33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"02" лютого 2017 р. Справа № 5004/673/12
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддя Мельник О.В.
суддя Юрчук М.І. ,
суддя Крейбух О.Г.
при секретарі судового засідання Петрук О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Волинський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на ухвалу господарського суду Волинської області від 03.01.2017 р. у справі № 5004/673/12 (за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Правова Група "Побережнюк і партнери" про заміну сторони у виконавчому провадженні)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кліносол Трейдінг Компані"
до Дочірнього підприємства "Волинський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія " в особі філії "Маневицький автодор"
про стягнення 177 092, 71 грн.
За участю представників:
стягувач - не з'явився,
боржник - не з'явився,
ТОВ "Побережнюк і партнери" - ОСОБА_1
Ухвалою господарського суду Волинської області від 03.01.2017 року у справі №5004/673/12 (головуючий суддя Вороняк А.С., суддя Кравчук А.М., суддя Якушева І.О) заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Правова група "Побережнюк і партнери" від 08.12.2016р. про заміну сторони у виконавчому провадженні №35633271 (зведене виконавче провадження №41392281) - задоволено. Замінено стягувача - товариство з обмеженою відповідальністю "Кліносол Трейдінг Компані" у виконавчому провадженні №35633271 (зведене виконавче провадження №41392281), відкритому на підставі постанови від 05.12.2012р. відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції, на правонаступника - товариство з обмеженою відповідальністю "Правова група "Побережнюк і партнери" .
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, боржник дочірнє підприємство "Волинський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Волинської області від 03.01.2017 року у справі №5004/673/12 скасувати, в задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Правова група "Побережнюк і партнери" від 08.12.2016р. про заміну сторони у виконавчому провадженні №35633271 (зведене виконавче провадження №41392281) - відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що при укладенні договору уступки права вимоги сторони у справі, не замінюючи кредитора у зобов'язанні в порядку, передбаченому чинним законодавством, фактично замінили стягувача на стадії виконання судового рішення, незважаючи на те, що уступка права стягувача за рішенням суду шляхом укладення цивільно-правової угоди чинним законодавство не передбачена. Також скаржник зазначає, що ним не надавалась письмова згода на заміну сторони у зобов'язанні, що суперечить умовам договору поставки №07/05-09/07 від 07.05.2009р.
Від ТОВ "Правова група "Побережнюк і партнери" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому заявник просить ухвалу господарського суду Волинської області від 03.01.2017 року у справі №5004/673/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Розглянувши апеляційну скаргу та відзив на неї, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.
Апеляційним судом встановлено, що між товариством з обмеженою відповідальністю "Кліносол Трейдінг Компані" та дочірнім підприємством "Волинський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" укладено договір поставки №07/05-09/07 від 07.05.2009 року.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Кліносол Трейдінг Компані" звернулось в господарський суд з позовом про стягнення з дочірнього підприємства "Волинський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Маневицький автодор" 177 092,71 грн. заборгованості за неоплачений в повному обсязі поставлений товар (фарбу для розміток доріг, склокульки) згідно договору поставки №07/05-09/07 від 07.05.2009р. та специфікації №1від 11.06.2009р.
Ухвалою господарського суду Волинської області від 17.07.2012 року у справі №5004/673/12 було затверджено мирову угоду від 17.07.2012р., укладену між товариством з обмеженою відповідальністю "Кліносол Трейдінг Компані" та дочірнім підприємством "Волинський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Маневицький автодор".
05.12.2012 року відділом державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання ухвали господарського суду Волинської області у справі №5004/673/12 від 17.07.2012 року про затвердження мирової угоди.
11.03.2013 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області прийнято постанову про приєднання виконавчого провадження №35633271 до зведеного виконавчого провадження №41392281.
31.10.2016 року між ТОВ "Кліносол Трейдінг Компані" та ТОВ "ЮБІПАРТНЕР ФАКТОРИНГ" було укладено договір №б/н про відступлення права вимоги у порядку ст.ст. 1077-1086 ЦК України за договором поставки №07/05-09/07 від 07.05.2009р. (далі - договір 1).
Надалі, 31.10.2016 року між ТОВ "ЮБІПАРТНЕР ФАКТОРИНГ" та ТОВ "Правова група "Побережнюк і партнери" був укладений договір відступлення права вимоги №31/10-03, згідно якого заявнику було передано право грошової вимоги за договором поставки №07/05-09/07 від 07.05.2009р., укладеним між ДП "Волинський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" в особі філії "Маневицький автодор" (далі - договір 2).
Згідно копії свідоцтва ФК№277 від 14.04.2011р. про реєстрацію фінансової установи - товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ "ЮБІПАРТНЕР ФАКТОРИНГ", останнє є фінансовою установою, що надає фінансові послуги (а.с. 96-97, т.2).
Відповідно до ст. ст. 512, 516 ЦК України встановлено підстави заміни кредитора у зобов'язанні. Так, відповідно до приписів даної статті кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч.1 ст.1077, ч.1 ст.1078 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Виходячи з аналізу ст. ст. 1077, 1078 ЦК України договори відступлення права вимоги від 31.10.2016 року за своєю правовою природою є договорами факторингу.
Відповідно до ст. ст. 1080, 1083 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги. Наступне відступлення фактором права грошової вимоги третій особі не допускається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Якщо договором факторингу допускається наступне відступлення права грошової вимоги, воно здійснюється відповідно до положень цієї глави.
З наведеного слідує, що кредитор не зобов'язаний отримувати згоду боржника на відступлення права вимоги за договором, навіть при умові існування такої домовленості в самому договорі за яким відбувається відступлення права вимоги.
Здійснення оплати по договорах відступлення права вимоги від 31.10.2016р. підтверджується довідкою ТОВ "Кліносол Трейдінг Компані" №1414/099 від 01.12.2016р. (а. с. 52, т. 2), банківською випискою за 31.10.2016р. по рахунку ТОВ “ЮБІПАРТНЕР ФАКТОРИНГ” та копією платіжного доручення №488 від 31.10.2016р. (а. с. 53, т.2).
Наведене свідчить, що до ТОВ "Правова група "Побережнюк і партнери" правомірно перейшло право вимоги виконання ДП "Волинський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" грошових зобов'язань, в тому числі, за договором поставки №07/05-09/07 від 07.05.2009 року.
Листом №03/10 від 31.10.2016 р. ТОВ "Правова група "Побережнюк і партнери" повідомило ДП "Волинський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" про укладення договорів відступлення права вимоги від 31.10.2016р. та про необхідність виконання зобов'язань за договором поставки №07/05-09/07 від 07.05.2009р. на користь нового кредитора - ТОВ "Правова група "Побережнюк і партнери".
Згідно ч.5 ст.15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги є правонаступництвом і такий правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження.
Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суду України в постановах від 20.11.2013p. у справі №6-122цс13 та від 19.08.2014p. у справі №3-56гс14.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки право вимоги за договором поставки №07/05-09/07 від 07.05.2009р. перейшло до ТОВ "ПГ "Побережнюк і партнери", він є заінтересованою особою та має право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.
Згідно ч.1-2 ст.121-4 ГПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за заявою державного виконавця, приватного виконавця або за заявою сторони господарський суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Господарський суд у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з повідомленням сторін та заінтересованих осіб.
Відповідно до ст.25 ГПК України, у разі заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.
Згідно ч.3 п.1.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.11.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що ст.25 ГПК України передбачено процесуальне правонаступництво у зв'язку не лише зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб'єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі заміни кредитора або боржника у зобов'язанні (ст. 512 і ст. 520 ЦК України).
Суд першої інстанції дійшов вірних висновків, що відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредитору та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов'язанні допускається протягом усього часу існування зобов'язання.
Оцінюючи доводи апелянта про те, що при укладенні договору уступки права вимоги сторони у справі, не замінюючи кредитора у зобов'язанні в порядку, передбаченому чинним законодавством, фактично замінили стягувача на стадії виконання судового рішення, незважаючи на те, що уступка права стягувача за рішенням суду шляхом укладення цивільно-правової угоди чинним законодавство не передбачена, суд апеляційної інстанції зазначає, що в обох договорах про відступлення права вимоги мова йде про відступлення права вимоги за самим зобов'язанням (договір поставки №07/05-09/01 від 07.05.2009р.), а не за рішенням суду як вказує апелянт. З огляду на вказане така передача права вимоги є правомірною та не суперечить законодавству.
На твердження апелянта про неможливість здійснення заміни стягувача на ТОВ "ПГ "Побережнюк і партнери" у виконавчому провадженні без попередньої заміни на ТОВ "ЮБІПАРТНЕР ФАКТОРИНГ", суд апеляційної інстанції зазначає, що отримавши статус нового кредитора за договором поставки №07/05-09/01 від 07.05.2009р., ТОВ "ПГ "Побережнюк і партнери" отримує і право заінтересованої особи на звернення до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником, у відповідності до п.5 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження".
Доводи апелянта про те, що ним не надавалась письмова згода на заміну сторони у зобов'язанні, що суперечить умовам договору поставки №07/05-09/07 від 07.05.2009р., оцінюються колегією суду критично, оскільки фактично договори відступлення права вимоги від 31.10.2016р. за своєю правовою природою є договорами факторингу, які згідно ч.1 ст.1080 ЦК України є дійсними незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.
Відповідно до ст.33, 34 ГПК України кожна сторона належними і допустимими доказами повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до положень ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді заяви судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятої у справі ухвали, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 121-4 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -
Ухвалу господарського суду Волинської області від 03.01.2017 р. у справі № 5004/673/12 залишити без змін, апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Волинський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Матеріали справи №5004/673/12 повернути до господарського суду Волинської області.
Головуючий суддя Мельник О.В.
Суддя Юрчук М.І.
Суддя Крейбух О.Г.