ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
01.02.2017Справа №910/23637/16
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПАРТА-С"
До Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроінвестстрой"
Про стягнення 142 467,96 грн.
Суддя Лиськов М.О.
Представники :
від позивача: Балан С.М. (дов. від 05.05.2016)
від відповідача: не з'явився
Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому 01.02.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
22.12.2016 до канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла позовна № 40 від 16.12.2016 Товариства з обмеженою відповідальністю "СПАРТА-С" (надалі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроінвестстрой" (надалі - відповідач) про стягнення 142 467,96 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.12.2016 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/23637/16, розгляд справи призначено на 18.01.2017.
06.01.2016 через канцелярію суду представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду.
18.01.2017 ухвалою суду розгляд справи відкладено на 01.02.2017.
В судове засідання, призначене на 01.02.2017, представник позивача з'явився та підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
В судове засідання, призначене на 01.02.2017, представник відповідача не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений.
Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Пунктом 11 "Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (2.04.2009р.)" передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.
У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.
Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
01.04.2014 між Позивачем (надалі - Виконавець) та Відповідачем (далі по тексту - Замовник) (разом - Сторони), було укладено договір № 27 про надання послуг з охорони (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Договір послуг).
Відповідно до п. 1.1. Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується за плату надавати послуги з охорони Майна Замовника, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Чорновола, 28/1 у Шевченківському районні міста Києва, переданого відповідно до «акта приймання-передачі майна під охорону», а Замовник зобов'язується своєчасно здійснювати оплату послуг на умовах і в порядку, встановлених цим Договором.
За своєю правовою природою вказаний Договір, є договором про надання послуг.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до п. 6.2 Договору оплата за надання послуг з охорони, згідно з цим Договором, здійснюється Змовником шляхом проведення попередньої оплати у розмірі 100 відсотків належної до сплати суми на поточний рахунок Виконавця до 10 числа поточного місяця.
Позивачем в період з 01.04.2014 по 31.03.2015 було надано відповідачеві послуги на загальну суму 187 304, 39 грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками обох сторін актами надання послуг.
Однак, відповідач, на думку позивача в порушення умов договору, не виконав основного обов'язку за Договором, плату в повному обсязі за надані послуги не вніс, в результаті чого виникла заборгованість яка, за розрахунками позивача, складає 54 637,39 грн.
Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність будь-яких доказів щодо оплати заборгованості за Договором, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу за Договором в сумі 54 637,39 грн.
Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором в сумі 54 637,39 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати послуг, у відповідності до п. 6.2 Договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 54 637,39 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача 27 666,86 грн. пені в розмірі подвійної ставки НБУ належної до сплати суми за кожен день прострочення, відповідно без обмеження строку нарахування відповідно до п. 7.8 Договору та штраф в сумі 18 730, 44 грн.
Пунктом 7.9 Договору крім пені, передбаченої п. 7.8 Договору, у випадку несвоєчасної оплати за надані Виконавцем послуги, Замовник зобов'язується сплатити Виконавцю штраф у розмірі 10 % від простроченої суми. Штраф сплачується за кожен випадок прострочення.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.
Крім того, позивач на підставі п. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 37 067,18 грн. інфляційних втрат та 4 366,09 грн. 3 відсотків річних.
Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.
Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача індексу інфляції нарахованого на суму боргу та 3 % річних ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних та індексу інфляції нарахованого на суму боргу підлягають задоволенню відповідно до наведеного в позовній заяві розрахунку. При здійсненні перевірки розрахунку 3% річних та індексу інфляції, нарахованих позивачем, судом встановлено, що ним правильно здійснено вказаний розрахунок.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.
Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного та керуючись ст. 49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроінвестстрой" (02192, м. Київ, вулиця Миропільська, будинок 19; ідентифікаційний код: 34436084) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СПАРТА-С" (01013, м. Київ, вулиця Промислова, будинок 4/7, офіс 30; ідентифікаційний код 38376726) 54 637 грн. 39 коп. - основного боргу, 27 666 грн. 86 коп. - пені, 4 366 грн. 09 коп. - 3% річних, 37 067 грн. 18 коп. - інфляційних втрат, 18 730 грн. 44 коп. - штраф та 2 137 грн. 02 коп. - суму судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Копію рішення направити відповідачу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено 07.02.2017.
Суддя М.О. Лиськов