"31" січня 2017 р.Справа № 916/2016/13
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Ліпчанської Н.В.,
суддів: Лисенко В.А., Ярош А.І.,
за участю секретаря судового засідання Молодова В.С.,
та представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю,
від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лазурне узбережжя"
на рішення господарського суду Одеської області від 24.11.2016р.
у справі №916/2016/13
за позовом: Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк "Аркада";
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лазурне узбережжя";
про звернення стягнення на предмет іпотеки
В липні 2013 року Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний банк "Аркада" (далі - Банк) звернувся до господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лазурне узбережжя" (далі - ТОВ "Лазурне узбережжя") про звернення стягнення на предмет іпотеки згідно з іпотечним договором №В1-Ф від 20.09.2006р., а саме на майнові права на об'єкт незавершеного будівництва, який має бути споруджений за адресою: м. Одеса, вул. Гаршина, 3, шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною продажу, визначеною на підставі оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності станом на момент вчинення такого продажу, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна станом на день здійснення продажу (а.с.2-7, т.1).
При цьому, позивач зазначає, що рішенням господарського суду Одеської області від 14.01.2013р. у справі №5017/3127/2012 підтверджена заборгованість ТОВ "Лазурне узбережжя" перед Банком в розмірі 1.104.918,55 грн., що складається з 1.083.253,48 грн. заборгованості по Генеральному договору від 07.10.2005р., 21.665,07 грн. судовий збір за подання позовної заяви до господарського суду Одеської області у справі №5017/3127/2012.
Банк неодноразово уточнював позовні вимоги, відповідно до останньої заяви від 09.11.2016р. позивач просив суд звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №В1-Ф від 20.09.2006р., укладеним між сторонами по справі, а саме на майнові права на об'єкт будівництва, який має бути споруджений за адресою: м. Одеса, вул. Гаршина, 3, в загальному розмірі 1.104.918,55 грн., які становлять заборгованість за генеральним договором від 07.10.2005р. та 21.665,07 грн. суми судового збору за подання позовної заяви до господарського суду Одеської області у справі №5017/3127/2012; встановити спосіб реалізації предмета іпотеки за іпотечним договором №В1-Ф від 20.09.2006р. шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження; встановити початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації в розмірі 27.839.943,00 грн. (а.с.28-34, т.3).
Відповідач у додаткових поясненнях проти позову заперечує повністю, посилаючись на п.п.2.1,2.2 Іпотечного договору, згідно яких змістом основного зобов'язання є зобов'язання відповідача щодо організації спорудження об'єкта будівництва у встановлені строки та належної якості, у відповідності з документацією за Угодою №В1-Ф на об'єкт будівництва від 29.11.2005р. При цьому, строком виконання основного зобов'язання є запланована дата введення об'єкта будівництва в експлуатацію, визначеною Угодою на об'єкт будівництва, Відповідач вважає, що жодного порушення строків завершення будівництва об'єкту не мало місця (а.с.15-18, 101-104, т.3).
Також відповідач вважає, що позивач намагається змінити спосіб виконання ухваленого рішення господарського суду Одеської області від 14.01.2013р. у справі №5017/3127/2012, а саме замість стягнення грошових коштів з відповідача, намагається звернути стягнення на предмет іпотеки, яким забезпечено зовсім інші зобов'язання відповідача.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.08.2013р. справу №916/2016/13 було прийнято до провадження суддею Малярчук І.А.
Господарським судом Одеської області у справі №916/2016/13 за клопотанням відповідача було призначено будівельно-технічну експертизу, проведення економічної експертизи доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз.
Проте, від ОНДІСЕ надійшло до суду повідомлення про неможливість проведення експертизи з підстав закінчення строку дії свідоцтва експерта, на виконанні якого знаходилась експертиза, по спеціальності 16.1 "Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів", а також з огляду на те, що спеціальність 16.1 була виключена з Переліку спеціальностей Міністерства Юстиції, що унеможливило проведення експертизи.
З врахуванням даних Реєстру атестованих судових експертів Міністерства Юстиції України, з врахуванням повідомлення ОНДІСЕ про неможливість проведення такої експертизи, проведення експертизи суд доручив Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
На розгляд судової будівельної-технічної експертизи було поставлено наступне питання: яка ринкова вартість майнових прав на незавершене будівництво житлового будинку з підземним паркінгом, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Гаршина,3, станом на дату оцінки?
У висновку судової будівельно-технічної експертизи №767/15-42 від 30.06.2016р. судовий експерт визначив ринкову вартість майнових прав на незавершене будівництво житлового будинку з підземним паркінгом, розташованого за адресою: м.Одеса, вул.Гаршина, 3, станом на дату оцінки та на момент проведення експертизи (без урахування ПДВ) 88.662.000,00 грн. (а.с.165-179, т.2).
Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.12.2014р. справу №916/2016/13 було прийнято до колегіального розгляду у складі колегії суддів: головуючий суддя Малярчук І.А., судді: Волков Р.В., Шаратов Ю.А.
Впродовж розгляду справи, склад колегії суддів змінювався.
Останньою ухвалою господарського суду Одеської області про прийняття справи новим складом колегії від 26.06.2016р. справу №916/2016/13 було прийнято до колегіального розгляду у складі колегії суддів: головуючий суддя Желєзна С.П., судді: Волков Р.В., Шаратов Ю.А. (а.с.21, т.3).
Рішенням господарського суду Одеської області (головуючий суддя Желєзна С.П., судді: Волков Р.В., Шаратов Ю.А.) від 24.11.2016р. позов Банку задоволено (а.с.110-118, т.3).
Задовольняючи позов суд визнав доведеним факт порушення з боку відповідача своїх зобов'язань за генеральним договором від 07.10.2005р. та дійшов висновку про можливість Банку звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення підтвердженої заборгованості.
Не погоджуючись із даним рішенням господарського суду, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій вважає його незаконним, необґрунтованим, винесеним з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, без дослідження і встановлення фактів, що мають суттєве значення для розгляду даного спору, без дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у справі.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, зокрема, що основне зобов'язання, виконання якого забезпечено шляхом укладання Іпотечного договору, є виконаним, а факти порушення умов генерального договору від 07.10.2005р., які встановлені господарським судом Одеської області в рішенні від 14.01.2013р. у справі №5017/3127/2012 не мають преюдиціального значення, оскільки вважає, що такі факти окремо судом не встановлювались.
У відзиві від 24.01.2017р. Банк вважає апеляційну скаргу безпідставною, не обґрунтованою, такою, що не ґрунтується на матеріалах справи та нормах матеріального права, вважає, що суд першої інстанції при розгляді справи правильно надав оцінку доказам у справі, з урахуванням всіх обставин справи, із правомірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, з огляду на що прийнято законне рішення.
23 січня 2017 року ТОВ "Лазурне узбережжя" подав до канцелярії суду клопотання про зупинення провадження у справі №916/3731/15 до розгляду пов'язаної господарської справи №910/23831/16 про визнання припиненим Іпотечного договору №В1-Ф від 20.09.2006р., посилаючись пов'язаність справи та неможливість розглянути Одеським апеляційним господарським судом даної справи.
Відповідно до ч.1 ст.79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.
У пункті 3.16 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Відтак, з огляду на відсутність рішення господарського суду міста Києва у справі №910/23831/16 та відсутність будь-яких обґрунтувань щодо неможливості розгляду справи №916/2016/13 до розгляду справи №910/23831/16, апеляційний суд відхиляє клопотання відповідача про зупинення провадження у справі №916/2016/13.
У судовому засіданні 31.01.2017р. Одеським апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права судова колегія вважає, що рішення господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, виходячи з наступних підстав.
Принципи, правові та організаційні засади залучення коштів фізичних і юридичних осіб в управління з метою фінансування будівництва житла та особливості управління цими коштами, а також правові засади та особливості випуску, розміщення та обліку сертифікатів фондів операцій з нерухомістю встановлені Законом України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю".
Згідно з ч. 1-2 ст. 5 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" фінансові установи створюють фонди за власною ініціативою в порядку, визначеному цим Законом. Залежно від мети створення фонд може бути: фондом фінансування будівництва; фондом операцій з нерухомістю.
Приписами ч. 1 ст. 9 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" встановлено, що управитель укладає із забудовником договір, за яким забудовник зобов'язується збудувати один або декілька об'єктів будівництва, ввести їх в експлуатацію в установленому законодавством порядку та передати об'єкти інвестування установникам цього фонду у строки та на умовах, визначених цим Законом, Правилами фонду та договором управління майном, а управитель зобов'язується здійснювати фінансування будівництва цих об'єктів будівництва на умовах договору.
Як встановлено місцевим господарським судом, 07.10.2005р. між АКБ "Аркада", правонаступником якого є ПАТ АКБ "Аркада", та ТОВ "Лазурне узбережжя", як забудовником, було укладено генеральний договір (далі - Генеральний договір), у відповідності до п.п. 1.1, 1.2 якого забудовник зобов'язався організувати спорудження об'єктів будівництва у встановлені строки та належної якості, ввести об'єкти будівництва в експлуатацію та оформити право власності Довірителів на закріплені за ними об'єкти інвестування, а Банк, в свою чергу, зобов'язався своєчасно здійснювати фінансування будівництва на умовах цього договору. Для виконання умов цього договору, відповідно до Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" від 19.06.2003р. №978-IV, Банк створює Фонд фінансування будівництва (далі - ФФБ) за програмою ТОВ "Лазурне узбережжя" виду А (а.с.16-21, т.1).
Умовами пункту 8.1 Генерального договору передбачено, що він вступає в законну силу з моменту його підписання обома сторонами і діє до повного виконання зобов'язань обома сторонами.
Пунктом 1.2 Генерального договору передбачено, що для виконання умов цього договору, відповідно до Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житлах та операціях з нерухомістю" Банк створює Фонд Фінансування будівництва за програмою ТОВ "Лазурне узбережжя" виду А.
Між тим, 29.11.2005р. Банк та ТОВ "Лазурне узбережжя" уклали угоду №В1-Ф на об'єкт будівництва (далі - Угода на об'єкт будівництва), відповідно до п.п.1, 2 якої Банк замовив забудовнику організувати спорудження об'єкта будівництва - житловий будинок: за адресою: м. Одеса, вул.Гаршина, 3. На виконання умов Генерального договору забудовник зобов'язався своїми силами і засобами організувати спорудження об'єкта будівництва, а Банк - здійснювати фінансування спорудження об'єкта будівництва на умовах Генерального договору за рахунок Фонду фінансування будівництва (а.с.23,т.1).
До Угоди на об'єкт будівництва сторонами укладено додаткову угоду №1 від 30.04.2008р., якою п.1 було викладено у новій редакції, відповідно до якої Банк замовляє забудовнику організувати спорудження об'єкта будівництва - житловий будинок з підземним паркінгом за адресою: м.Одеса, вул. Гаршина, 3 (а.с.24, т.1).
29 листопада 2005 року Банк та ТОВ "Лазурне узбережжя" уклали договір №В1-Ф про уступку майнових прав на об'єкт будівництва, відповідно до п.1.1 якого сторони дійшли згоди, що забудовник уступає, а Банк приймає на себе належні забудовнику майнові права на об'єкт будівництва, організацію спорудження якого здійснює забудовник за Угодою на об'єкт будівництва до Генерального договору (а.с.22, т.1).
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.10 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житлах та операціях з нерухомістю" виконання зобов'язань забудовника за договором, укладеним між ним та управителем фонду, забезпечується встановленням іпотеки. Предметом іпотеки за іпотечним договором можуть бути майнові права на нерухомість, яка є об'єктом будівництва, або, за згодою управителя, об'єкт незавершеного будівництва, або інше нерухоме майно, яке належить забудовникові на праві власності. Іпотечний договір має бути укладений у письмовій формі та нотаріально посвідчений відповідно до закону.
В договорі має бути передбачене зобов'язання забудовника уступити управителю майнові права на нерухомість, яка є об'єктом будівництва, у разі виникнення обумовленого цим договором ризику невиконання забудовником своїх зобов'язань перед управителем.
Так, 20.09.2006р. Банк та ТОВ "Лазурне узбережжя", як іпотекодавець, уклали іпотечний договір №В1-Ф (далі - Іпотечний договір), у відповідності до положень п.п.1.1, 1.2 якого сторони у відповідності до Генерального договору дійшли згоди та домовились забезпечити виконання основного зобов'язання забудовника (іпотекодавця) шляхом передачі в іпотеку майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено та яка є об'єктом будівництва за Угодою на об'єкт будівництва до Генерального договору. Предметом іпотеки за цим договором є майнові права на об'єкт будівництва, який має бути споруджений за адресою: м. Одеса, вул. Гаршина, 3.
Зміст основного зобов'язання за цим договором це зобов'язання забудовника щодо організації спорудження об'єкта будівництва у встановлені строки та належної якості, у відповідності з документацією за Угодою на об'єкт будівництва. Строком виконання основного зобов'язання забудовника є запланована дата введення об'єкта будівництва в експлуатацію. Порядок виконання основного зобов'язання забудовника визначений у Генеральному договорі (розділ 2 Іпотечного договору).
Також сторонами визначено, що вартість предмета іпотеки становить 27.839.943,00 грн., яка відповідає загальній вартості будівництва об'єктів інвестування, зазначеній у початковому протоколі до Угоди на об'єкт будівництва.
Строк дії договору визначається повним виконанням зобов'язань забудовника за Угодою на об'єкт будівництва (п.7.3. Іпотечного договору).
Іпотечний договір посвідчений нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3 20.09.2006р.
Протоколом до Угоди на об'єкт будівництва сторонами у справі було погоджено заплановану дату введення будинку в експлуатацію - 31.12.2006р. (а.с.87, т.3).
Також до Угоди на об'єкт будівництва сторонами було складено протоколи №3 та №4 від 15.02.2013р., з яких вбачається, що строком введення будинку в експлуатацію сторони погодили грудень 2013 року (а.с.95-96, т.3).
Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Так, матеріали справи містять рішення господарського суду м.Києва від 22.06.2015р. у справі №910/11654/15, що залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ "Лазурне узбережжя" до ПАТ АКБ "Аркада" про визнання припиненим Іпотечного договору (а.с.51-66, т.3).
З огляду на вказане Іпотечний договір є чинним.
Проте, апелянт наполягає, що Іпотечний договір припинив свою дію оскільки жодного порушення строків завершення будівництва об'єкту не мало місця, а будівництво завершено за 6 місяців до обумовленого терміну його завершення відповідно до Генерального договору та Угоди на об'єкт будівництва.
ТОВ "Лазурне узбережжя" на підтвердження своєї позиції надає суду декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, що зареєстрована 30.05.2013р., а саме п'ятиповерхового житлового будинку з мансардою та підземним паркінгом по вулиці Гаршина, 3, м. Одеса (а.с.94-99, т.1).
Однак, такі твердження апелянта спростовуються рішенням господарського суду Одеської області від 14.01.2013р. у справі №5017/3127/2012, яким позовні вимоги ПАТ АКБ "Аркада" до ТОВ "Лазурне узбережжя" про стягнення грошових коштів у розмірі 1.083.253,48 грн. задоволено, також стягнуто з відповідача судовий збір у розмірі 21.665,07 грн. (а.с.25-31, т.1).
Як встановлено судом в рішенні від 14.01.2013р. у справі №5017/3127/2012 між Банком та фізичною особою ОСОБА_4 було укладено 2 договори про участь у Фонді фінансування будівництва (копії залучені до матеріалів справи), за умовами яких довіритель (фізична особа) зобов'язується передати позивачу грошові кошти в управління позивача для участі у Фонді фінансування будівництва з метою отримання у власність об'єктів інвестування на умовах, визначених правилами ФФБ та договором, а позивач - здійснити управління цими коштами в інтересах довірителя на умовах, передбачених ФФБ та зазначеними договорами.
Відповідно до ст. 13 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" система функціонування ФФБ включає в себе можливість дострокового припинення управління майном за ініціативою довірителя, відкріплення від нього об'єкта інвестування, повернення довірителю коштів у розмірі та у порядку, визначених Правилами ФФБ, внаслідок зменшення обсягу підтвердженого замовлення на будівництво.
Так, господарським судом розірвано договір №В321 від 04.08.2006р. та договір №В1-ММ від 06.06.2008р. про участь у ФФБ, які були укладені між ПАТ АКБ "Аркада" та ОСОБА_4, стягнуто з ПАТ АКБ "Аркада" на користь фізичної особи-довірителя ФФБ грошові кошти у загальному розмірі 1.083.253,48 грн., які ОСОБА_4 були перераховані на користь Банку в рахунок виконання взятих на себе за договорами про участь у ФФБ зобов'язань.
Також згідно ст.20 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" управління майном, яке здійснюється за договором про участь у ФФБ, припиняється у разі відмови довірителя від участі в ФФБ. Сума коштів, що підлягає поверненню довірителю при відмові від участі у ФФБ, визначається управителем, виходячи з кількості закріплених за довірителем вимірних одиниць об'єкта інвестування, поточної ціни вимірної одиниці цього об'єкта інвестування на день передачі коштів в управління управителю ФФБ.
Судами встановлений факт порушення умов Іпотечного договору щодо будівництва будинку з підземним паркінгом, своєчасного введення його в експлуатацію та передання у власність довірителям об'єктів інвестування, на вимогу позивача кошти, що були залучені до Фонду фінансування будівництва на час прийняття вказаного рішення не повернуті.
Проте, забудовником на вимогу Банку не було повернуто грошові кошти у розмірі 1.083.253,48 грн., які були залучені до ФФБ.
Дійсно, згідно ч. 1 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I-III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Проте, відповідно до ч.4 ст.16 Закону України "Про іпотеку" після завершення будівництва будівля (споруда), житловий будинок або житлова квартира залишається предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору.
Отже, об'єкт незавершеного будівництва після прийняття його в експлуатацію залишається предметом іпотеки, а майнові права на такий об'єкт також залишаються предметом іпотеки.
Також згідно ч.11 ст.16 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" у разі зменшення обсягу підтвердженого замовлення на будівництво забудовник зобов'язаний на вимогу управителя ФФБ виду А повернути кошти на рахунок цього ФФБ для розрахунку з довірителями ФФБ виду А. За невиконання зобов'язання щодо перерахування коштів на рахунок ФФБ для проведення управителем розрахунків з довірителями ФФБ виду А забудовник несе відповідальність своїм майном.
Положеннями ч. 5 ст. 10 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" передбачено, що у разі невиконання забудовником умов договору управитель має право звернути стягнення на предмет іпотеки відповідно до законодавства.
Відповідно до ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
В силу положень статті 1 Закону України "Про іпотеку" земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці і невід'ємно пов'язані з нею, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Застава повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання, космічних об'єктів, майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено, регулюється за правилами, визначеними цим Законом; об'єкт незавершеного будівництва - об'єкт будівництва, на який видано дозвіл на будівництво, понесені витрати на його спорудження та не прийнятий в експлуатацію відповідно до законодавства.
Не дивлячись на те, що 5-типоверховий житловий будинок з мансардою та підземним паркінгом по вулиці Гаршина, 3, м.Одеса було здано в експлуатацію, з огляду на положення ч.1 ст.39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та ч.4 ст.16 Закону України "Про іпотеку" після завершення будівництва будівля (споруда), житловий будинок або житлова квартира залишається предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору.
Разом з тим, судова колегія критично ставиться до твердження скаржника, що нібито в матеріалах справи не має жодного документу, який би свідчив про належність забудовнику права власності на майно, що відповідно до Іпотечного договору є предметом іпотеки, оскільки, як вбачається саме з матеріалів справи №916/2016/13, 10.10.2016р. господарським судом Одеської області зроблено інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майно щодо суб'єкта, а також щодо об'єкта нерухомого майна, в яких об'єкт незавершеного будівництва 5-типоверхового житлового будинку з мансардою та підземним паркінгом за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул.Гаршина, буд.3 є у приватній власності ТОВ "Лазурне узбережжя" (а.с.3-10, т.3).
Також, матеріали справи містять копію заяви про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Одеської області від 29.01.2013р. у справі №5017/3127/2012 щодо стягнення з ТОВ "Лазурне узбережжя" 1.083.253,48 грн., на підставі якої 27.07.2016р. головним державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби м.Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області було винесено постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження, а саме виконавче провадження №49321986 з примусового виконання наказу, виданого господарським судом Одеської області 29.01.2013р. у справі №5017/3127/2012, було приєднано до виконавчого провадження №50094748 (а.с.79-81,86, т.3).
Отже, станом на дату вирішення місцевим господарським судом даного спору, відповідачем не було повернуто грошові кошти до ФФБ, обов'язок повернення яких був підтверджений рішенням господарського суду Одеської області від 14.01.2013р. у справі №5017/3127/2012.
Так, з огляду на невиконання відповідачем основного зобов'язання за Генеральним договором та визначену позивачем суму заборгованості, яка встановлена судом в рішенні №5017/3127/2012, позовні вимоги щодо звернення стягнення на предмет іпотеки підлягають задоволенню.
Враховуючи вищезазначене, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що рішення господарського суду від 24.11.2016р. винесено при повному з'ясуванні та дослідженні всіх обставин справи з правомірним застосуванням норм діючого законодавства, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 ГПК України суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лазурне узбережжя" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Одеської області від 24.11.2016р. у справі №916/2016/13 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий Н.В. Ліпчанська
Суддя В.А. Лисенко
Cуддя А.І. Ярош