Рішення від 06.02.2017 по справі 515/1893/16-ц

Справа № 515/1893/16-ц

Провадження № 2/515/80/17

Татарбунарський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2017 року. Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Сивоконь Т.І.

за участю секретаря Комерзан Л.І.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2 міської ради

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Татарбунари цивільну справу за позовом ОСОБА_3 в інтересах неповнолітніх ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_2 міської ради Одеської області про визнання права власності на земельні ділянки,

ВСТАНОВИВ:

14.11.2016 року позивачка звернулася до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що 04.08.2001 року вона уклала шлюб з ОСОБА_5 Від вказаного шлюбу у них народились двоє дітей - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

27.10.2010 року ОСОБА_6 помер в м.Татарбунари Одеської області. 28.08.2014 року померла мати колишнього чоловіка - ОСОБА_7 в м.Татарбунари Одеської області. Після смерті останньої залишилась земельна ділянка площею 4,44 га, що розташована на території ОСОБА_2 міської ради Одеської області, згідно державного акта на право приватної власності на землю серії І-ОД № 023958, виданого ОСОБА_2 районною державною адміністрацією Одеської області 20 серпня 2003 року на ім'я ОСОБА_7 та 1/2 частина земельної ділянки площею 4,44 га, що розташована на території ОСОБА_2 міської ради Одеської області, згідно державного акта на право приватної власності на землю серії І-ОД №023959, виданого на підставі розпорядження ОСОБА_2 районної державної адміністрації Одеської області від 08.08.2003 року №308/А на ім'я ОСОБА_8, яку ОСОБА_7 успадкувала на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 22.12.2005 року, зареєстрованого в реєстрі за №6154, але за життя не переоформила на своє ім'я.

Після смерті ОСОБА_7 позивачка своєчасно звернулась в інтересах своїх неповнолітніх дітей до державного нотаріуса Саратського районного нотаріального округу із заявою про прийняття спадщини, але їй було відмовлено з причин відсутності правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

Також у державному акті на право приватної власності на землю серії І-ОД № 023958, виданого ОСОБА_2 районною державною адміністрацією Одеської області 20.08.2003 року на ім'я ОСОБА_7 є розбіжності в написанні по батькові спадкодавця. Так, в державному акті по батькові спадкодавця зазначено «Денисівна», а в свідоцтві про смерть «Деонисівна». Позивачка вважає, що зазначені розбіжності можна встановити в рамках позовного провадження. За таких обставин позивачка звернулася до суду з даним позовом.

Позивачка та її представник в судове засідання не з'явилися, але направили до суду заяву з проханням справу заслухати у їх відсутність, повністю підтримуючи позовні вимоги.

Представник ОСОБА_2 міської ради Одеської області направив до суду заяву з проханням заслухати справу у його відсутність, проти задоволення позовних вимог не заперечує, вважаючи їх обґрунтованими та законними (а.с.28).

Згідно з частиною 2 статті 158 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Зі змісту пункту 25 рішення Європейського суду з прав людини від 11 квітня 2011 року у справі "Жук проти України", яке підлягає застосуванню у відповідності із положеннями статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", вбачається, що суди, розглядаючи справи без участі учасників процесу, повинні пересвідчитися, що їм вчасно повідомлено про дату і час розгляду справи, тобто, що їхнє право бути присутніми під час судового розгляду не було порушено.

У зв'язку з цим, з огляду на належне сповіщення позивача та представника відповідача про дату, час та місце розгляду справи, надходження від них заяв про розгляд справи без їх участі, суд вважає можливим розглянути зазначену цивільну справу без участі представників позивача та відповідача.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Дослідивши матеріали справи, суд вбачає правові підстави для задоволення позовної заяви, виходячи з наступного.

Згідно копії свідоцтва про укладення шлюбу серії І-ЖД № 307469 (а.с.6), 04.08.2001 року був укладений шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_6 /Федоровою/ ОСОБА_9 у відділі реєстрації актів громадянського стану ОСОБА_2 районного управління юстиції Одеської області.

З матеріалів справи також вбачається, що ОСОБА_6 є батьком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. На підтвердження цього факту до матеріалів справи долучено копія свідоцтва про народження ОСОБА_4, серії І-ЖД №352718, виданного 03.08.2001 року відділом реєстрації актів громадського стану ОСОБА_2 районного управління юстиції в Одеській області та копія свідоцтва про народження ОСОБА_5, серії І-ЖД №403380, виданного 26.11.2002 року відділом реєстрації актів громадського стану ОСОБА_2 районного управління юстиції в Одеській області (а.с.9).

Копією свідоцтва про смерть 1-ЖД № 239373 від 28.10.2010 року (а.с.8) підтверджується, що ОСОБА_6 помер 27 жовтня 2010 року в м.Татарбунари Одеської області.

Як вбачається з копії свідоцтва про народження ІІ-ЖД № 265237 від 15.04.1976 року(а.с.7), матір'ю ОСОБА_6 є ОСОБА_10.

З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_7 померла 27.10.2010 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть 1-ЖД № 387837 від 29.08.2014 року (а.с.11).

Копією Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ОД за №023958 від 20.08.2003 року (а.с.12) підтверджується, що ОСОБА_10 є власником земельної ділянки площею 4,44 га, розташованої на території ОСОБА_2 міської ради Одеської області, виділеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва

З копії свідоцтва про право на спадщину за законом ВСЕ № 805114 від 22.12.2005 року (а.с.13) вбачається, що ОСОБА_7 є спадкоємцем 1/2 частки майна ОСОБА_8, яка складається із земельної ділянки, площею 4,44 га, розташованої на території ОСОБА_2 міської ради, на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ОД №023959.

Витягом з технічної документації про визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки за №Г-886/0-309/6-16 від 10.10.2016 року (а.с.16) підтверджується, що нормативна грошова оцінка 1/2 земельної частки (паю) площею 2,2187 га, розташована на території ОСОБА_2 міської ради Одеської області, наданої для ведення сільськогосподарського виробництва, станом на 01.01.2016 року становить - 108 986 грн. 87 коп. та витягом з технічної документації про визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки за № Г-887/0-310/6-16 від 10.10.2016 року (а.с.17) підтверджується, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 4,4389 га (ріллі), що розташована на території ОСОБА_2 міської ради Одеської області, наданої для ведення сільськогосподарського виробництва та належала ОСОБА_7, станом на 01.01.2016 року, становить - 217 973 грн. 74 коп.

Листами Саратської районної державної нотаріальної контори Одеської області від 29.09.2016 року за вих. №1168/02-14 та від 29.09.2016 року за вих. №1169/02-14 (а.с.14,15) поінформовано, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3, яка діє в інтересах ОСОБА_5, відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_7, померлої 28.08.2014 року, з причин відсутності (не надання) правовстановлюючого документу на спадкове майно.

Із об'яви, опублікованої в газеті “ОСОБА_2 вісник” (а.с.29,21) вбачається, що в графі “втрачені” значиться вважати недійсним державний акт на право приватної власності на землю серії І-ОД №023958, виданий ОСОБА_2 районною державною адміністрацією 20.08.2003 року на ім'я ОСОБА_7, вважати не дійсним.

Згідно копії свідоцтва про шлюб, позивачка, в зв'язку з укладанням шлюбу в першому Малиновському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції змінила своє прізвище з «Кирган» на «Гутова».

З витребуваної судом інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №46455119 від 18.01.2017 року (а.с.47) вбачається, що після смерті спадкодавця ОСОБА_7, Саратською районною державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа №308/2015 за номером у спадковому реєстрі 58036074. До вказаної довідки долучені копії нотаріально завірених заяв ОСОБА_3, що діє як законний представник свого малолітнього сина - ОСОБА_5 від 07.10.2015 року за № 644 та ОСОБА_4 про прийняття спадщини (а.с.51,52).

Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків /спадщини/ від фізичної особи, яка померла /спадкодавця/, до інших осіб /спадкоємців/. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом, як передбачено ст.1217 ЦК України.

Відповідно до ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Статтею 1266 ЦК України передбачено, що внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Згідно ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину чи не прийняти її.

У відповідності з п.6 ч.1 ст.256 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

За встановлених обставин, які підтверджуються дослідженими судом належними та допустимими доказами, враховуючи неможливість вирішення справи позасудовим шляхом, оскільки вносити зміни в документи померлих не передбачено чинним законодавством, суд вважає, що в судовому засіданні знайшов підтвердження факт належності спадкодавцю ОСОБА_7, Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ОД № 023958, виданого 20.08.2003 року на ім'я ОСОБА_10.

Також судом з достовірністю встановлено, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, є єдиними спадкоємцями за законом після смерті їх бабусі ОСОБА_7, їх батько ОСОБА_6 помер 27 жовтня 2010 року, тому вони мають право успадкувати належні ОСОБА_7 земельні ділянки.

Так як не надано правовстановлюючих документів на успадковане майно, нотаріусом відмовлено позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказане спадкове майно. Отримати вказані документи після смерті спадкодавця законом не передбачено, що позбавляє спадкоємців можливості отримати свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_7 в установленому законом порядку.

За таких обставин, суд вважає, що права ОСОБА_3, яка діє в інтересах неповнолітніх - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 мають бути захищені шляхом визнання за ними, як спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_7, по 1 /2 частині на праві спільної часткової власності на земельну ділянку площею 4,44 га, що розташована на території ОСОБА_2 міської ради Одеської області, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії І-ОД № 023958 виданого ОСОБА_2 районною державною адміністрацією Одеської області 20 серпня 2003 року на ім'я ОСОБА_10 та по 1/ 4 частині на праві спільної часткової власності земельної ділянки площею 4,44 га, що розташована на території ОСОБА_2 міської ради Одеської області, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії І-ОД №023959 виданого на підставі розпорядження ОСОБА_2 районної державної адміністрації Одеської області від 08 серпня 2003 року №308/А на ім'я ОСОБА_8, яку ОСОБА_7 успадкувала на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 22 грудня 2005 року зареєстрованого в реєстрі за № 6154.

Керуючись ст.ст.58, 59, 60, 197, 208, 209, 213, 215 ЦПК України, ст.ст. 328, 1216, 1217, 1258, 126, 1268 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 в інтересах неповнолітніх ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_2 міської ради Одеської області про визнання права власності на земельні ділянки - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, по 1 /2 частині на праві спільної часткової власності на земельну ділянку площею 4,44 га, що розташована на території ОСОБА_2 міської ради Одеської області, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії І-ОД №023958, виданого ОСОБА_2 районною державною адміністрацією Одеської області 20 серпня 2003 року на ім'я ОСОБА_10.

Визнати за ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, по 1/ 4 частині на праві спільної часткової власності земельної ділянки площею 4,44 га, що розташована на території ОСОБА_2 міської ради Одеської області, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії І-ОД №023959 виданого на підставі розпорядження ОСОБА_2 районної державної адміністрації Одеської області від 08 серпня 2003 року №308/А на ім'я ОСОБА_8, яку ОСОБА_7 успадкувала на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 22 грудня 2005 року, зареєстрованого в реєстрі за № 6154.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Татарбунарський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Сивоконь

Попередній документ
64599919
Наступний документ
64599921
Інформація про рішення:
№ рішення: 64599920
№ справи: 515/1893/16-ц
Дата рішення: 06.02.2017
Дата публікації: 13.02.2017
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Татарбунарський районний суд Одеської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із земельних правовідносин