06 лютого 2017 року справа № 823/2104/16
11 год. 33 хв. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Коваленка В.І.,
за участю секретаря - Савости С.В.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1 за довіреністю,
представника позивача - ОСОБА_2 за договором,
представника відповідача - ОСОБА_3 за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до управління Держпраці у Черкаській області про скасування постанови,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Держпраці у Черкаській області, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову начальника управління Держпраці у Черкаській області, про накладення штрафу №23-24-46/0544-483 від 30.11.2016р.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірна постанова є незаконною, оскільки в магазині де він здійснює торгівельну діяльність, був пошкоджений замок вхідних дверей, а тому з метою придбання нового замка від'їхав з магазину та попросив свою знайому ОСОБА_5 залишитися в магазині на час його відсутності. Позивач вказує, що здійснювати будь-яку господарську чи іншу діяльність він її не уповноважував.
За твердженням позивача ОСОБА_5 повідомляла перевіряючих, що магазин не працює, однак її змусили написати пояснення про перебування на стажуванні у позивача.
Вказані обставини на думку позивача не є підтвердженням наявності трудових відносин з ОСОБА_5, а тому до позивача безпідставно застосовано штрафні санкції.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.
Відповідач подав заперечення проти адміністративного позову, в яких зазначив, що 21 жовтня 2016 року на адресу управління Держпраці у Черкаській області надійшов лист управління соціального захисту населення Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області №993/01-11 від 21.10.2016р. щодо виявлення за результатами проведеного робочою групою з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення рейду щодо обстеження роботи приватних підприємців району факту використання ОСОБА_6 Олексійовичем найманої праці без належного оформлення трудових відносин. Так, у приміщенні магазину, в якому здійснює підприємницьку діяльність позивач, на момент перевірки знаходилась ОСОБА_5, яка пояснила, що працює стажером з 01.10.2016р., але трудовий договір не надала.
На підставі зазначеного листа відповідач звернувся до Державної служби України з питань праці з пропозицією надати дозвіл на проведення перевірки зазначеного суб'єкта господарювання та 27 жовтня 2016 року отримано згоду департаменту з питань праці Державної служби України з питань праці на проведення позапланової перевірки додержання позивачем законодавства про працю.
Згідно вказаної згоди управлінням Держпраці у Черкаській області видано наказ №323-Н від 04.11.2016р. «Про проведення позапланових перевірок», відповідно до пп. 7.2 якого головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів ОСОБА_7 у період з 10.11.2016р. по 22.11.2016р. доручено провести позапланову перевірку позивача. На підставі наказу оформлено направлення від 04.11.2016 № 1654 на проведення позапланової перевірки позивача, якою у період з 16.11.2016р. по 17.11.2016р. підтверджено факт допущення позивачем працівника до роботи без укладення трудового договору у письмовій формі та повідомлення центрального органу виконавчої влади про прийняття працівника на роботу у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На підставі наведеного відповідач вважає, що оскаржувана постанова є законною та не підлягає скасуванню.
В судовому засіданні представник відповідача заперечила проти позову з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов.
Заслухавши пояснення учасників процесу, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до такого висновку.
Як встановлено судом, на підставі листа управління соціального захисту населення Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області №993/01-11 від 21.10.2016р., згоди департаменту з питань праці Державної служби України з питань праці на проведення позапланової перевірки додержання позивачем законодавства про працю, викладеної в листі №10745/4.1/4.2-ДП-16 від 27.10.2016р., наказом відповідача №323-Н від 04.11.2016р. «Про проведення позапланових перевірок» головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів ОСОБА_7 у період з 10.11.2016р. по 22.11.2016р. доручено провести позапланову перевірку позивача. На підставі наказу оформлено направлення №1654 від 04.11.2016р. на проведення позапланової перевірки позивача.
За результатами перевірки складено акт № 23-24-46/0544 від 17.11.2016р., яким зафіксовано, що позивачем фактично допущено до роботи ОСОБА_5 з 01.10.2016р. без оформлення трудового договору (контракту) у письмовій формі, без видання наказу або розпорядження та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу», чим порушено вимоги ч.ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України.
На підставі акту перевірки позивачу внесено припис № 23-24-46/0544-0392 від 17.11.2016р. про усунення порушень законодавства про працю та на підставі абзацу 2 частини статті 265 Кодексу законів про працю України начальником управління Держпраці у Черкаській області ОСОБА_8 прийнято постанову №23-24-46/0544-483 від 30.11.2016р., якою на позивача накладено штраф у розмірі 43 500 грн.
Вирішуючи спір по суті, суд враховує, що в силу положень частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною шостою статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877-V від 05 квітня 2007 року та пунктом 7 Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України №390 від 02.07.2012р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 липня 2012 р. за № 1291/21603 передбачено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт.
Підпунктами 6, 9 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Державну службу України з питань праці» № 96 від 11.02.2015р. (далі - Положення № 96) передбачено, що Держпраці відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю; здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування;
У відповідності до пункту 7 Положення №96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Порядок проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затверджений наказом Мінсоцполітики № 390 від 02.07.2012р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.07.2012р. за №1291/21603.
Пунктами 2, 3 наведеного порядку передбачено, що право проведення перевірок мають посадові особи Держпраці України та її територіальних органів, які відповідно до своїх посадових обов'язків мають повноваження державного інспектора з питань праці.
Позапланові перевірки за зверненнями фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктами господарювання вимог законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснюються за наявності згоди Держпраці України на їх проведення.
Зважаючи на ту обставину, що листом управління соціального захисту населення Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області №993/01-11 від 21.10.2016р. повідомило відповідача про порушення вимог законодавства про працю, враховуючи наявну згоду Держпраці України на проведення перевірки, суд вважає, що перевірка позивача проведена за наявності правових підстав для її проведення.
Порядок накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачений частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України, визначений Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року № 509 (зі змінами та доповненнями).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками на підставі акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.
З аналізу наведених правових норм вбачається, що інспектори управління Держпраці мають право проводити позапланові перевірки суб'єктів господарювання на предмет дотримання порядку оформлення найманих працівників на роботу, а відповідні керівники управлінь накладати штрафи за виявлені порушення законодавства про працю.
Встановлюючи в судовому засіданні фактичну наявність підстав для застосування до позивача штрафних санкцій, суд враховує, що ОСОБА_5 надала письмові пояснення від 21.10.2016р., в яких зазначила, що з 01.10.2016р. працює у позивача стажером та її трудова книжка знаходиться вдома.
Виходячи з положень частини 1 статті 21 КЗпП України трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
У відповідності до частин 1, 3 статті 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання такої форми є обов'язковим: при організованому наборі працівників; при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; при укладенні контракту; у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); при укладенні трудового договору з фізичною особою; в інших випадках, передбачених законодавством України. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів: засобами електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису; на паперових носіях разом з копією в електронній формі; на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п'ятьма особами.
Всупереч наведених вимог нормативно-правових актів представниками позивача не надано доказів оформлення трудових відносин з ОСОБА_5 та направлення відповідного повідомлення до територіальних органів Державної фіскальної служби, в той час як наведена особа самостійно в наданих поясненнях підтвердила перебування у трудових відносинах з позивачем.
В силу положень абзацу другого частини другої статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» встановлено мінімальну заробітну плату з 1 травня 2016 року 1450 гривень. Отже, відповідачем обґрунтовано накладено на позивача штраф у розмірі 43 500 грн. (1450х30=43500).
У відповідності до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, в ході судового розгляду справи не знайшли свого підтвердження посилання позивача на відсутність факту укладення трудового договору з ОСОБА_5, натомість відповідачем доведено обґрунтованість застосованого до позивача штрафу.
За вказаних обставин, виходячи з системного аналізу положень чинного в Україні законодавства та матеріалів справи, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 94, 159-163, 167, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
В задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до управління Держпраці у Черкаській області про скасування постанови, відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку передбаченому статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.І. Коваленко
Повний текст постанови виготовлено 06.02.2017р.