Справа № 594/1024/16-кГоловуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/789/42/17 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія - повернення обвинувального акта
08 лютого 2017 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого - ОСОБА_2
Суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю - прокурора ОСОБА_5
обвинувачених - ОСОБА_6 , ОСОБА_7
при секретарі - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційного суду Тернопільської області апеляційну скаргу прокурора відділу прокуратури Тернопільської області на ухвалу Борщівського районного суду Тернопільської області від 23 листопада 2016 р. про повернення обвинувального акта по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.129 КК України прокурору,
Ухвалою Борщівського районного суду Тернопільської області від 23 листопада 2016 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12015210050000117, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 квітня 2015 року, про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 189 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 129 КК України, з додатками повернуто прокуратурі Тернопільської області.
Обґрунтовуючи своє рішення, суд першої інстанції послався на відсутність в обвинувальному акті чіткого викладу формулювання обвинувачення, а також правової кваліфікації злочинів.
Зокрема, зазначив, що, визначаючи правову кваліфікацію злочину, вчиненого ОСОБА_6 , слідчий посилався на ч.1 ст.189 КК України, хоча в усіх інших позиціях обвинувального акту зазначається ч.2 ст.189 КК України оскільки, за твердженням обвинувачення, умисел ОСОБА_6 направлений був на повторне вимагання майна у потерпілого.
Незрозумілою, на думку суду, також залишається обставина, викладена при формулюванні обвинувачення, як та, що 06 квітня 2015 року ОСОБА_7 , перебуваючи в салоні автомобіля, забрав у ОСОБА_9 мобільний телефон.
Ні при викладенні обставин злочину, ні при формулюванні обвинувачення, передбаченого ч.1 ст. 129 КК України, не зазначено мети та мотиву вчинення ОСОБА_7 такого правопорушення. Натомість, формулювання обвинувачення для ОСОБА_7 розпочинається з виникнення злочинного умислу у ОСОБА_6 і зазначення відсутності такого умислу у ОСОБА_7 .
Також в порушення вимог ст.291 КПК України в обвинувальному акті розмір шкоди вказаний в іноземній валюті, не приведено її гривневий еквівалент. При цьому сума заявленого потерпілим цивільного позову не відповідає розміру шкоди, вказаної в фабулі обвинувачення.
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу Борщівського районного суду від 23 листопада 2016 року про повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні №12015210050000117 від 7 квітня 2015 року стосовно ОСОБА_6 , за ч.2 ст. 189 КК України та ОСОБА_7 за ч.1 ст. 129 КК України скасувати у зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, внаслідок істотного порушення кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
На думку апелянта, вищевказані посилання суду не грунтуються на вимогах процесуального закону, оскільки питання оцінки доказів та встановлення обставин кримінального правопорушення згідно з ст. 314 КПК України не підлягають розгляду в підготовчому засіданні, а встановлюються під час судового розгляду.
Також зазначає, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відповідає вимогам п.5 ч.2 ст. 291 КПК України, оскільки в ньому викладено фактичні обставини кримінального правопорушення із зазначенням часу, місця, способу та інших обставин його вчинення, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на норми закону про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Крім того, суд при проведенні підготовчого судового засідання повинен вирішувати лише ті питання, які зазначені в ст. ст. 314, 315 КПК України і не вправі вирішувати питання щодо правильності викладу фактичних обставин кримінального правопорушення та встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки для прийняття такого рішення необхідно дослідити докази у кримінальному провадженні, які на даному етапі суду не надаються.
Вважає, що викладені в ухвалі зауваження суду не є суттєвими та не перешкоджають призначенню кримінального провадження до судового розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просить скасувати ухвалу місцевого суду, призначивши новий розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції, обвинувачених, які покладаються на думку суду, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч, 1, ч. 2 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обгрунтованим і вмотивованим.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Вичерпні вимоги до змісту обвинувального акта викладені в ст.ст. 109, 291 КПК України.
Із наведених норм кримінального процесуального закону вбачається, що на стадії підготовчого провадження в суді першої інстанції повернення обвинувального акта прокурору допускається лише у разі порушення прокурором чи слідчим цих вимог.
Колегія суддів вважає, що, повертаючи обвинувальний акт прокурору для усунення недоліків, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про порушення прокурором вимог ст. 291 КПК України.
Зі змісту обвинувального акту відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 убачається, що в ньому у повному обсязі викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважав встановленими, зазначена правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і частини статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Посилаючись в ухвалі на те, що викладені в обвинувальному акті обставини кримінального правопорушення не відповідають зазначеній після їх викладення правовій кваліфікації, суд першої інстанції вийшов за межі тих питань, які підлягають вирішенню під час підготовчого судового засідання.
Висновок суду першої інстанції про те, що текст обвинувального акту не містить доказів на підтвердження вини обвинувачених, колегія суддів вважає передчасними, оскільки це питання згідно ст. 368 КПК України вирішуються судом під час судового розгляду при ухваленні вироку.
Замість перевірки дотримання слідчим та прокурором вимог ст. 291 КПК України при складанні, затвердженні та підписанні обвинувального акту та додатків до нього, суд першої інстанції вдався до оцінки фактичних обставин кримінального правопорушення та до вирішення тих питань, які не є предметом розгляду в підготовчому судовому засіданні і не можуть бути підставами для повернення обвинувального акту прокурору.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції про повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а тому вона підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.
Керуючись ст.ст. 376,404, 405,407,418, 419 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу прокурора відділу прокуратури Тернопільської області задовольнити.
Ухвалу Борщівського районного суду Тернопільської області від 23 листопада 2016 р. про повернення обвинувального акта про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України, та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.129 КК України, прокурору - скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_2