Справа № 152/18/17
2/152/50/17
іменем України
27 січня 2017 року м. Шаргород
Шаргородський районний суд Вінницької області у складі:
головуючого - Войнаровського І.В.,
за участі:
секретаря - Палій М.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мурафської сільської ради Шаргородського району Вінницької області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Відділ Держгеокадастру у Шаргородському районі Вінницької області,
У січні 2017 року до суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Мурафської сільської ради Шаргородського району Вінницької області (далі - відповідач) про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Довжок Шаргородського району Вінницької області померла ОСОБА_2. Після її смерті залишилася спадщина, яка складається, зокрема із права на земельну частку (пай) площею 1,52 в умовних кадастрових гектарах, яке належало спадкодавцю на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серія НОМЕР_1 від 19 лютого 2003 року.
Позивач є спадкоємцем першої черги зазначеного спадкового майна в порядку спадкування за законом, так як є сином померлої. Позивач спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняв, що відповідало вимогам чинного на час відкриття спадщини законодавства.
Під час підготовки документів для оформлення спадкових прав, виявлено відсутність правовстановлюючого документу на земельну частку (пай), у зв'язку з чим нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну частку (пай), про що виніс постанову.
З огляду на викладене, позивач просить визнати за ним право на земельну частку (пай) площею 1,52 в умовних кадастрових гектарах, розташовану на території Мурафської сільської ради Шаргородського району Вінницької області, у порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2.
У судове засідання позивач та його представник не з'явилися, проте від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, просять позов задовольнити з підстав, викладених у ньому (а.с. 32).
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, проте від Мурафського сільського голови до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника сільської ради, проти задоволення позову не заперечують (а.с. 30).
Представник третьої особи - Відділу Держгеокадастру у Шаргородському районі Вінницької області у судове засідання не з'явився, проте, від начальника Відділу Держгеокадастру у Шаргородському районі Вінницької області надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, проти задоволення позову не заперечують (а.с. 29).
Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Довжок Шаргородського району Вінницької області померла ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_2 виданого повторно 18 квітня 2016 року (а.с. 10).
Після її смерті відкрилася спадщина, яка складалася, зокрема із права на земельну частку (пай) площею 1,52 в умовних кадастрових гектарах, розташовану на території Мурафської сільської ради Шаргородського району Вінницької області, що вбачається із листа Відділу Держгеокадастру у Шаргородському районі Вінницької області від 18 квітня 2016 року № Б-143/0-141/6-16, згідно із яким ОСОБА_2 виданий сертифікат на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_3, зареєстрований 19 лютого 2003 року за № 596 на підставі рішення Шаргородської районної державної адміністрації від 26 липня 2002 року № 179 (а.с. 12).
Позивач є спадкоємцем після смерті ОСОБА_2, як спадкоємець першої черги по закону, так як є її сином, що підтверджується свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_4, копією паспорта позивача (а.с. 6, 9).
З метою оформлення своїх спадкових прав на земельну частку (пай), яка розташована у АДРЕСА_1 позивач звернувся до нотаріуса, проте у видачі свідоцтва про право на спадщину йому було відмовлено, про що нотаріусом винесено відповідну постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 3012/02-31 від 28 грудня 2016 року (а.с. 5).
Із постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії вбачається, що підставою для відмови у видачі зазначеного вище свідоцтва є ненадання позивачем правовстановлюючого документа на земельну частку (пай).
Установленим судом обставинам відповідають цивільні правовідносини, пов'язані із набуттям права власності на спадкове майно, які з огляду на те, що спадщина відкрилась та була прийнята до 01 січня 2004 року регулюються нормамиЦивільного кодексу Української РСР 1963 року (далі -ЦК УРСР).
Зазначене відповідає пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року (далі - ЦК України) та узгоджується з позицією Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, висловленою у пункті 1 інформаційного листа «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року.
Так, згідно з частиною першої статті 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.
Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця (стаття 525 ЦК УРСР).
Статтею 548 ЦК УРСР передбачено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Відповідно до статті 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Отже, із урахуванням зазначених вище вимог ЦК УРСР, суд вважає, що позивач є спадкоємцем по закону після смерті ОСОБА_2
Водночас, оформити у спадщину земельну частку (пай), площею 1,52 умовних кадастрових гектарів, розташований у АДРЕСА_1 позивач не може, через відсутність у нього правовстановлюючого документа.
Проте, у матеріалах справи є докази того, що зазначена вище земельна частка (пай) належала на праві власності ОСОБА_2
Так, згідно зі статтями 1216 та 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Частинами першою та другою статті 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи, а часом відкриття спадщини є день смерті особи.
Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця (частина перша статті 1221 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом, зокрема, можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.
Частиною першою статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно із частиною четвертою статті 1268 ЦК України малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.
Отже, із урахуванням зазначених вище вимог ЦК України, суд вважає, що позивач дійсно є спадкоємцем по закону після смерті ОСОБА_2
Проте оформити у спадщину право на земельну частку (пай) площею 1,52 в умовних кадастрових гектарах ділянку, розташовану на території Мурафської сільської ради Шаргородського району Вінницької області позивач не може, через втрату правовстановлюючого документа.
Відповідно до статей 10, 57-60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана за допомогою належних та допустимих доказів довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Згідно зі статтями 11 та 212 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених сторонами вимог, на підставі доказів, які він оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
У пункті 3.1. інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, вказано, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту у спосіб, передбачений статтею 392 ЦК України.
Суд вважає, що позивачем доведено належними та допустимими доказами його право отримати у спадщину право на земельну частку (пай) площею 1,52 в умовних кадастрових гектарах, розташовану на території Мурафської сільської ради Шаргородського району Вінницької області у порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2, що належало останній на підставі сертифіката, який було втрачено.
Окрім того, на переконання суду, спосіб захисту порушеного права, обраний позивачем, передбачений законом, а тому, позов слід задовольнити.
Керуючись статтями 3, 10, 11, 57-60, 212-215 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) площею 1,52 в умовних кадастрових гектарах, розташовану на території Мурафської сільської ради Шаргородського району Вінницької області у порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2.
Згідно зі статтями 223, 294, 296 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Вінницької області через Шаргородський районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя І.В. Войнаровський