2 лютого 2017 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
Лященко Н.П.,
Гуменюка В.І.,
Сімоненко В.М.,
розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд Верховним Судом України ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Генеральної прокуратури України, держави Україна в особі Міністерства юстиції України про відшкодування моральної шкоди,
Сокальський районний суд Львівської області рішенням від 23 червня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 12 квітня 2016 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовив.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 12 грудня 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилила, рішення Сокальського районного суду Львівської області від 23 червня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 12 квітня 2016 року залишила без змін.
27 січня 2017 року ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 грудня 2016 року з передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме статті 23, частини другої статті 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
На обґрунтування підстави перегляду вказаного судового рішення, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України, заявник посилається на ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 лютого 2015 року, в якій, на його думку, по-іншому, ніж в оскаржуваному судовому рішенні, застосовано вказані норми матеріального права.
Перевіривши наведені в заяві доводи, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що в допуску справи до провадження необхідно відмовити з таких підстав.
За положеннями пункту 1 частини першої статті 355 ЦПК України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
При цьому під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де тотожними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини справи, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.
Постановляючи ухвалу 12 грудня 2016 року, про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції, залишивши без змін судові рішення, погодився з їх висновками про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду на те, що ОСОБА_4 не надав суду належних та допустимих доказів щодо незаконності рішення Генеральної прокуратури України про направлення його заяви до прокуратури Львівської області, не довів факту наявності завданої йому шкоди та вини відповідача, а також причинно- наслідкового зв'язку між шкодою та діями останнього.
Разом з тим надана заявником ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 лютого 2015 року не може бути прикладом неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, оскільки суд касаційної інстанції скасував рішення судів та передав справу на новий розгляд з підстав, передбачених статтею 338 ЦПК України, у зв'язку з порушенням норм процесуального права, що призвело до неможливості встановити та перевірити фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, порівняння наведеного судового рішення із судовим рішенням, про перегляд якого подано заяву, не дає підстав для висновку про те, що суд касаційної інстанції під час розгляду двох чи більше справ з тотожними предметами спору, підставами позову та аналогічними обставинами й однаковим регулюванням норм матеріального права у спірних правовідносинах дійшов протилежних висновків щодо заявлених вимог.
За викладених обставин вважати заяву ОСОБА_4 обґрунтованою немає підстав.
Ураховуючи наведене, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що в допуску справи до провадження Верховного Суду України необхідно відмовити.
Керуючись частиною другою статті 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_4 до Генеральної прокуратури України, держави Україна в особі Міністерства юстиції України про відшкодування моральної шкоди за заявою ОСОБА_4 про перегляд Верховним Судом України ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 грудня 2016 року відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді : Н.П. Лященко
В.І. Гуменюк
В.М. Сімоненко