Справа № 761/2933/17
Провадження № 1-кс/761/1965/2017
27 січня 2017 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання слідчого відділу поліції № 3 Шевченківського управління поліції Головного управління НП в м. Києві ОСОБА_6 , погодженого прокурором Київської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з професійно-технічною освітою, який не одружений, не працює, який зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1 , раніше судимий,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12017100100000889 від 25.01.2017 року,
Слідчий відділу поліції № 3 Шевченківського управління поліції Головного управління НП в м. Києві ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
Клопотання мотивовано тим, що 25 січня 2017 року, приблизно о 18 годині 40 хвилин ОСОБА_5 перебуваючи на зупинці громадського транспорту «Нивки», що розташована за адресою: м. Київ, вул. Д. Щербаківського, 2, здійснював посадку до тролейбусу №26. Увійшовши до тролейбусу №26, ОСОБА_5 помітив перед собою раніше невідомого ОСОБА_8 в зовнішньому кармані куртки якого знаходився мобільний телефон марки. Саме в цей час у ОСОБА_5 виник злочинний умисел направлений на повторне таємне викрадення чужого майна з метою особистого збагачення та обернення його в подальшому на свою користь, а саме мобільного телефону « IРhone 4» ІМЕІ: НОМЕР_1 , в якому знаходилась сім-картка мобільного оператора «Водафон» № НОМЕР_2 , які належать ОСОБА_9 .
Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, з метою особистого збагачення та обернення його на свою користь, ОСОБА_5 діючи умисно, з корисливих мотивів, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони носять таємний характер, своєю лівою рукою взяв з правої зовнішньої кишені куртки ОСОБА_8 мобільний телефон « IРhone 4» ІМЕІ: НОМЕР_1 , вартістю 3000 гривень, в якому знаходилась сім-картка мобільного оператора «Водафон» № НОМЕР_2 , яка для потерпілого матеріальної цінності не представляє та на балансі якої грошових коштів не було.
Після цього, ОСОБА_5 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, тим самим завдав потерпілому ОСОБА_9 матеріальну шкоду на суму 3000 гривень.
Як підставу для задоволення клопотання слідчий зазначає, що ОСОБА_5 вчинив середньої тяжкості злочин, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5-ти років.
Слідчий вказує, що метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків, передбачених КПК України, а також запобіганням спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків в кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Беручи до уваги вищевикладене, та те, що ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за яке йому загрожує позбавлення волі на тривалий термін, що свідчить про існування ризику вчинення підозрюваним дій направлених на переховування від органів досудового розслідування з метою уникнення покарання.
Ризиком того, що ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення є те, що підозрюваний не має постійного джерела доходу та належних засобів для існування.
Крім цього,відповідно до клопотання, ОСОБА_5 може іншим способом перешкоджати повному, всебічному проведенню досудового розслідування, що може призвести до невиправних наслідків по кримінальному провадженню, а саме в прийнятті процесуальних рішень, а тому застосування більш м'яких запобіжних заходів може не забезпечити належної його процесуальної поведінки.
В судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання, вважає, що існують усі підстави, передбачені КПК України, для його задоволення.
В свою чергу підозрюваний та його захисник щодо задоволення клопотання заперечували. При цьому, захисник зазначив, що клопотання не підлягає задоволенню у зв'язку з тим, що слідчим та прокурором не доведено наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, просив застосувати відносно його підзахисного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання враховуючи ту обставину, що ОСОБА_5 хворіє на тяжку хворобу.
Вивчивши матеріали кримінального провадження, долучені до клопотання, допитавши підозрюваного, вислухавши думку захисника та прокурора, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Так, слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням СВ ВП № 3 Шевченківського УП ГУНП в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12017100100000889 від 25.01.2017 року за ч.2 ст. 185 КК України.
Згідно з протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, 25 січня 2017 року о 22 год. 50 хв. було затримано ОСОБА_5 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України.
Також, 26 січня 2017 року, ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого, ч.2 ст. 185 КК України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема протоколом допиту потерпілого, протоколами допиту свідка, протоколом огляду місця події.
При цьому, враховуючи обставини кримінального правопорушення та те, що ОСОБА_5 раніше судимий, офіційно не працює, що свідчить про відсутність у нього стабільного доходу, наведені в клопотанні обставини свідчать про існування значних ризиків того, що підозрюваний, перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування або суду.
При цьому, слідчий суддя також враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема, у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини визначив, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182).
Також з урахуванням приписів рішення Європейського суду з прав людини, а саме: «При розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів» (пункт 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України), «Тримання особи під вартою буде свавільним, оскільки національні суди не обґрунтували необхідність такого тримання і не було розглянуто можливість застосування більш м'якшого запобіжного заходу» (пункт 29 рішення Європейського суду з прав людини від 11.10.2010 р. у справі «Хайредінов проти України»).
Що ж стосується посилань у клопотанні щодо тяжкості злочину, який інкримінується ОСОБА_5 то, згідно практики Європейського суду з прав людини, наявність серйозних підозр щодо участі у вчиненні тяжкого правопорушення та перспективи ухвалення вироку про значну міру покарання самі по собі не можуть служити обґрунтуванням необхідності обрання найбільш суворого запобіжного заходу - тримання під вартою, з урахуванням того факту, що ОСОБА_5 був звільнений з місць позбавлення волі у зв'язку з тяжким захворюванням.
Разом з тим, погоджуючись з наявністю ризику в частині можливості того, що ОСОБА_5 переховуватиметься від слідства та суду, слідчий суддя, з урахуванням пункту 15 Рекомендацій К (80) 11 Комітету Міністрів державам - членам ради Європи, яким передбачено обов'язок суду при вивчені можливості уникнути взяття особи під варту розглянути всі можливі альтернативні заходи для забезпечення належної процесуальної поведінки особи, враховуючи конкретні обставини кримінального правопорушення та дані про особу ОСОБА_5 його вік, стан здоров'я, зокрема, те, що він хворіє на тяжку хворобу, має постійне місце проживання в м. Києві, слідчий суддя дійшов висновку, що слідчим та прокурором не доведено недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, та вважає за можливе застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який, з урахуванням усіх обставин справи, на думку слідчого судді, буде достатнім запобіжним заходом, спроможним забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
За вказаних обставин слідчий суддя також вважає, що застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів, окрім домашнього арешту, у тому числі і особистого зобов'язання, може не забезпечити його належної процесуальної поведінки.
Одночасно, враховуючи доведені прокурором обставини, слідчий суддя вважає за необхідне зобов'язати підозрюваного прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді та суду, а також покласти на нього виконання обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176-178, 181, 183, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 372, 392, 393, 395, 532 КПК України, -
У задоволенні клопотання - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому цілодобово залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Зобов'язати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду, а в разі неможливості з'явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це посадову особу або орган, що здійснив виклик, а також покласти на нього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- не відлучатися із місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
Строк дії ухвали визначити по 26 березня 2017 року включно.
Копію ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати до органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного для виконання в порядку, визначеному ч.ч. 4, 5 ст. 181 КПК України.
Роз'яснити, що у разі застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу підозрюваному заборонено залишати житло в певний період доби, він негайно звільняється з-під варти та зобов'язується невідкладно прибути до місця свого проживання.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва прокурором, підозрюваним, його захисником, протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1