про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
06 лютого 2017 р. Справа № 802/267/17-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Дмитришена Руслана Миколаївна, розглянувши матеріали позовної заяви:
за позовом: Могилів-Подільської міської ради Вінницької області
до: ОСОБА_1 (Відповідач1); Головного управління юстиції у Вінницькій області (Відповідач 2); третя особа на стороні позивача державний реєстратор відділу надання адміністративних послуг Могилів - Подільської міської ради Вінницької області
про: скасування державної реєстрації права власності
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Могилів-Подільської міської ради Вінницької області до ОСОБА_1 (Відповідач1); Головного управління юстиції у Вінницькій області (Відповідач 2); третя особа на стороні позивача державний реєстратор відділу надання адміністративних послуг Могилів - Подільської міської ради Вінницької області про скасування державної реєстрації права власності.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Статтею 104 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України передбачено право на звернення до адміністративного суду.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення (частина друга статті 4 КАС України).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання не чинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації.
Вирішуючи питання про віднесення норми до публічного права, а спору до публічно-правового, суди повинні враховувати загальнотеоретичні та законодавчі критерії. Зокрема, за змістом пункту 1 частини першої статті 3 КАС України у публічно-правовому спорі, як правило, хоча б однією стороною є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб'єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій.
Відповідний позов подається до адміністративного суду у формі письмової позовної заяви, яка повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтею 106 КАС України.
Норми статті 106 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень статті свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.
Так, відповідно до пункту 4 частини першої статті 106 КАС України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Як видно із позовної заяви, відповідачами визначено ОСОБА_1 та Головне управління юстиції у Вінницькій області, при цьому в прохальній частині ставиться вимога тільки до Головного управління юстиції у Вінницькій області щодо скасування запису в реєстрі прав власності на нерухоме майно щодо реєстрації за ОСОБА_1 права власності на об'єкт нерухомого майна.
Фізична особа ОСОБА_1 не є субєктом владних повноважень, не здійснює управлінських фукцій у відносинах з Могилів-Подільською міською радою, відтак не може бути відповідачем в даному адміністративному позові.
Також, позовні вимоги мають містити публічно - правові ознаки, а саме підтвердження того, що управлінські функції відповідача 2 (Головного управління юстиції у Вінницькій області) порушують права та інтереси позивача.
Враховуючи вищенаведене та процитовані норми позивачу необхідно уточнити позовні вимоги та /або суб'єктний склад відповідачів.
Окрім того, позивач в позовній заяві визначає в якості "третьої особи на стороні позивача" - державний реєстратор відділу надання адміністративних послуг Могилів-Подільської міської ради Вінницької області, при цьому, не повно зазначивши її статус та не надавши обґрунтування про необхідність її залучення до участі у справі.
Так, положеннями статті 53 КАС України визначено наступні статуси третіх осіб, а саме: треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору та треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача або відповідача.
Відповідно до частини першої статті 53 КАС України треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу у будь-який час до закінчення судового розгляду, пред'явивши адміністративний позов до сторін. Задоволення адміністративного позову таких осіб має повністю або частково виключати задоволення вимог позивача до відповідача. У разі вступу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, розгляд адміністративної справи починається спочатку.
В свою чергу, згідно частини другої статті 53 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача у будь-який час до закінчення судового розгляду, якщо рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням осіб, які беруть участь у справі.
Враховуючи вищезазначені норми, позивач має обґрунтувати необхідність залучення третьої особи до участі у справі, якщо така є, та вірно зазначити її правовий статус у відповідності до ст. 53 КАС України, зокрема із самостійними позовними вимогами чи то без самостійних вимог на предмет спору.
Згідно із частиною першою статті 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Керуючись статтею 108 КАС України, -
1. Позовну заяву Могилів-Подільської міської ради Вінницької області до ОСОБА_1 (Відповідач1); Головного управління юстиції у Вінницькій області (Відповідач 2); третя особа на стороні позивача державний реєстратор відділу надання адміністративних послуг Могилів - Подільської міської ради Вінницької області про скасування державної реєстрації права власності залишити без руху.
2. Надати позивачу семиденний строк з моменту отримання даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
3. Дану ухвалу направити позивачу.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя /підпис/ Дмитришена Руслана Миколаївна
Згідно з оригіналом.
Суддя:
Секретар: