30.01.2017 Справа № 904/10305/16
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМ ОЙЛ", м. Дніпро
до Дочірнього підприємства "ТАКСІ-СЕРВІС" товариства з додатковою відповідальністю "АВТОПРОМІНЬ", м. Дніпро
про стягнення суми заборгованості за договором
Суддя Мартинюк С.В.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1, дов. від 14.11.16 року, представник;
від відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМ ОЙЛ" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Дочірнього підприємства "ТАКСІ-СЕРВІС" товариства з додатковою відповідальністю "АВТОПРОМІНЬ" про стягнення суми заборгованості за договором в розмірі 29400грн., інфляційних в розмірі 3684,80 грн., 3% річних в розмірі 1189,69грн. та 14 124,08 грн. пені. Витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору постачання №13пр/63 від 23.09.2013 року в частині повного та своєчасного розрахунку.
Відповідач надав відзив на позов, в якому зазначено, що відповідачем при розрахунку основного боргу не враховано часткову оплату здійснену 07.11.2016 року, також відповідач просить застосувати строк позовної давності до вимог в частині стягнення пені та зауважує, що позивачем порушено вимоги ч. 6 ст. 232 ГПК України.
30.01.2017 року позивачем надано суду детальний розрахунок ціни позову, в якому останнім збільшено період нарахування штрафних санкцій, проте не подано заяви про збільшення позовних вимог, а відтак, господарський суд розглядає первісно заявлені позовні вимоги.
11.01.2017 року від відповідача надійшло клопотання, з якого вбачається, що сума основного боргу в розмірі 26400 грн. відповідачем сплачена в повному обсязі.
В судових засіданнях оглушувались перерви з 12.12.2016 року до 21.12.2016 року, з 21.12.2016 року до 11.01.2017 року.
Ухвалою господарського суду від 11.01.2017 року строк розгляду вирішення спору продовжено до 30.01.2017 року.
Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлялось.
У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 30.01.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд, -
23 вересня 2013 року між Товариство з Обмеженою Відповідальністю «Прайм Ойл» (далі - Постачальник, Позивач) та Дочірнім підприємством "Таксі-сервіс" Товариство з Додатковою Відповідальністю "Автопромінь" (далі - Покупець, Відповідач) було укладено договір № 13п/63 поставки товару (надалі - Договір), на постачання технічних масел, мастил та іншої продукції (далі - Товар).
Відповідно до п. 1.1. договору, постачальник зобов'язався передати у власність, а Покупець зобов'язався сплатити і прийняти Товар в асортименті, кількості, одиницях виміру, за ціною вказаною в погоджених сторонами специфікаціях, що є невід'ємною частиною даного договору, за умовами доставки визначеними в окремих пунктах даного Договору.
Пунктом 2.1. договору, розрахунки за даною угодою здійснюються в національній валюті України, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника на наступних умовах: відстрочення платежу на 45 (сорок п'ять) календарних днів з моменту прийняття Товару Покупцем на 100% від вартості партії товару.
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар, що підтверджується відповідними видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, які містяться в матеріалах справи.
Між сторонами беззаперечно було підписано акт звірки взаєморозрахунків (а.с.36).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач частково розрахувався з позивачем в розмірі 3000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №134120 від 07.11.2016 року. Однак при розрахунку суми основного боргу, позивачем не було взято до уваги цей платіж.
Також, слід зазначити, що відповідач сплатив суму основного боргу в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями №13406 від 10.01.2017 року та №134306 від 10.01.2017 року, тобто після порушення провадження по справі.
Відповідно до п. 4.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р., господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплати суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося не врегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.
За таких обставин, в задоволенні позовних вимог в частині стягнення основного боргу в розмірі 3000 грн. слід відмовити, оскільки останній сплачено до звернення позивача до суду та порушення провадження по справі, а в частині стягнення основного боргу в розмірі 26400грн. провадження по справі слід припинити.
У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до п. 6.1. договору, у разі порушення Покупцем строків оплати за поставлений товар, передбачені п.2.5 даного Договору Покупець, в першу чергу, зобов'язаний сплатити Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний календарний день прострочення протягом всього часу прострочення, а потім сплатити суму основного боргу. При цьому, під час надходженні грошових коштів від Покупця, Постачальник спочатку зараховує нараховану суму пені і річних.
Положеннями п. 6.1. договору сторони продовжили термін нарахування пені, визначений ст. 232 ГПК Украни.
На підставі п. 6.1. договору позивачем нараховано пеню в розмірі 14 124,08грн. за період з 07.07.2015 року по 28.10.2016 року (по кожній накладній окремо).
Відповідачем заявлено про застосування строків позовної давності.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Стаття 261 ЦК України передбачає, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Статтею 258 ЦК України передбачено, що до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік.
Згідно зі ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до господарського суду 15.11.2016року, а відтак, враховуючи приписи ст. 258 ЦК України, позивачем пропущено строк позовної давності за період нарахування 07.07.2015 року по 14.11.2015 року.
За таких обставин, загальна сума пені, яка підлягає стягненню складає 10689,27грн. за період з 15.11.2015 року по 28.10.2016 року.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.
Позивачем нараховано відповідачу 3% річних в розмірі 1189,69грн. за період з 07.10.2013року по 14.11.2016 року та інфляційні в розмірі 3684,80грн., які підлягають стягненню.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає за можливе позовні вимоги задовольнити частково, а саме 10 689,27 грн. пені, 3% річних в розмірі 1189,69 грн. та інфляційні в розмірі 3684,80 грн. В частині стягнення основного боргу в розмірі 26400 грн. провадження по справі слід припинити, в решті позовних вимог слід відмовити.
Приписами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 49, 82-85,115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Дочірнього підприємства "ТАКСІ-СЕРВІС" товариства з додатковою відповідальністю "АВТОПРОМІНЬ" (49006, м. Дніпро, вул. Філософська, 39, код ЄДРПОУ 25014919) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМ ОЙЛ" (49052, м. Дніпро, вул. Орловська, 21, код ЄДРПОУ 37806814) пеню в розмірі 10 689,27 грн., 3% річних в розмірі 1189,69 грн., інфляційні в розмірі 3684,80 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1217,80грн.
В частині стягнення основного боргу в розмірі 26400 грн. провадження по справі -припинити.
В решті позовних вимог - відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 06.02.2017
Суддя ОСОБА_2