ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
31.01.2017Справа №910/21436/16
За позовомМіністерства оборони України
доКонцерну "Військторгсервіс"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачаДепартамент державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України
простягнення грошових коштів
Суддя Дупляк О. М.
Представники сторін:
від позивача: Ніколова В.М. за довіреністю;
від відповідача: Байда О.Г. за довіреністю;
від третьої особи:не з'явився.
Міністерство оборони України звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Концерну "Військторгсервіс" про стягнення грошових коштів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2016 порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 13.12.2016. Разом з тим, даною ухвалою залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Департамент державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2016 відкладено розгляд справи на 17.01.2017.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2017 розгляд справи відкладено на 31.01.2017.
В судове засідання 31.01.2017 представник третьої особи не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи. Неявка третьої особи не перешкоджає розгляду справи.
Представники позивача та відповідача в судове засідання з'явилися. Представник відповідача в судовому засіданні надав суду клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій (вих. б/н від 31.01.2017) та заяву про розстрочення виконання рішення суду (вих. б/н від 31.01.2017).
В клопотанні про зменшення розміру штрафних санкцій (вих. б/н від 31.01.2017) відповідач просить суд зменшити розмір штрафних санкцій (штрафів, пені) до однієї тисячі гривень, враховуючи ступінь виконання договору (100%), майновий стан відповідача (борги на суму понад 30 млн грн.) та відсутність збитків у позивача завданих простроченням відповідача.
В заяві про розстрочення виконання рішення суду (вих. б/н від 31.01.2017) відповідач просив суд розстрочити виконання рішення по справі № 910/21436/16 рівними частинами на 36 місяців з дати набрання рішенням законної сили, з підстав перебування відповідача у скрутному фінансовому становищі.
Представники позивача та відповідача в судовому засіданні 31.01.2017 надали суду усні пояснення по суті справи в яких, позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, а відповідач просив задовольнити подані ним клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій (вих. б/н від 31.01.2017) та заяву про розстрочення виконання рішення суду (вих. б/н від 31.01.2017).
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням з боку відповідача його зобов'язань за договором № 286/3/15/385 про поставку для державних потреб матеріально - технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) від 09.09.2015, в частині дотримання строків поставки товару.
Відповідач своїм правом на надання відзиву не скористався, проте просить суд зменшити розмір штрафних санкцій в порядку ст. 83 Господарського процесуального кодексу України та розстрочити виконання рішення суду на 36 місяців.
У судовому засіданні 31.01.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилається позивач та відповідач, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
Як підтверджено матеріалами справи, 09.09.2015 між Міністерством оборони України як замовником та Концерном "Війсьторгсервіс", як постачальником, укладено договір № 286/3/15/385 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) (далі за текстом - договір), відповідно до предмету якого відповідач зобов'язується у 2015 році поставити позивачу білизну спідню трикотажну (далі - товар), а позивач забезпечити приймання та оплату товару в асортименті, кількості та у строки, вказані в договорі (п. 1.1 договору).
В пункті 1.2 договору сторони погодили, що термін постачання товару до 15.10.2015 включно та що ціна товару з ПДВ складає 883 440, 00 грн.
Пунктом 2.7 договору визначено, що приймання товару оформлюється актом приймального контролю (якості) який повинен бути складений військовим представництвом позивача. Належним чином оформлений та підписаний акт є підтвердженням приймання товару по якості та направляється позивачу після відправки товару разом із рахунком-фактурою.
Положеннями п. 4.1 договору передбачено, що розрахунки за фактично поставлений товар проводяться протягом тридцяти банківських днів (за умов надходження бюджетних коштів на рахунок позивача за даним кодом видатків) з дати надання відповідачем позивачу належним чином оформленого рахунку-фактури на поставлений товар, підписаний керівником та головним бухгалтером відповідача.
Відповідно до п.п. 5.1, 5.3 договору, товар постачається на умовах DDP - склад позивача відповідно до міжнародних правил по тлумаченню торгівельних термінів "ІНКОТЕРМС" у редакції 2010 року згідно з положеннями договору, встановленими нормами відвантаження у тарі та упаковці, яка забезпечує її збереження під час транспортування, вантажно-розвантажувальних робіт і зберігання в межах термінів, встановлених стандартами, тощо. Датою поставки товару вважається дата вказана одержувачем позивача в акті приймального контролю якості товару та видатковій накладній відповідача.
Згідно з п. 7.3.4 договору, за порушення строків виконання зобов'язання відповідач сплачує пеню у розмірі 0,2 % від вартості непоставленого товару за кожну добу затримки, за прострочення понад десять днів з відповідача додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості договору.
Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2015 (включно), а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення (п. 10.1. договору).
Предметом позову у справі є матеріально - правова вимога позивача до відповідача про стягнення з останнього 43 288, 56 грн пені за загальний період прострочення поставки товару з 16.10.2015 по 12.11.2015 та 61 840, 80 грн штрафу.
Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), які повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами з поставки товару, відтак, права і обов'язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 54 Цивільного кодексу України.
Приписом ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).
Спір між сторонами виник внаслідок допущеного відповідачем порушення у його зобов'язанні за договором, яке полягає у простроченні поставки позивачеві товару, що призвело до звернення останнього до господарського суду з метою захисту порушеного права шляхом стягнення з відповідача господарських санкцій у вигляді пені в сумі 43 288, 56 грн та 61 840, 80 грн штрафу.
За результатами оцінки доказів, наявних в матеріалах справи, та виходячи з викладених вище фактичних обставин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю, з урахуванням такого.
Приписом ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу (ст. 663 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи, що в специфікації встановлений строк поставки товару до 15.10.2015 включно (п. 1.2. договору), обумовлений в договорі товар відповідач був зобов'язаний поставити саме у вказаний строк.
Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку по поставці товару не виконав, допустивши прострочення виконання зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до акту приймального контролю якості від 13.10.2015 № 385/1, який підписаний сторонами, відповідачем поставлено, а позивачем прийнято товар в кількості 7 000 виробів на загальну суму 515 340, 00 грн (7 000, 00 * (61, 35 + 20 % ПДВ) = 515 340, 00), зазначені в акті вироби завезені на склад 06.11.2015.
Відтак, з урахуванням положень п. 5.3 договору, прострочення поставки товару з боку відповідача за актом приймального контролю від 13.10.2015 № 385/1 (фактична дата поставки 06.11.2015), складає 22 днів, пеня за які, враховуючи умови 7.3.4 договору становить 22 674, 96 грн.
Відповідно до акту приймального контролю якості від 14.10.2015 № 385/2, який підписаний сторонами, відповідачем поставлено, а позивачем прийнято товар в кількості 5 000 виробів на загальну суму 368 100, 00 грн (5 000, 00 * (61, 35 + 20 % ПДВ) = 368 100, 00), зазначені в акті вироби завезені на склад 12.11.2015.
Відтак, з урахуванням положень п. 5.3 договору, прострочення поставки товару з боку відповідача за актом приймального контролю від 12.10.2015 № 385/2 (фактична дата поставки 12.11.2015), складає 28 днів, пеня за які, враховуючи умови 7.3.4 договору становить 20 613, 60 грн.
Крім того, з урахуванням положень п. 5.3 договору, прострочення поставки товару з боку відповідача за актами приймального контролю від 13.10.2015 № 385/1 та від 12.10.2015 № 385/2 складає понад 10 днів, відповідно штраф за таке прострочення, враховуючи умови 7.3.4 договору становить 61 840, 80 грн (883 440, 00 * 7 % = 61 840, 80).
При цьому, суд враховує, що відповідач не звертався до позивача з відповідними заявами про перенесення строків поставки на іншу дату.
Клопотання представника відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій судом залишається без задоволення, з огляду на те, що останнім не подано жодного документу, який би підтвердив винятковість даного випадку для реалізації судом права, передбаченого положенням п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.
В силу п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Частиною 3 статті 551 ЦК України передбачено право суду зменшувати розмір неустойки, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до п. 3.17.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Суд, розглянувши клопотання відповідача про зменшення суми пені у зв'язку із тяжким фінансовим становищем, дійшов висновку, про відсутність підстав для його (клопотання) задоволення з огляду на те, що:
- прострочення виконання зобов'язання відбулося під час здійснення державою атитерористичної операції на території Луганської та Донецької областей;
- відповідач не звертався до позивача із заявою щодо перенесення строків поставки товару;
- розмір нарахованої пені є співрозмірним із розміром вартості товару поставка, якого була обумовлена сторонами;
- крім того, неналежним виконанням зобов'язання, відповідач порушив права позивача, інтереси якого, суд також має враховувати при вирішенні справи;
- відповідно до приписів ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України не вважаються такими обставинами, що звільніють порушника від виконання зобов'язань, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів.
При цьому, суд зазначає, що реалізація відповідного права, передбаченого ч. 3 ст. 551 ЦК України, п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, є правом суду (не обов'язком), а отже, не є порушенням або неправильним застосуванням судом норм матеріального або процесуального права не реалізація судом такого права.
Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
За таких обставин та враховуючи викладене вище, позов підлягає задоволенню повністю.
Враховуючи, що спір виник в результаті неправильних дій відповідача, тому суд, керуючись ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладає витрати по сплаті судового збору на відповідача.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 83 ГПК України приймаючи рішення, суд має право розстрочити або відстрочити його виконання.
Враховуючи скрутний фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, ступінь виконання зобов'язання відповідачем на час розгляду справи, суд постановляє надати розстрочку виконання рішення відповідачу на двадцять чотири місяці, у наступні терміни виконання:
4 446, 10 грн - до 28.02.2017; 4 446, 10 грн - до 31.03.2017; 4 446, 10 грн - до 30.04.2017; 4 446, 10 грн - до 31.05.2017; 4 446, 10 грн - до 30.06.2017; 4 446, 10 грн - до 31.07.2017; 4 446, 10 грн - до 31.08.2017; 4 446, 10 грн - до 30.09.2017; 4 446, 10 грн - до 31.10.2017; 4 446, 10 грн - до 30.11.2017; 4 446, 10 грн - до 31.12.2017; 4 446, 10 грн - до 31.01.2018; 4 446, 10 грн - до 28.02.2018; 4 446, 10 грн - до 31.03.2018; 4 446, 10 грн - до 30.04.2018; 4 446, 10 грн - до 31.05.2018; 4 446, 10 грн - до 30.06.2018; 4 446, 10 грн - до 31.07.2018; 4 446, 10 грн - до 31.08.2018; 4 446, 10 грн - до 30.09.2018; 4 446, 10 грн - до 31.10.2018; 4 446, 10 грн - до 30.11.2018; 4 446, 10 грн - до 31.12.2018; 4 446, 10 грн - до 31.01.2019.
Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Концерну «Військторгсервіс» (03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, 28-А; ідентифікаційний код 33689922) на користь Міністерства оборони України (03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 6; ідентифікаційний код 00034022) в порядку визначеному Законом України "Про виконавче провадження", суму пені у розмірі 43 288 (сорок три тисячі двісті вісімдесят вісім) грн 56 коп., суму штрафу у розмірі 61 840 (шістдесят одна тисяча вісімсот сорок) грн 80 коп. та суму судових витрат у розмірі 1 576 (одна тисяча п'ятсот сімдесят шість) грн 95 коп.
3. Надати розстрочку виконання рішення Концерну «Військторгсервіс» (03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, 28-А; ідентифікаційний код 33689922) на двадцять чотири місяці, у наступні терміни виконання:
4 446, 10 грн - до 28.02.2017; 4 446, 10 грн - до 31.03.2017; 4 446, 10 грн - до 30.04.2017; 4 446, 10 грн - до 31.05.2017; 4 446, 10 грн - до 30.06.2017; 4 446, 10 грн - до 31.07.2017; 4 446, 10 грн - до 31.08.2017; 4 446, 10 грн - до 30.09.2017; 4 446, 10 грн - до 31.10.2017; 4 446, 10 грн - до 30.11.2017; 4 446, 10 грн - до 31.12.2017; 4 446, 10 грн - до 31.01.2018; 4 446, 10 грн - до 28.02.2018; 4 446, 10 грн - до 31.03.2018; 4 446, 10 грн - до 30.04.2018; 4 446, 10 грн - до 31.05.2018; 4 446, 10 грн - до 30.06.2018; 4 446, 10 грн - до 31.07.2018; 4 446, 10 грн - до 31.08.2018; 4 446, 10 грн - до 30.09.2018; 4 446, 10 грн - до 31.10.2018; 4 446, 10 грн - до 30.11.2018; 4 446, 10 грн - до 31.12.2018; 4 446, 10 грн - до 31.01.2019.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 07.02.2017.
Суддя О. М. Дупляк