Справа № 815/515/17
08 лютого 2017 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Самойлюк Г.П., розглянувши клопотання департаменту комунальної власності Одеської міської ради про забезпечення позову,-
До суду надійшов позов департаменту комунальної власності Одеської міської ради до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача старший державний виконавець відділу Примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції в Одеській області Цинєв Віталій Олександрович, в якому позивач просить:
визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Цинєва В.О. від 19.12.2016 р. про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. на Департамент комунальної власності Одеської міської ради;
визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Цинєва В.О. від 16.01.2017 р. про накладення штрафу у розмірі 10200 грн. на Департамент комунальної власності Одеської міської ради;
зупинити дію постанови від 19.12.2016 р. до розгляду даного адміністративного позову по суті;
зупинити дію постанови від 16.01.2017 р. до розгляду даного адміністративного позову по суті.
Ухвалою від 27.01.2017 р. вказаний позов залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви до 07.02.2017 р.
07.02.2017 р. (вх. № 3798/17) від департаменту комунальної власності Одеської міської ради надійшло клопотання про забезпечення позову, в якому останній просить: зупинити дію постанови від 19.12.2016 р. до розгляду даного адміністративного позову по суті; зупинити дію постанови від 16.01.2017 р. до розгляду даного адміністративного позову по суті.
В обґрунтування клопотання позивач зазначив, що державним виконавцем здійснюються заходи щодо продовження виконання оскаржуваних постанов, відтак останнім можуть бути примусово стягнуті суми штрафів з рахунку департаменту під час розгляду даної справи, що призведе до ускладнення виконання рішення суду у разі задоволення позову.
На думку позивача, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача у разі примусового виконання оскаржуваних постанов, оскільки може бути накладено арешт на рахунки департаменту комунальної власності Одеської міської ради, що може спричинити скрутне матеріальне становище останнього. Також, на думку позивача, державний виконавець може накласти штраф у подвійному розмірі та звернутись до органів розслідування з повідомленням про вчинення кримінального порушення. Відтак, позивач вважає, що відкриття кримінального провадження призведе до продовження порушень прав та законних інтересів і виконання рішення суду, у разі задоволення позову, потребуватиме більших зусиль для відновлення попереднього становища.
Дослідивши доводи, зазначені позивачем в обґрунтування заявленого клопотання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 117 КАС України суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Адміністративний позов також може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.
Забезпечення адміністративного позову може застосовуватися лише з підстав, визначених статтею 117 Кодексу адміністративного судочинства України.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. При цьому заходи забезпечення позову вживаються судом з метою охорони прав та інтересів позивача на час розгляду справи та не можуть вирішувати спірні правовідносини по суті.
З наведеного вбачається, що підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини: 1) існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; 2) неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому; 4) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, наявних в справі встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Тобто інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів позивача в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
Дослідивши матеріали клопотання, судом не встановлено будь-яких об'єктивних даних, з яких можливо зробити висновок, що до моменту ухвалення рішення в адміністративній справі існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, а захист цих прав, свобод або інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Забезпечуючи даний позов шляхом зупинення дії постанови від 19.12.2016 р. до розгляду даного адміністративного позову по суті; зупинення дії постанови від 16.01.2017р. до розгляду даного адміністративного позову по суті, судом фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності, збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин та не відповідає інституту забезпечення позову в адміністративному процесі.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи відсутні беззаперечні докази, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів, суд дійшов висновку, що заява позивача про забезпечення позову є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 117, 118, 160 КАС України, суд, -
Відмовити департаменту комунальної власності Одеської міської ради в задоволенні клопотання про забезпечення адміністративного позову.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку та в строки, встановлені ст.186 КАС України.
Суддя: Г.П. Самойлюк