Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
23 січня 2017 р. № 820/6190/16
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого - судді Зінченка А.В.,
при секретарі - Абоян І.І.
за участі представників сторін:
позивача - ОСОБА_1
відповідача - Коваленко Л.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -
Позивач, ОСОБА_3, звернувся до суду з адміністративним позовом до Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення - рішення Київської ОДПІ Головного управління ДФС у Харківській області № 0022211304 від 22.07.2016 року, № 0022221304 від 22.07.2016 року, № 0022241304 від 22.07.2016 року, № 0022251304 від 22.07.2016 року, № 0022231304 від 22.07.2016 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що прийняті відповідачем рішення є безпідставними та необґрунтованими, у зв'язку з чим просить суд задовольнити позов в повному обсязі.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на обставини, викладені у письмових запереченнях, та просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи.
Фахівцями Київської ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства платником податків ОСОБА_3 за період з 01.04.2015 року по 31.12.2015 року.
За результатами перевірки складено акт від 18.07.2016 року № 1828/20-31-13-04-08/2483600735, в якому зафіксовано порушення ОСОБА_3 абзацу «д» п.п 164.2.17 п. 164.2 ст.164. п, 49.1. п, 49.2, п.п. 49.18.4, п. 49.18 ст. 49 п.п. 168.1.3 п. 168.1 ст.168 Податкового кодексу України, в результаті чого виявлено неподання податкової декларації про майновий стан та доходи за 2015 рік, в якій не визначено та не сплачено, у строки встановлені законодавством, суму грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в результаті отримання доходу у вигляді додаткового блага; п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України, а саме несплата суми податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за 2015 рік на загальну суму - 688947.80 грн.; порушення п. 16-1 розділу XX Податкового Кодексу України, встановлено заниження військового збору за 2015р. в сумі 51716,76 грн.
На підставі висновків вказаного акту перевірки контролюючим органом винесено податкові повідомлення - рішення:
- № 0022211304 від 22.07.2016 року, яким громадянину ОСОБА_3 визначено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 688947,80 грн.
- № 0022221304 від 22.07.2016 року, яким ОСОБА_3 визначено штрафну санкцію за несплату податку на доходи фізичних осіб в розмірі 172236,95 грн.
- № 0022241304 від 22.07.2016 року, яким ОСОБА_3 визначено грошове зобов'язання з військового збору від підприємницької діяльності в сумі 51716,76 грн.
- № 0022251304 від 22.07.2016 року, яким ОСОБА_3 визначено штрафну санкцію за несплату військового збору від підприємницької діяльності в розмірі 12929,19 грн.
- № 0022231304 від 22.07.2016 року, яким ОСОБА_3 визначено штрафну санкцію за неподання податкової декларації з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 170,00 грн.
Перевіряючи оскаржувані рішення відповідача на відповідність положенням ч. 3 ст. 2 КАС України суд зазначає наступне.
Відповідно до пп. 14.1.54 ПКУ доходом з джерелом його походження з України є будь-який дохід, отриманий резидентом або нерезидентом, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України, її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
Згідно п. 162.1 ст.162 КАС України платниками податку з доходів фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так І іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.
Відповідно до п.163.1 ст.163 ПК України об'єктами оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в країні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
За змістом п.164.1 ст.164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця (пп. 164.1.2 164.1 ст. 164 ПК України).
Види доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені п. 164.2 ст.164 ПК України.
Відповідно до абз. "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст.164 ПК України до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включається сума боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощення) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, в якому такий борг було анульовано (прощено), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.
Згідно пп.14.1.47п.14.1 ст.14 ПК України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами цього Кодексу).
Із матеріалів справи судом встановлено, що між громадянином ОСОБА_3 (Позичальник) та ТОВ «Виробничо-торгове підприємство Харелектробуд» (Позикодавець) було укладено договір позики (безвідсоткової) від 01.07.2015р. № 010715. Позикодавець зобов'язаний передати Позичальникові суму 3447784,00 грн. Позика надається Позичальнику на безоплатній основі. Позика підлягає поверненню Позикодавцю в повному обсязі в строк до 31.12.2015р року.
В подальшому, між громадянином ОСОБА_3 (Позичальник) та ТОВ «Виробничо-торгове підприємство Харелектробуд» (Позикодавець) укладено додаткову угоду № 1 до договору від 31.12.2015 року № б/н, відповідно до якої вказаний договір викладено в редакції: «Договір про повернення позики. Сторони домовились про повернення суми позики у розмірі 3447784,00 грн. до 31.12.2025 року. Пункти 2, 3, 4 вважати такими, що втратили чинність. Умови договору від 01.07.2015 року № 010715, крім термінів виконання, залишаються без змін».
Так, відповідно до ст. 202 Цивільного Кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин повинен відповідати вимогам зазначеним у ст.203 ЦК України. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).
Суд зазначає, що додаткова угода № 1 до договору від 31.12.2015 року № б/н, укладена між громадянином ОСОБА_3 та ТОВ «Виробничо-торгове підприємство Харелектробуд», є чинною, доказів скасування такої угоди або рішення суду, яким визнано недійсною угоду, під час розгляду даної справи представником відповідача не надано.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, в даному випадку у платника податків ОСОБА_3 не виникло обов'язку по сплаті податку з доходів фізичних осіб за отримання доходу у вигляді анульованого (прощеного) боргу як додаткового блага, оскільки відповідно до умов додаткової угоди № 1 до договору від 31.12.2015 року №б/н скасовано договір про прощення боргу від 31.12.2015 року № б/н.
Підсумовуючи вищевикладене суд дійшов висновку про те, що податкові повідомлення - рішення Київської ОДПІ Головного управління ДФС у Харківській області № 0022211304 від 22.07.2016 року, № 0022221304 від 22.07.2016 року, № 0022241304 від 22.07.2016 року, № 0022251304 від 22.07.2016 року, № 0022231304 від 22.07.2016 року, підлягають скасуванню.
Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд вказує, що відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
З врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з'ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, оцінюючи наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні на предмет належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, як того вимагає процесуальне законодавство, проаналізувавши норми матеріального права, які належить застосувати до спірних правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 2, 11, 69-71, 94, 160-163, 167, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_3 до Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Скасувати податкові повідомлення-рішення Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 22.07.2016 року за №0022211304, №0022221304, №0022241304, №0022251304 та №0022231304.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.
Постанова в повному обсязі виготовлена 31 січня 2017 року.
Суддя А.В. Зінченко