09 листопада 2016 р.Р і в н е №817/1936/16
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Сала А.Б. за участю секретаря судового засідання Єрмошкіна Л.І. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник ОСОБА_1,
відповідача 1: представник Захарець І.А.,
відповідача 2: представник Захарець І.А.,
розглянувши клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову в справі за позовом
ОСОБА_3
доГоловного територіального управління юстиції у Рівненській області Міністерства юстиції України ;
заява про забезпечення позову,
ОСОБА_3 звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, Головного територіального управління юстиції у Рівненській області про визнання умови недійсною та протиправною.
На обґрунтування заявленого позову позивач вказала на те, що 17.03.2016 постановою Рівненського окружного адміністративного суду ОСОБА_3 поновлена на посаді заступника начальника головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби- начальника Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області. Зазначила, що 26.10.2016 Міністерством юстиції України видано наказ №4946/к "Про поновлення ОСОБА_3, відповідно до якого позивачу продовжено строк випробування на 50 календарних днів, протягом яких вона не виконувала посадові обов'язки у зв'язку з відсутністю у період випробування на роботі з поважних причин.
Вважає таку умову наказу протиправною, у зв'язку із чим звернулася до суду із вказаним позовом
Разом з позовною заявою позивачем було подано клопотання про забезпечення адміністративного позову шляхом:
- заборони Міністерству юстиції України вживати заходи щодо звільнення ОСОБА_3 з посади заступника начальника головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальника Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.
В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлене клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, просила задовольнити його повністю.
Представник відповідача 1 та преставник відповідача 2 в судовому засіданні проти клопотання вжиття заходів забезпечення адміністративного позову заперечив. Просив в його задоволенні відмовити.
Дослідивши докази в обґрунтування клопотання, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що клопотання про забезпечення позову є необґрунтованим, тому до задоволення не підлягає, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 117 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини: 1) існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; 2) неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому; 4) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Під час розгляду адміністративної справи, суд враховує, що згідно з частинами 3 та 4 статті 117 КАС України, забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах: 1) зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; 2) заборони вчиняти певні дії.
Наведений перелік форм забезпечення позову є вичерпним.
Розглядаючи клопотання про забезпечення позову, суд повинен з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з таким клопотанням, позовним вимогам.
Основним завданням процесуальних норм, які регламентують ужиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.
Суд зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень є очевидно протиправними.
Дослідивши матеріали адміністративного позову, суд дійшов висновку про відсутність будь-яких об'єктивних даних, з яких можливо зробити висновок, що до моменту ухвалення рішення в адміністративній справі існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, а захист цих прав, свобод або інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення, чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
З матеріалів справи встановлено, що предметом розгляду даної справи є визнання протиправною та недійсною умовою наказу №4946/к "Про поновлення ОСОБА_3, відповідно до якого позивачу продовжено строк випробування на 50 календарних днів, протягом яких вона не виконувала посадові обов'язки у зв'язку з відсутністю у період випробування на роботі з поважних причин.
Натомість, вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Міністерству юстиції України вживати заходи щодо звільнення ОСОБА_3 з посади з підстав не проходження нею випробувального терміну може свідчити про передчасний висновок суду про протиправність умови наказу №4946/к Міністерства юстиції України від 26.10.2016, що є неприпустимим.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для забезпечення адміністративного позову.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 117, 118, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Керуючись статтями 117, 118 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_3 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову - відмовити.
Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання нею законної сили за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 КАС України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.
Суддя Сало А.Б.