ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
31.01.2017Справа №910/24002/16
За позовом Приватного акціонерного товариства "Київський електровагоноремонтний завод"
до Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"
про стягнення 155 415,00 грн.
Суддя Турчин С.О.
Представники сторін:
від позивача: Писанко О.І. (довіреність)
від відповідача: Будова Н.М. (довіреність)
Приватне акціонерне товариство "Київський електровагоноремонтний завод" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (відповідач) витрат по зберіганню на території Приватного акціонерного товариства "Київський електровагоноремонтний завод" металобрухту, що утворився за договором №36/2014-ЦЮ на капітальний ремонт моторвагонного рухомого складу від 20.02.2014 в сумі 155415,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань не вивіз з території Приватного акціонерного товариства "Київський електровагоноремонтний завод" весь металобрухт, що утворився при наданні послуг за договором №36/2014-ЦЮ на капітальний ремонт моторвагонного рухомого складу від 20.02.2014, у зв'язку із чим, позивачем заявлено до стягнення з відповідача витрати за зберігання металобрухту по електропоїзду №0062 (за період з 05.03.2014 по 18.11.2016) та по електропоїзду №527 (за період з 01.05.2015 по 18.11.2016) на загальну суму 155415,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2016 порушено провадження по справі № 910/24002/16 та призначено її до розгляду на 31.01.2017.
26.01.2017 через відділ діловодства суду від позивача надійшли пояснення по справі та витребувані судом документи.
30.01.2017 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач не визнає позов повністю у зв'язку із тим, що підстави для відшкодування витрат по зберіганню на території позивача металобрухту, що утворився за договором №36/2014-ЦЮ відсутні, посилаючись на наступне:
- відносини стосовно повернення металобрухту, виникли між позивачем та ДТГО "Південно-Західна залізниця", а не регіональною філією "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Українська залізниця", а тому регіональна філія "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Українська залізниця" не може нести відповідальність за іншу юридичну особу;
- між позивачем та ДТГО "Південно-Західна залізниця" не укладався ні договір про безоплатне надання послуг, ні договір зберігання, вартість зберігання металобрухту не погоджувалась;
- на підтвердження понесених фактичних витрат по зберіганню металобрухту позивачем не надано жодних доказів;
- згідно із актів приймання-передачі металобрухту від 02.10.2014, від 18.06.2014, від 26.05.2016, від 03.07.2014, від 29.03.2016, від 04.04.2016, від 26.04.2016, від 31.03.2016, від 05.05.2016 ДТГО "Південно-Західна залізниця" було здійснено вивезення металобрухту, який утворився після надання послуг по ремонту електропоїздів.
Представник позивача в судовому засіданні 31.01.2017 надав пояснення по суті позову, позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні 31.01.2017 надав суду пояснення по суті заперечень на позов, проти позовних вимог заперечив.
Враховуючи те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, в судовому засіданні 31.01.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.
Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
20.02.2014 між Приватним акціонерним товариством "Київський електровагоноремонтний завод ім. Січневого повстання 1918р.", згідно із статутом змінено найменування на Приватне акціонерне товариство "Київський електровагоноремонтний завод" (виконавець), Державною адміністрацією залізничного транспорту України (Укрзалізниця) (замовник) та Державним територіально-галузевим об'єднанням "Південно-Західна залізниця" (отримувач) було укладено договір №36/2014-ЦЮ на капітальний ремонт моторвагонного рухомого складу (надалі - договір).
Судом враховано, що Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", як нова юридична особа утворене згідно із Законом України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" та постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 №200 "Про утворення Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".
Як вбачається із положень наведеного вище Закону України "Про особливості утворення Публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" та постанови Кабінету Міністрів України "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" від 25 червня 2014 року за №200, Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" утворюється на базі Державної адміністрації залізничного транспорту (Укрзалізниця), підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття.
В додатку №1 до постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 року за №200 до таких підприємств віднесено Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця" (ідентифікаційний код 04713033).
Відповідно до ч. 6 ст. 2 Закону України "Про особливості утворення Публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" від 23.02.2014 №4442-VI, Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту.
Статут Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 735.
Згідно із п. 2 Статуту ПАТ "Українська залізниця", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 735 від 02.09.2015, Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" є правонаступником всіх прав та обов'язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту, враховуючи додаток №1 до постанови Кабінету Міністрів України №200 від 25.06.2014 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".
Дані відомості підтверджуються випискою із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань відокремленим підрозділом ПАТ "Українська залізниця" є філія Регіональна філія "Південно-Західна залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (ідентифікаційний код 40081221).
Отже, у зв'язку із реорганізацією Державної адміністрації залізничного транспорту, Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" шляхом злиття відповідно до положень Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" та постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 №200 "Про утворення Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту, в тому числі, Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця".
Відповідно до п. 1.1. договору, у редакції додаткової угоди №1 від 27.04.2015 виконавець приймає на себе зобов'язання щодо проведення у 2014-2015рр. капітального ремонту КР-2 електропоїзда ЕД9М №0062 по аналогії до вимог "Правил капітального ремонту КР-1, КР-2 електропоїздів і електросекцій ЕР1, ЕР2 в/і, ЕР9 в/і" ЦТ-0113 затверджених і введених в дію наказом Укрзалізниці від 27.04.205 №142-Ц3 та "Правил капітальних ремонтів КР-1, КР-2 електропоїздів серій ЕПЛ (тимчасові)" 105.86000.943 06 та капітального ремонту КР-1 електросекцій серії ЕР9М,Е згідно з "Правилами капітального ремонту КР-1, КР-2 електропоїздів і електросекцій ЕР1, ЕР2в/і, ЕР9в/і" ЦТ-0113, затвердженими та введеними в дію наказом Укрзалізниці від 27.04.2005 №142-ЦЗ та капітального ремонту КР-1, КР-2 електропоїздів і електросекцій ЕР9ЕТ, ЕР9М згідно з "Правилами капітального ремонту КР-1, КР-2 електропоїздів і електросекцій ЕР1, ЕР2в/і, ЕР9в/і" ЦТ-0113, затвердженими та введеними в дію наказом Укрзалізниці від 27.04.2005 №142-ЦЗ".
Обсяги та ціни капітального ремонту МВРС на 2014 рік в визначені протоколом узгодження договірної ціни, кількості одиниць та обсягів капітального ремонту МВРС у 2014 рік (додаток № 2).
Обсяги та ціни капітального ремонту МВРС на 2015 рік додатково визначені протоколом узгодження договірної ціни, кількості одиниць та обсягів капітального ремонту МВРС у 2015 рік (додаток № 2).
Виконавець зобов'язується надати у встановлений строк послуги з капітального ремонту МВРС, отримувач зобов'язується прийняти їх, відповідно до вимог, зазначених в "Положенні про порядок подачі в ремонт і видачі з ремонту рухомого складу", затвердженого наказом Міністерства транспорту України №261 від 22.04.2002, а замовник оплатити ці послуги.
Загальна орієнтовна вартість послуг з капітального ремонту на 2014 рік становить 13296000,00 грн.
Загальна орієнтовна вартість послуг з капітального ремонту на 2015 рік становить 27669600,00 грн. з ПДВ та у 2016 році становить 0 (нуль) електросекцій.
Згідно із п. 3.1. договору, у редакції додаткової угоди №1 від 27.04.2015, ціна на послуги встановлюються в національній валюті України. Ціна послуг визначається узгодженим сторонами Протоколом узгодження договірної ціни, кількості одиниць та обсягів виконання капітального ремонту МВРС у 2014 році (додаток 2), у 2015 році (додаток 2 до додаткової угоди №1). До Протоколу узгодження договірної ціни, кількості одиниць та обсягів виконання капітального ремонту МВРС додаються планові калькуляції на кожну одиницю послуги окремо, з обов'язковим наданням розшифровок по статтям витрат (матеріальних витрат із зазначенням їх типу, марки), ДСГУ; трудомісткості робіт, основної та додаткової заробітної плати, загальновиробничих та адміністративних витрат; витрат на збут та інше).
У разі перегляду правил капітального ремонту, технологічних процесів або зміни ціноутворюючих факторів, за умови їх економічного обґрунтування виконавцем, що безпосередньо впливають на вартість ремонту, сторони можуть переглядати вартість капітального ремонту МВРС. Зміна вартості капітального ремонту здійснюється шляхом внесення відповідних змін до цього договору та додатків до нього. При укладанні додаткової угоди виконавцем обов'язково надаються відкориговані планові калькуляції з розшифровками по статтях витрат (п. 3.2.).
Даним договором регулюються відносини між виконавцем та отримувачем, пов'язані з поверненням металобрухту, який утворюється при виконанні виконавцем капітального ремонту МВРС отримувача та не відповідає ознакам зворотних відходів і належить отримувачу (п. 7.1.).
Відповідно до п. 7.2. договору, виконавець повертає (передає), а отримувач приймає за Актом приймання-передачі металобрухт, який фактично утворюється при виконанні капітального ремонту МВРС отримувача відповідно до укладеного договору на капітальний ремонт МВРС і який не відповідає ознакам зворотних відходів.
Згідно із п. 7.3. договору, виконавець утворює на підприємстві комісії з обліку металобрухту, який фактично утворився при ремонті виконавцем МВРС, вузлів та агрегатів отримувача. Вказані комісії з обліку металобрухту складають Акти, в яких визначаються фактична вага та марка металобрухту, що утворився з матеріалів та комплектуючих виробів, які підлягають поверненню при виконанні капітального ремонту виконавцем вузлів та агрегатів отримувача. На підставі фактичних даних, зазначених в Актах комісій з обліку металобрухту, складаються приймання-передачі металобрухту між виконавцем та отримувачем, незазначені Акти комісії (комісій) з обліку металобрухту в обов'язковому порядку додаються до Актів приймання-передачі металобрухту між виконавцем та отримувачем. Отримувач має право контролювати фактичне утворення металобрухту при ремонті виконавцем МВРС, вузлів та агрегатів отримувача. Виконавець зобов'язується щомісячно письмово повідомляти отримувача про кількість металобрухту, фактично утвореного при виконанні капітального ремонту МВРС отримувача. Сторони підписують Акти приймання-передачі металобрухту на протязі 5 днів після закінчення капітального ремонту кожної одиниці ремонту МВРС.
Пунктом 7.5. договору сторони погодили, що виконавець повертає (передає), а отримувач зобов'язується прийняти металобрухт за адресою виконавця та вивезти його протягом строку проведення виконавцем ремонту МВРС, вузлів та агрегатів отримувача, але не пізніше ніж 40 робочих днів з моменту підписання Акту приймання-передачі металобрухту.
Представник отримувача при прийнятті металобрухту повинен розписатися про отримання металобрухту та видати представнику виконавця доручення на отримання даної партії металобрухту (п. 7.6.).
Згідно із п. 7.7. договору, виконавець відповідає за збереження металобрухту перед отримувачем відповідно до норм цивільного законодавства, які регулюють правовідносини сторін при укладанні договору на капітальний ремонт МВРС.
Даний договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31 січня 2016 року (п. 10.6.).
Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до Актів приймання з капітального ремонту моторвагонного рухомого складу, його вузлів та агрегатів від 04.03.2014 та від 30.04.2015 позивач виконав, а відповідач прийняв роботи з ремонту електропоїздів №0062 та №527.
Як зазначено позивачем та вбачається із матеріалів справи, при ремонті електропоїздів №0062 та №527 утворився брухт чорних і кольорових металів, що підлягав поверненню відповідачу.
Так, згідно із підписаною між комісією позивача та представником залізниці таблицею №5 до Акта утворення брухту чорних і кольорових металів на ПрАТ "КЕВРЗ" від капітального ремонту виду КР2 електропоїзда ЕД-9м №0062, що підлягає поверненню ДТГО "ПЗЗ" від 24.02.2014, брухт чорних і кольорових металів становив всього 10,084 тонни, з яких 7,760 - брухт чорних металів, 2,324 - брухт кольорових металів.
Відповідно до підписаної між комісією позивача та представником залізниці таблицею №5 до Акта утворення брухту чорних і кольорових металів на ПрАТ "КЕВРЗ" від капітального ремонту виду КР1 електропоїзда ЕД-9м №527, брухт чорних і кольорових металів становив 14,818 тонн, з яких 14,074 - брухт чорних металів, 0,743 - брухт кольорових металів.
Згідно із наданими позивачем актами прийому-передачі металобрухту від 02.10.2014, від 18.06.2014, від 29.03.2016, від 31.03.2016, від 04.04.2016, від 26.04.2016, від 26.05.2015, відповідачем здійснено часткове прийняття металобрухту, що утворився внаслідок ремонту електропоїздів №0062 та №527. Також за поясненнями позивача, відповідач не повернув акт прийому-передачі металобрухту від 05.05.2016.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що у зв'язку із тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань не вивіз з території Приватного акціонерного товариства "Київський електровагоноремонтний завод" весь металобрухт, що утворився при наданні послуг за договором №36/2014-ЦЮ на капітальний ремонт моторвагонного рухомого складу від 20.02.2014, позивачем понесені витрати на зберігання металобрухту по електропоїзді №0062 та по електропоїзду №527.
За розрахунком позивача витрати на зберігання металобрухту по електропоїзду №0062 становлять 98280,00 грн. (за період з 05.03.2014 по 18.11.2016; 1008 днів х 97,50 грн.) та по електропоїзду №527 - 57135,00 грн. (за період з 01.05.2015 по 18.11.2016; 586 днів х 97,50 грн.).
Загальна сума витрат на зберігання металобрухту становить 155415,00 грн. (98280,00 + 57135,00).
З огляду на вищенаведені обставини, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 155415,00 грн. - витрат по зберіганню на території Приватного акціонерного товариства "Київський електровагоноремонтний завод" металобрухту, що утворився за договором №36/2014-ЦЮ на капітальний ремонт моторвагонного рухомого складу від 20.02.2014.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
У відповідності до положень п. 1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як встановлено судом, між позивачем та відповідачем укладено договір №36/2014-ЦЮ на капітальний ремонт моторвагонного рухомого складу від 20.02.2014, на виконання умов якого згідно із актами приймання з капітального ремонту моторвагонного рухомого складу, його вузлів та агрегатів від 04.03.2014 та від 30.04.2015 позивачем було здійснено ремонт електропоїздів №0062 та №527.
Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 1 ст. 837 Цивільного кодексу України).
Спір у даній справі виник у зв'язку із понесенням позивачем витрат на зберігання металобрухту, що утворився внаслідок капітального ремонту електропоїздів №0062 та №527.
В пункті 7.1. договору сторони погодили, що цим договором регулюються відносини між виконавцем та отримувачем, пов'язані з поверненням металобрухту, який утворюється при виконанні виконавцем капітального ремонту моторвагонного рухомого складу отримувача та не відповідає ознакам зворотних відходів і належить отримувачу.
Згідно із ст. 1 Закону України "Про металобрухт" № 619-XIV від 05.05.1999, металобрухт - непридатні для прямого використання вироби або частини виробів, які за рішенням власника втратили експлуатаційну цінність внаслідок фізичного або морального зносу і містять у собі чорні або кольорові метали чи їх сплави, а також вироби з металу, що мають непоправний брак, залишки чорних і кольорових металів і їх сплавів.
Пунктом 7.7. договору сторони погодили, що виконавець відповідає за збереження металобрухту перед отримувачем відповідно до норм цивільного законодавства, які регулюють правовідносини сторін при укладанні договору на капітальний ремонт МВРС.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства (ч. 1 ст. 180 ГК України).
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Судом встановлено, що укладаючи договір №36/2014-ЦЮ на капітальний ремонт моторвагонного рухомого складу від 20.02.2014, сторони за наявності взаємного волевиявлення, погодили в договорі порядок повернення позивачем відповідачу металобрухту, що утворюється внаслідок капітального ремонту електропоїздів №0062 та №527.
Разом з тим, договір №36/2014-ЦЮ на капітальний ремонт моторвагонного рухомого складу від 20.02.2014 не містить жодних положень щодо відшкодування вартості витрат на збереження металобрухту. Окремих додаткових угод та договорів між сторонами не укладалось.
Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на приписи ст. 904, ст. 936 ЦК України.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 904 Цивільного кодексу України, за договором про безоплатне надання послуг замовник зобов'язаний відшкодувати виконавцеві усі фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно із ст. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
В силу приписів статті 946 Цивільного кодексу України, плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання. Якщо зберігання припинилося достроково через обставини, за які зберігач не відповідає, він має право на пропорційну частину плати. Якщо поклажодавець після закінчення строку договору зберігання не забрав річ, він зобов'язаний внести плату за весь фактичний час її зберігання. Установчим документом юридичної особи або договором може бути передбачено безоплатне зберігання речі.
Однак, як встановлено судом, договору на зберігання металобрухту між сторонами укладено не було.
Правочину на відшкодуванням витрат, пов'язаних із збереженням металобрухту, що утворюється у зв'язку із капітальним ремонтом електропоїздів матеріали справи не містять та сторонами не надано.
Як зазначалось судом вище, договором передбачено, що позивач відповідає за збереження металобрухту відповідно до норм цивільного законодавства, які регулюють правовідносини сторін при укладанні договору на капітальний ремонт моторвагонного рухомого складу.
Правовідносини, що виникли між сторонами даного спору з капітального ремонту моторвагонного рухомого складу регулюються нормами цивільного законодавства про підряд.
Приписами статті 841 Цивільного кодексу України передбачено, що підрядник зобов'язаний вживати усіх заходів щодо збереження майна, переданого йому замовником, та відповідає за втрату або пошкодження цього майна.
Отже, у відповідності до умов договору та положень вищенаведених положень законодавства, позивач відповідає за схоронність майна відповідача, переданого на ремонт, в тому числі металобрухту, що утворюється в результаті ремонтних робіт, його втрату або пошкодження.
Ні приписами законодавства, ні умовами договору не передбачено випадки та порядку оплатності послуг із збереження майна відповідача, у даному випадку металобрухту.
В той же час, в обґрунтування понесення витрат по зберіганню на території Приватного акціонерного товариства "Київський електровагоноремонтний завод" металобрухту, що утворився за договором №36/2014-ЦЮ на капітальний ремонт моторвагонного рухомого складу від 20.02.2014 на загальну суму 155415,00 грн. позивачем надано суду розрахунок витрат по збереженню металобрухту за добу на території позивача.
З розрахунку позивача вбачається, що до витрат по збереженню металобрухту на території ПрАТ "КЕВРЗ" за добу включено:
сума податку на землю відповідно до площі, яку займає склад для зберігання металобрухту;
заробітна плата одного працівника охорони, відповідального за охорону території, на якій знаходиться склад;
заробітна плата комірника складу, відповідального за облік та збереження металобрухту;
надбавки на заробітну плату охоронця і комірника, які є обов'язковими за чинним законодавством та колективним договором підприємства - надбавка за роботу в нічний час, за вислугу років;
обов'язкові платежі - ЄСВ;
адміністративні витрати, які нараховується на всі види робіт (послуг), що надаються підприємством;
прибуток, який нараховується на всі види робіт (послуг), що надаються підприємством.
Однак, матеріали справи не містять жодних доказів в підтвердження понесення позивачем витрат на зберігання металобрухту у періоди з 05.03.2014 по 18.11.2016, з 01.05.2015 по 18.11.2016. Докази, що визначені позивачем витрати були понесені саме у зв'язку із збереженням металобрухту, що утворився за договором №36/2014-ЦЮ на капітальний ремонт моторвагонного рухомого складу від 20.02.2014, також відсутні.
Вартість визначених позивачем витрат первинними документами не підтверджена. Наявні в матеріалах справи таблиці №5 до Акта утворення брухту чорних і кольорових металів на ПрАТ "КЕВРЗ" від капітального ремонту виду КР2 електропоїзда ЕД-9м №0062 та Акта утворення брухту чорних і кольорових металів на ПрАТ "КЕВРЗ" від капітального ремонту виду КР1 електропоїзда ЕД-9м №527 та акти прийому-передачі металобрухту не містять відомостей щодо обсягу та суми витрат понесених позивачем на збереження металобрухту.
Не підтверджено матеріалами справи також і порушення відповідачем зобов'язань за договором №36/2014-ЦЮ на капітальний ремонт моторвагонного рухомого складу від 20.02.2014 в частині прийняття металобрухту.
Так, судом встановлено, що у відповідності до умов договору (п. 7.4.) позивач зобов'язаний повідомляти відповідача про кількість металобрухту, фактично утвореного при виконанні капітального ремонту МВРС металобрухту. Позивач не надав суду доказів в підтвердження направлення відповідачу повідомлень про обсяги металобрухту та листів про вивезення металобрухту із території ПрАТ "КЕВРЗ".
При цьому, у своїх поясненнях (подані до суду 26.01.2017) на вимогу суду про надання доказів направлення листів, долучених до позову, позивач зазначив, що направлення таких листів не передбачено договором та позивач не зобов'язаний був направляти такі листи відповідачу, оскільки в останнього наявні документи про обсяги металобрухту.
З огляду на те, що матеріали справи не містять доказів наявності правових підстав для відшкодування відповідачем позивачу витрат металобрухту, що утворився внаслідок ремонту електропоїздів №0062 та №527, як і доказів понесення самих витрат на заявлену суму, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача витрат по зберіганню на території Приватного акціонерного товариства "Київський електровагоноремонтний завод" металобрухту, що утворився за договором №36/2014-ЦЮ на капітальний ремонт моторвагонного рухомого складу від 20.02.2014 в сумі 155415,00 грн.
Також частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового або майнового права та інтересу.
Позивачем станом на час вирішення спору не доведено належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, наявності факту порушення його прав відповідачем.
Відповідно до ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно із ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Оцінивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено наявність підстав для відшкодування відповідачем витрат по зберіганню на території Приватного акціонерного товариства "Київський електровагоноремонтний завод" металобрухту, що утворився за договором №36/2014-ЦЮ на капітальний ремонт моторвагонного рухомого складу від 20.02.2014 в сумі 155415,00 грн., у зв'язку із чим, позовні вимоги визнаються судом необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи вищенаведене, суд відмовляє в задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Київський електровагоноремонтний завод" до Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" стягнення 155 415,00 грн.
Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на позивача.
Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено та підписано 06.02.2017.
Суддя С.О. Турчин