м. Вінниця
03 лютого 2017 р. Справа № 802/145/17-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Дончик Віталій Володимирович, розглянувши матеріали позовної заяви Державної служби України з безпеки на транспорті до ОСОБА_1 про стягнення плати за проїзд
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державної служби України з безпеки на транспорті до ОСОБА_1 про стягнення плати за проїзд.
Ухвалою суду від 19.01.17 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу п'ятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали для усунення недоліків, шляхом надання суду доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Дана ухвала отримана позивачем 23.01.2017 року, однак станом на 03.02.2017 року докази сплати судового збору, суду не надано.
Натомість, 27.01.2017 року до суду надійшло клопотання (вх.№2535) про відстрочення сплати судового збору до вирішення справи по суті у зв'язку із відсутністю достатніх коштів для сплати такого на рахунку Укратрансбезпеки.
Розглянувши дане питання, вважаю, що підстави для відстрочення сплати судового збору відсутні, виходячи з наступного.
Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Аналогічна норма міститься й у статті 10 КАС України.
Згідно частини першої статті 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
З даної норми видно, що єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є майновий стан заявника.
Доводячи наявність підстав для відстрочення сплати судового збору, представник позивача зазначає, що на рахунках Укртрансбезпеки відсутні кошти для сплати судового збору на підтвердження чого, додано виписку з рахунків.
В свою чергу, з наданої суду виписки по рахунках від 25.01.2017 року не є можливим встановити відсутність коштів для сплати судового збору на рахунку позивача. Навпаки, із наданого документа видно наявність вхідного залишку.
Крім того, вважаю за необхідне зазначити, що згідно із позицією викладеною у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05 лютого 2016 року № 2 "Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору та не є підставою для відстрочення його сплати.
За таких обставин підстави для відстрочення сплати судового збору відсутні та, відповідно, клопотання представника позивача не підлягає задоволенню.
Разом з тим, як зазначалось вище, ухвалою суду від 19.01.2017 року вказаний адміністративний позов залишено без руху та зобов'язано позивача надати докази сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі, або докази на підтвердження того, що позивач звільнений від сплати судового збору, однак станом на 03.02.2017 року вимоги ухвали не виконані.
Згідно пункту 1 частини третьої статті 108 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо останній не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Враховуючи викладені обставини вважаю за необхідне повернути позовну заяву, що не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.ст. 18, п. 1 ч. 1 ст. 108, ст.ст. 165, 186, 254 КАС України,
В задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву Державної служби України з безпеки на транспорті до ОСОБА_1 про стягнення плати за проїзд разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Дончик Віталій Володимирович