі від 09.11.2016 року № 665/Ш-10 відмовило позивачу в перерахунку пенсії .
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати протиправними дії Управління пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області та зобов'язати відповідача здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплату пенсії, як державному службовцю відповідно до довідки Державної фінансової інспекції в Черкаській області від 19.10.2016 № 23-11/30-153 про складові заробітної плати (надбавки та премії за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед звернення за пенсією), що подається для призначення пенсій відповідно до Закону України «Про державну службу», в розмірі 90 відсотків сум заробітної плати, без зміни визначення індексації пенсії (базового місяця для проведення індексації пенсії) в результаті перерахунку, з урахуванням при розрахунку розміру пенсії нарахованої та виплаченої допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та повної суми індексації заробітної плати, з яких нараховувалися та сплачувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне (пенсійне) страхування, та забезпечити виплату пенсії в подальшому в розмірі 90 відсотків сум заробітної плати, з урахуванням при розрахунку розміру пенсії нарахованої та виплаченої допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та повної суми, індексації заробітної плати, з яких нараховувалися та сплачувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне (пенсійне) страхування, та забезпечити виплату пенсії в подальшому в розмірі 90 відсотків сум заробітної плати згідно зазначеної довідки про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед звернення за пенсію), що подається для призначення пенсій відповідно до Закону України «Про державну службу», без обмеження її максимального розміру, а також провести нарахування та виплатити різницю пенсії за минулий час.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що чинне законодавство як загальне, так і спеціальне відносить до складу заробітної плати також інші виплати.
Вирішуючи спір, колегія суддів виходить з такого.
За змістом статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII від 16.12.1993 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - Закон № 3723-XII) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
У частині першій статті 1 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95 ВР «Про оплату праці» (далі - Закон № 108/95-ВР) встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частиною другою статті 33 Закону № 3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входила до системи оплати праці державного службовця.
Крім того, статтею 66 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Аналогічну позицію висловив також і Верховний Суд України в постановах від 28 травня 2013 року (№21-97а13), від 16 вересня 2014 (№21-314а14) та підтримав Вищий адміністративний суд України в ухвалах від 10.01.2017 (712/13554/15-а), від 23.01.2017 (№221/2125/15-а).
Враховуючи вказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач має право на розрахунок пенсії з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, з яких, відповідно до довідки Державної фінансової інспекції в Черкаській області від 19.10.2016 № 23-11/30-153, нараховувалися та сплачувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне (пенсійне) страхування.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що станом на момент звернення позивача із заявою про врахування при обчисленні пенсії інших складових заробітної плати, норми, що регулюють перерахунок пенсії державним службовцям було скасовано, колегія суддів апеляційного суду відхиляє, оскільки право на розрахунок пенсії, з урахуванням спірних сум, у позивача виникло з моменту призначення пенсії, а не у день звернення з відповідною заявою до відповідача.
Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог у межах строку звернення до адміністративного суду, з огляду на те, що пенсія є періодичним платежем, а тому про порушення свого права позивач мав дізнатися, отримуючи пенсію у меншому розмірі.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС, суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Черкасах Черкаської області залишити без задоволення, а постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 грудня 2016 року - без змін.
Рішення апеляційної інстанції набирає законної сили через п'ять днів після направлення його копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржене безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя М.В. Межевич
Суддя Г.В. Земляна
Суддя Є.О. Сорочко
Головуючий суддя Межевич М.В.
Судді: Сорочко Є.О.
Земляна Г.В.