про повернення апеляційної скарги
"06" лютого 2017 р.
Справа № 923/706/16
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Аленіна О.Ю.
суддів: Богатиря К.В., Жекова В.І.
Розглянувши апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження Управління Пенсійного фонду України в Цюрупинському районі Херсонської області
на рішення господарського суду Херсонської області від 15.09.2016
у справі №923/706/16
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Цюрупинському районі Херсонської області
до Товариства з додатковою відповідальністю "Ім.Латиських стрільців"
про стягнення 129810 грн.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 15.09.2016 р. у справі №923/706/16 відмовлено у задоволенні позову Управління Пенсійного фонду України в Цюрупинському районі Херсонської області до товариства з додатковою відповідальністю "Ім.Латиських стрільців" про стягнення 129810 грн.
03.02.2017 р. до Одеського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в Цюрупинському районі Херсонської області на вищевказане рішення господарського суду Херсонської області від 15.09.2016 у справі №923/706/16.
Одночасно скаржником заявлено клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження.
З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається з апеляційної скарги та доданих до неї документів, вона надіслана до місцевого господарського суду 24.01.2017 року, тобто з пропущенням строку, встановленого для її подання. В обґрунтування заявленого клопотання про поновлення процесуального строку подання апеляційної скарги скаржник посилається на те, що ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 11.10.2016 апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Цюрупинському районі Херсонської області на рішення господарського суду Херсонської області від 15.09.2016 повернуто без розгляду через несплату судового збору за подання апеляційної скарги. Посилаючись на приписи ч.ч.1, 2 ст.73 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", п.п.11 п.6 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, скаржник зазначає, що відповідно до кошторису видатків управління Пенсійного фонду України в Цюрупинському районі Херсонської області сплатити судовий збір управління не мало можливості через відсутність передбачених на це видатків. Проте, за твердженням апелянта, згідно внесених змін в законодавство з 01.01.2017 органи Пенсійного фонду України звільнені від сплати судового збору на підставі ч.18 ст.5 Закону України "Про судовий збір", а тому, апелянт вважає, що у нього з'явилась можливість звернутись до суду за захистом порушеного права.
Ні підставі наведеного, управління Пенсійного фонду України в Цюрупинському районі Херсонської області просить суд врахувати поважність причин для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Херсонської області від 15.09.2016 у справі №923/706/16 та прийняти апеляційну скаргу до провадження.
Однак, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Херсонської області від 15.09.2016 у справі №923/706/16 не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Статтею 53 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи зі своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
Відповідно до ст. 93 ГПК Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 93 ГПК України, апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення. Розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положень частини четвертої статті 91 цього Кодексу.
З правового контексту наведених норм вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити - з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає відновленню.
Колегія суддів зазначає, що як свідчить правовий аналіз норм чинного законодавства, суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не враховувати який вважалось би несправедливим та таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність відповідних обставин, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, що може використовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Колегія суддів зазначає, що лише факт подання стороною клопотання про відновлення строку не зобов'язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи частини першої статті 53 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.
Крім того, наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами частини першої статті 53 Господарського процесуального кодексу України, за приписами якої господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк за заявою сторони чи з своєї ініціативи, якщо визнає причину пропуску процесуального строку поважною. Поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
А також, колегія суддів зазначає, що приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Порушення пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України".
Зокрема, Високий Суд вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яке передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява N 52854/99, п. п. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).
Суд постановив, якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява N 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п. 47 рішення).
Як вбачається з матеріалів справи оскаржуване рішення було прийнято судом першої інстанції у судовому засіданні від 15.09.2016 року, повний текст рішення складено 21.09.2016, та як вбачається з протоколу судового засідання господарського суду Херсонської області від 15.09.2016 по справі №923/706/16 представник управління Пенсійного фонду України в Цюрупинському районі Херсонської області був особисто присутній у судовому засіданні.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів зазначає, що відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку, які в даному випадку не вбачаються за відсутності обставин, які об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання апеляційної скарги протягом законодавчо встановленого терміну, заявником не наведено жодних обставин, які б були для нього об'єктивно непереборними та пов'язаними з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій, а також належного обґрунтування причин пропуску строку на апеляційне оскарження більш ніж п'ять місяців з дня винесення оскаржуваного рішення, у даному випадку правових підстав для відновлення пропущеного скаржником процесуального строку подання апеляційної скарги не вбачається.
Колегія суддів вважає, що посилання скаржника на відсутність коштів для сплати судового збору, як на причину пропуску строку на апеляційне оскарження рішення у даній справі не є тією виключною обставиною, що може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів відхиляє клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки можливість вчасного подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Херсонської області від 15.09.2016 по справі №923/706/16 залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер.
Зважаючи на приписи статті 33 Господарського процесуального кодексу України, поважність обставин, які стали причиною пропуску встановленого законом процесуального строку повинна доводити та сторона, яка на такі обставини посилається.
Як було зазначено вище, матеріали справи свідчать про те, що апелянт знав про існування оскаржуваного рішення та усвідомлював можливість використання прав учасника провадження у справі на оскарження процесуального документа, але протягом законодавчо встановленого часу не скористався наданим правом.
Відповідно до п.4 ст.97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.
Виходячи з викладеного, підстав для задоволення клопотання Управління Пенсійного фонду України в Цюрупинському районі Херсонської області про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Херсонської області від 15.09.2016 у справі №923/706/16 не вбачається, а отже апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику без розгляду.
Керуючись ст. ст. 86, 93, п. 4 ч.1 ст.97 ГПК України, колегія судді
1. Клопотання Управління Пенсійного фонду України в Цюрупинському районі Херсонської області про поновлення строку на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Херсонської області від 15.09.2016 у справі №923/706/16 відхилити.
2. Повернути апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Цюрупинському районі Херсонської області на рішення господарського суду Херсонської області від 15.09.2016 у справі №923/706/16 без розгляду.
4. Справу №923/706/16 повернути до господарського суду Херсонської області.
Головуючий суддя Аленін О.Ю.
Суддя Богатир К.В.
Суддя Жеков В.І.