02 лютого 2017 року Справа № 910/1777/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Євсікова О.О., Шевчук С.Р.,
розглянувши касаційну скаргу Комунального підприємства "Київпастранс"
на рішення та постанову господарського суду міста Києва від 16.03.2016 Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2016
у справі№ 910/1777/16 господарського суду міста Києва
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи"
доКомунального підприємства "Київпастранс"
простягнення 124 200 789,04 грн.,
Подана Комунальним підприємством "Київпастранс" касаційна скарга на рішення господарського суду міста Києва від 16.03.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2016 у справі № 910/1777/16 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 ГПК України з наступних підстав.
Згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються докази сплати судового збору.
Порядок сплати та розміри ставок судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".
Згідно з пп. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у редакції, що діє з 01.09.2015, ставка судового збору, що підлягає сплаті за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду, становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у редакції, що діє з 01.09.2015, чинній на час подання позовної заяви, ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.
Однак, до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору.
Натомість скаржник звернувся до Вищого господарського суду України із клопотанням про звільнення Комунального підприємства "Київпастранс" від сплати судового збору до прийняття судом рішення по справі. Обґрунтовуючи зазначене клопотання, скаржник посилається на те, Комунальне підприємство "Київпастранс" є єдиним перевізником, який надає соціально значущі послуги та забезпечує перевезення пасажирів наземним автомобільним, електричним та залізничним транспортом у повному обсязі у місті Києві на пільгових умовах, з яких пенсіонери складають майже 70%. Крім того, станом на 19.12.2016 Комунальне підприємство "Київпастранс" з державного та місцевого бюджетів до фактично наданих послуг недофінансовано на 2363,2 тис. грн. Отже, на даний час підприємство не має можливості сплатити судовий збір у розмірі, передбаченому законом України "Про судовий збір" з незалежних від нього обставин.
Згідно зі ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Як роз'яснено у п. 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у ст. 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Аналіз правового змісту ст. 8 Закону України "Про судовий збір" свідчить про те, що звільнення скаржника від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин, які свідчать про об'єктивну неможливість сплатити судовий збір під час подання касаційної скарги.
Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановлених порядку і розмірі.
З урахуванням ст. 8 Закону України "Про судовий збір", заявником не наведено обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність достатніх підстав для звільнення скаржника від сплати судового збору, та не обґрунтовано належними і допустимими доказами відсутність можливості сплатити судовий збір у встановлених законом порядку і розмірі.
За таких обставин, у суду відсутні правові підстави для звільнення скаржника від сплати судового збору, а тому клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
За таких обставин, касаційна скарга Комунального підприємства "Київпастранс" на рішення господарського суду міста Києва від 16.03.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2016 у справі № 910/1777/16 підлягає поверненню.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України
Відмовити Комунальному підприємству "Київпастранс" у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 16.03.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2016 у справі № 910/1777/16.
Касаційну скаргу Комунального підприємства "Київпастранс" на рішення господарського суду міста Києва від 16.03.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2016 у справі № 910/1777/16 повернути скаржнику.
Головуючий суддя А.М. Демидова
Судді О.О. Євсіков
С.Р. Шевчук