07 лютого 2017 року м. Чернігів Справа № 825/92/17
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лобана Д.В., розглянувши у порядку скороченого провадження в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, відповідач) (код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) податкового боргу по єдиному податку з фізичних осіб у сумі 3339,40 грн та перерахування на р/р 31417699700629, УК у Козелецькому р-ні/с. Підлісне/18050400, код 38020568, ГУ ДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592.
Згідно довідки про заборгованість по платежам від 09.12.2016 № 138/9/25-08-17 (а. с. 7), судом встановлено, що станом на 08.12.2016 за відповідачем рахується податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 3339,40 грн.
ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) згідно Свідоцтва про державну реєстрацію НОМЕР_2 (а. с. 9) 06.04.2009 Козелецькою районною державною адміністрацією Чернігівської області зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця та перебуває з 09.04.2009 на обліку в Козелецькому відділенні Ніжинської ОДПІ за № 6238, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 31.05.2012 № 103 (зворотний бік а. с. 9).
Відповідач у відповідності до п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України (далі - ПК України) є платником податку та згідно пп. 16.1.3, 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 цього Кодексу зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
15.06.2012 відповідачем була подана заява про застосування спрощеної системи оподаткування (а. с. 10-11), згідно якої обрано види діяльності: код згідно з КВЕД 46.38 - оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними і молюсками, код згідно з КВЕД 56.10 - діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування, та обрано ставку єдиного податку 20 %, що відноситься до другої групи платників єдиного податку.
У відповідності до п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Згідно з п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу.
Доказами порушення вищезазначених норм є те, що відповідач має податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 3339,40 грн.
Підставою виникнення вказаної заборгованості стала несплата ОСОБА_1 авансових внесків по єдиному податку у грудні 2013 року в розмірі 229,40 грн, з січня 2014 року по червень 2014 року в розмірі 243,60 грн (а. с. 7) та прийняте позивачем податкове повідомлення-рішення від 18.05.2015 № 0004051700, яким відповідачу визначено суму штрафу на підставі ст. 122 ПК України у розмірі 50 % грошового зобов'язання, погашеного з затримкою, що становить 1648,40 грн (а. с. 12).
Вказане податкове повідомлення-рішення відповідачу вручене, що підтверджується підписом про отримання його 05.06.2015 (а. с. 12).
Судом встановлено, що з урахуванням несплати єдиного податку з фізичних осіб в розмірі 1691 (229,40+(243,60*6) грн та штрафу у розмірі 1648,40 грн, загальна сума податкового боргу становить 3339,40 грн, що підтверджується довідкою від 09.12.2016 № 138/9/25-08-17 (а. с. 7).
Податкове повідомлення-рішення від 18.05.2015 № 0004051700 відповідачем не оскаржувалось.
На виконання пунктів 59.1, 59.3 ст. 59 ПК України та з метою погашення заборгованості, позивач супровідним листом від 02.12.2013 № 33 (зворотній бік а. с. 13) направив ОСОБА_1 податкову вимогу від 28.11.2013 № 135-17 (а. с. 13) про сплату узгодженого боргу на суму 810,22 грн, яку відповідач отримав, що підтверджує його підпис 05.12.2013 на повідомленні про вручення поштового відправлення.
Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
За таких обставин, суд приходить до висновку, що податковий борг виник внаслідок несплати відповідачем узгодженого грошового зобов'язання, а передбачені чинним законодавством заходи не призвели до погашення вказаного податкового боргу.
Підпунктом 20.1.18 п. 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з п. 41.5 ст. 41 ПК України органом стягнення є виключно органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.
Контроль за правильністю нарахування, повнотою і своєчасністю сплати податків і зборів, у відповідності до ст. 61 ПК України, покладено на органи державної податкової служби.
З огляду на встановлене та враховуючи п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, суд визнає позовні вимоги про стягнення вищезазначеного податкового боргу підтвердженими належними та допустимими доказами і такими, що підлягають задоволенню.
Згідно із п. 8 ч. 6 ст. 183-2 та ч. 1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 122, 158-163, 167, 183-2, 186, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб у сумі 3339 (три тисячі триста тридцять дев'ять) грн 40 коп. та перерахувати на р/р 31417699700629, УК у Козелецькому р-ні/с. Підлісне/18050400, код 38020568, ГУ ДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592.
Стягувач: Ніжинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Чернігівській області (код ЄДРПОУ 39482774, вул. Поштова, 2, м. Ніжин, Ніжинський район, Чернігівська область, 16600).
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку є остаточною. Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку ч. 8-10 ст. 183-2 та ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Д.В. Лобан