ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
Вн. № 1/235
м. Київ
21 вересня 2011 року 11:19 № 2а-10341/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Клочкової Н.В. при секретарі судового засідання Гасові Д.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгові традиції"
до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
за участю представників сторін:
представник позивача ОСОБА_1;
представник відповідача ОСОБА_2
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 21 вересня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
18 липня 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "Торгові традиції" (далі -позивач, ТОВ “Торгові традиції”) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва (далі -відповідач, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії. Позовні матеріали передані на розгляд судді 19 липня 2011 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 липня 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-10341/11/2670.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 липня 2011 року закінчено підготовче провадження в адміністративній справі № 2а-10341/11/2670 та призначено справу до судового розгляду.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у запереченнях до адміністративного позову.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Згідно довідки ЄДРПОУ серії АА № 200232 позивач зареєстрований та знаходиться на обліку у ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, згідно свідоцтва № 100092671 від 25.01.2008 р. є платником податку на прибуток підприємства та платником податку на додану вартість.
Посадові особи відповідача не визнали спірну податкову звітність з податку на додану вартість за звітні періоди: січень 2009 року, лютий 2009 року, березень 2009 року, квітень 2009 року, травень 2009 року, червень 2009 року, липень 2009 року, серпень 2009 року, вересень 2009 року, жовтень 2009 року, листопад 2009 року, грудень 2009 року, січень 2010 року, лютий 2010 року, березень 2010 року, квітень 2010 року, травень 2010 року, червень 2010 року, липень 2010 року, серпень 2010 року, вересень 2010 року, жовтень 2010 року, листопад 2010 року, грудень 2010 року та податкові декларації з податку на прибуток підприємства за звітні періоди 2009 та 2010 року (перший квартал, півріччя, три квартали, рік).
При цьому представниками податкового органу не було надано жодних пояснень, рішень, листів-повідомлень та підстав невизнання таких декларацій.
З матеріалів справи вбачається, що спірні декларації отримані податковим органом засобами електронного та поштового зв'язку у відповідності до договору про визнання податкової звітності, укладеного між позивачем та відповідачем, та, крім цього, внаслідок неприйняття працівниками відповідача особисто.
Під час розгляду справи судом досліджено спірні декларації. При огляді вказаних документів судом встановлено, а сторонами не спростовано, що останні не містять жодних потертостей, виправлень, дописок.
Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва частково погоджується з позовними вимогами ТОВ “Торгові традиції”, виходячи з наступних мотивів.
Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України; Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України); Закону України від 21.12.2000 № 2181-III “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі -Закон № 2181-ІІІ).
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон № 2181-ІІІ є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Відповідно до пункту 1.11 статті 1 Закону № 2181-ІІІ податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).
Пунктом 4.1.2. Закону № 2181-ІІІ передбачено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.
Якщо службова (посадова) особа контролюючого органу порушує норми абзацу першого цього підпункту, платник податків зобов'язаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на ім'я керівника відповідного контролюючого органу, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови. При цьому декларація вважається поданою в момент її вручення пошті, а граничний десятиденний строк, встановлений для поштових відправлень підпунктом 4.1.7, не застосовується.
Платник податків може також оскаржити дії службової (посадової) особи контролюючого органу з відмови у прийнятті податкової декларації у судовому порядку.
Незалежно від наявності відмови у прийнятті податкової декларації платник податків зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених пунктом 5.3 статті 5 цього Закону.
Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.
Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 166 “Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання” (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 за № 250/2054) затверджено форму податкової декларації та Порядок заповнення та подання податкової декларації по податку на додану вартість (далі -Порядок).
Належним чином засвідчені копії податкових декларацій, що подавались позивачем до податкового органу за 2009 -2010 рр. та були невизнані ним як податкові декларації, містяться у матеріалах справи. У вказаних деклараціях заповнені всі обов'язкові реквізити (зазначено звітний період, за який подавались декларації, назва підприємства, ідентифікаційний код, код виду економічної діяльності, місцезнаходження підприємства), декларації підписані керівником товариства ОСОБА_3, який є повноважним представляти підприємство (довідка № 416682 про знаходження ТОВ "Торгові традиції" в ЄДРПОУ, статут ТОВ “Торгові традиції”, протокол № 1 загальних зборів засновників ТОВ “Торгові традиції” від 22.11.2007 р., наказ № 1 від 22.11.2007 р. про призначення на посаду директора ТОВ “Торгові традиції” ОСОБА_3 з 23.11.2007 р.) та вказані обставини відповідачем не заперечуються.
Враховуючи викладені вище обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про безпідставність невизнання відповідачем спірних податкових декларацій, оскільки обгрунтованих пояснень з цього приводу податковим органом не надано.
У запереченнях на адміністративний позов відповідач посилається на порушення платником податку вимог Порядку, а саме на той факт, що у вступній частині декларації зазначений недостовірний обов'язковий реквізит “місцезнаходження платника податку”. Разом з тим, судом встановлено, що у відповідності до статуту позивача, свідоцтва про державну реєстрацію, довідки з ЄДРПОУ, а також довідки з Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві місцезнаходження позивача за наступною адресою: м. Київ, вул. Ярославів Вал, 33-б. Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що у податкових деклараціях позивача з податку на додану вартість та деклараціях з податку на прибуток за 2009 -2010 рр. підприємством вказано достовірну адресу платника податків. Відтак, суд констатує, що при огляді примірників декларацій, судом не встановлено жодних недоліків їх заповнення. Викладені обставини не дають підстав вважати, що відповідачем не визнано спірну податкову звітність з дотриманням положень частини 2 статті 19 Конституції України та податкового законодавства.
Окрім того, будь-які недоліки при отриманні спірних декларацій не були належним чином встановлені та задокументовані податковим органом, що дає підстави сумніватися в правомірності та обґрунтованості вчинених відповідачем дій.
З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо визнання недійсними і невизнання податкової звітності позивача, оскільки відповідач при розгляді спірних декларацій діяв упереджено та недобросовісно.
Що стосується вимог зобов'язання відповідача визнати вищевказані податкові декларації ТОВ “Торгові традиції” податковою звітністю з моменту їх подання, то вони не підлягають задоволенню, оскільки задоволення попередніх вимог виключає необхідність зобов'язувати податковий орган визнавати податкові декларації податковою звітністю, так як вказані дії податковий орган зобов'язаний виконати самостійно в порядку податкового законодавства.
Згідно частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Згідно частини 3 статті 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Торгові традиції" задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва щодо визнання недійсною і невизнання податкової звітності товариства з обмеженою відповідальністю "Торгові традиції" з податку на прибуток підприємства за звітні періоди І квартал 2009 року, І півріччя 2009 року, III квартали 2009 року, 2009 рік.
3. Визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва щодо визнання недійсною і невизнання податкової звітності товариства з обмеженою відповідальністю "Торгові традиції" з податку на додану вартість за звітні періоди січень 2009 року, лютий 2009 року, березень 2009 року, квітень 2009 року, травень 2009 року, червень 2009 року, липень 2009 року, серпень 2009 року, вересень 2009 року, жовтень 2009 року, грудень 2009 року.
4. Визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва щодо визнання недійсною і невизнання податкової звітності товариства з обмеженою відповідальністю "Торгові традиції" з податку на прибуток підприємства за звітні періоди І квартал 2010 року, І півріччя 2010 року, ІІІ квартали 2010 року, 2010 рік.
5. Визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва щодо визнання недійсною і невизнання податкової звітності товариства з обмеженою відповідальністю "Торгові традиції" з податку на додану вартість за звітні періоди січень 2010 року, лютий 2010 року, березень 2010 року, квітень 2010 року, травень 2010 року, червень 2010 року, липень 2010 року, серпень 2010 року, вересень 2010 року, жовтень 2010 року, листопад 2010 року, грудень 2010 року.
6. Визнати протиправним та скасувати рішення державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва щодо визнання недійсною і невизнання податкової звітності товариства з обмеженою відповідальністю "Торгові традиції" з податку на прибуток підприємства за звітні періоди І квартал 2009 року, І півріччя 2009 року, III квартали 2009 року, 2009 рік.
7. Визнати протиправним та скасувати рішення державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва щодо визнання недійсною і невизнання податкової звітності товариства з обмеженою відповідальністю "Торгові традиції" з податку на додану вартість за звітні періоди січень 2009 року, лютий 2009 року, березень 2009 року, квітень 2009 року, травень 2009 року, червень 2009 року, липень 2009 року, серпень 2009 року, вересень 2009 року, жовтень 2009 року, грудень 2009 року.
8. Визнати протиправним та скасувати рішення державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва щодо визнання недійсною і невизнання податкової звітності товариства з обмеженою відповідальністю "Торгові традиції" з податку на прибуток підприємства за звітні періоди І квартал 2010 року, І півріччя 2010 року, ІІІ квартали 2010 року, 2010 рік.
9. Визнати протиправним та скасувати рішення державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва щодо визнання недійсною і невизнання податкової звітності товариства з обмеженою відповідальністю "Торгові традиції" з податку на додану вартість за звітні періоди січень 2010 року, лютий 2010 року, березень 2010 року, квітень 2010 року, травень 2010 року, червень 2010 року, липень 2010 року, серпень 2010 року, вересень 2010 року, жовтень 2010 року, листопад 2010 року, грудень 2009 року.
10. В іншій частині адміністративного позову відмовити.
11. Присудити з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торгові традиції" судові витрати у розмірі 1,70 грн. (одна гривня сімдесят копійок).
Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя Н.В. Клочкова