465/5134/15-ц
2/465/273/17
"08" лютого 2017 р. суддя Франківського районного суду м.Львова Дзеньдзюра С.М. при секретарі Голайдо Т.О. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-
ОСОБА_2 звернувся у Франківський районний суд м.Львова до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про стягнення коштів в розмірі 71 000 доларів США набутих без достатньої правової підстави. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 16 вересня 2013 року він передав відповідачам кошти в сумі 71 000,00 доларів США за нікчемним правочином. Відповідно до ст. ст. 216 та 1212 ЦК України зазначені кошти є набутими без достатньої правової підстави, а тому підлягають поверненню. ОСОБА_1 подав зустрічну позовну заяву в якій просить через неможливість повернення земельної ділянки в натурі, оскільки на ній збудований багатоквартирний будинок, що зданий в експлуатації, стягнути з ОСОБА_2 1790 000 грн.
В зустрічному позові ОСОБА_1 просить в порядку забезпечення позову накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_2 (м.Львів-Брюховичі, вул.Музейна, 17), а також на всі банківські рахунки відкриті в банківських установах ОСОБА_2
Крім цього в судовому засіданні 8 лютого 2017 року подано клопотання про забезпечення позову, аналогічне викладеному в зустрічній позовній заяві.
Відповідно до ч.1 ст.151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Ч.3 ст.151 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову, оскільки являється інвалідом 1 групи відповідно до довідки Львівської обласної медико-соціальної експертизи.
У поданій до суду зустрічній позовній заяві ставиться вимога про повернення ОСОБА_2 вартості отриманої за договором земельної ділянки площею 0,0712 га по вул.Львівській, 27 в смт Брюховичі в розмірі 1790000 грн.
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вивчивши заяву про забезпечення позову, судом встановлено, що між сторонами дійсно виник спір з приводу повернення ОСОБА_2 коштів.
Згідно до п.3 ст.151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
У п.1 ч.1 та ч.3 ст.152 ЦПК України визначено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належить відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб та види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Таким чином, заява про забезпечення позову підлягає до часткового задоволення, шляхом накладення арешту на майно в межах заявлених позовних вимог.
Разом з тим, заходи забезпечення позову повинні відповідати заявленим вимогам, тобто бути пов'язаними з предметом позову, співрозмірними заявленим вимогам, необхідними та достатніми для забезпечення виконання судового рішення чи недопущення збитків. Тому враховуючи вищевикладене, з огляду на відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати позивач позовним вимогам, заява про забезпечення позову підлягає до часткового задоволення, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим в подальшому виконання рішення суду.
Керуючись ст.ст.151-153,210 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 79000 м.Львів вул.Єфремова, 72/4 про забезпечення позову задоволити частково.
Накласти арешт на будинок, що належить на праві власності ОСОБА_2 (м.Львів-Брюховичі, вул.Музейна, 17).
Копію ухвали для виконання направити до Шевченківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції та сторонам.
Ухвала підлягає до негайного виконання.
Термін пред'явлення до виконання - один рік.
Дана ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Львівської області через Франківський районний суд м.Львова протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Суддя Дзеньдзюра С.М.