Справа № 755/9424/16-ц
"30" листопада 2016 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді Яровенко Н.О.
при секретарі Іова О. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості посилаючись на те, що 03.08.2006 року між АКБ «Райфайзен банк України» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання кредиту № ML-003/303/2006, відповідно до якого відповідач отримав грошові кошти в розмірі 60000 доларів США, терміном до 03.08.2021 року зі сплатою 11% річних. 27.02.2009, 02.10.2009 року та 17.03.2010 року між ЗАТ «ОТП Банк» (правонаступник АКБ «Райфайзен банк Україна») та ОСОБА_1 укладено договори про внесення змін до кредитного договору № ML-003/303/2006. 03.06.2006 року для забезпечення виконання зобов'язання, відповідно до договору № ML-003/303/2006, було укладено договір поруки між АКБ «Райфайзен банк України» та ОСОБА_3 Свої зобов'язання перед позивачем відповідачі не виконують, станом на 23.05.2016 року у відповідачів виникла заборгованість по поверненню кредитних коштів, в розмірі 34850,16 доларів США, що за офіційним курсом НБУ становить 878276 грн. 30 коп. Тому позивач просить стягнути з відповідачів на його користь суму заборгованості в розмірі 878276 грн. 30 коп., а також сплачений судовий збір.
17.07.2008 року між ЗАТ «ОТП Банк» (правонаступник якого є ПАТ «ОТП Банк») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № ML-003/170/2008, відповідно до якого позичальнику було надано кредитні кошти у розмірі 90000 доларів США на споживчі цілі зі сплатою 5,49% річних та FIDR. 16.09.2008 року, 27.02.2009 року, 02.10.2009 року та 17.03.2010 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 були укладені додаткові договору до кредитного договору № ML-003/170/2008. Відповідач-1 зобов'язання не виконує, у зв'язку з чим, станом на 23.05.2016 року виникла заборгованість у розмірі 54843,84 доларів США, що за офіційним курсом НБУ становить 1382147 грн. 03 коп. Тому позивач просить стягнути з відповідача-1 на його користь суму заборгованості в розмірі 1382147 грн. 03 коп., а також сплачений судовий збір.
Представник позивача в судове засідання не з'явилась, надійшла заява в якій підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила розглянути справу у її відсутність та проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідачі до суду не з'явились, причини неявки суду не повідомили, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, а тому по справі необхідно ухвалити заочне рішення, відповідно до ст. 224 ЦПК України через неявку відповідачів в судове засідання.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, 03 серпня 2006 року між Акціонерним комерційним банком «РАЙФФАЙЗЕНБАНК УКРАЇНА» (правонаступником якого є Закрите акціонерне товариство «ОТП Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк») та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № ML-003/303/2006 (а.с.10-14). За даним договором відповідачу ОСОБА_1 було надано кредит в розмірі 60000 доларів США. Надану суму кредиту відповідач ОСОБА_1 зобов'язався повернути до 03 серпня 2021 року, та сплачувати проценти у розмірі 11% річних, відсоток фіксований + FIDR (п.п. 1,2,3 кредитного договору). Пунктом 3 договору, FIDR визначено, як процентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті, тотожній валюті кредиту, що розміщені в банку на строк 366 днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору. З метою застосування FIDR при виконанні сторонами умов цього договору, ставка FIDR буде визначатись відповідно до стандартних тарифів банку, інформація щодо яких розміщується в приміщенні банку на інформативних стендах.
27 лютого 2009 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір №1 до кредитного договору № ML-003/303/2006 від 03 серпня 2006 року; 02 жовтня 2009 року між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір №2 до кредитного договору № ML-003/303/2006 від 03 серпня 2006 року; 17 березня 2010 року між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір №3 до кредитного договору № ML-003/303/2006 від 03 серпня 2006 року. (а.с. 15-21) Вказаними додатковими договорами був змінений графік платежів, змінено процентна ставка.
З метою забезпечення виконання зобов'язань відповідачем ОСОБА_1, 03 серпня 2006 року між Акціонерним комерційним банком «РАЙФФАЙЗЕНБАНК УКРАЇНА» та ОСОБА_3 був укладений договір поруки № SR-003/303/2006, відповідно до умов якого відповідач ОСОБА_3 зобов'язується перед позивачем відповідати за невиконання ОСОБА_1 усіх його зобов'язань перед позивачем (а.с.29-30). 02 жовтня 2009 року між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3 укладено додатковий договір №2 до договору поруки № SR-003/303/2006 від 03 серпня 2006 року; 17 березня 2010 року між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3 укладено додатковий договір №3 до договору поруки № SR-003/303/2006 від 03 серпня 2006 року. (а.с.31-32).
17 липня 2008 року між Закритим акціонерним тоавариством «ОТП Банк» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № ML-003/170/2008 (а.с.36-39). За даним договором відповідачу ОСОБА_1 було надано кредит в розмірі 90000 доларів США на споживчі цілі двома траншами: перший - 40000 доларів США та другий - 50000 доларів США. Надану суму кредиту відповідач ОСОБА_1 зобов'язався повернути до 17 липня 2023 року, та сплачувати фіксований відсоток у розмірі 5,49% річних + FIDR (п.п. 2,3 кредитного договору). В подальшому, між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1, були укладені додаткові договори до кредитного договору № ML-003/170/2008 від: 16 вересня 2008 року, 02 жовтня 2009 року, 27 лютого 2009 року, 17 березня 2010 року. (а.с.40-47) Вказаними договорами було змінено графік платежів та збільшено проценту за користування кредитними коштами.
Постановою Пленуму Верховного Суду України № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року передбачено, що рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. У зв'язку з цим суди повинні неухильно додержувати вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі.
Якщо є суперечності між нормами процесуального чи матеріального права, які підлягають застосуванню при розгляді та вирішенні справи, то рішення є законним, якщо судом застосовано відповідно до частини четвертої статті 8 ЦПК норми, що мають вищу юридичну силу. У разі наявності суперечності між нормами законів (кодексів), що мають однакову юридичну силу, застосуванню підлягає той з них, який прийнято пізніше. При встановленні суперечностей між нормами права, які підлягають застосуванню при розгляді та вирішенні справи, суду також необхідно враховувати роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, що містяться в постанові від 1 листопада 1996 року "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя.
Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК та інших актів цивільного законодавства.
Відповідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Внаслідок неналежного виконання умов кредитного договору у відповідача ОСОБА_1 виникла заборгованість по договору ML-003/303/2006 у розмірі 34850,16 доларів США, яка складається з: заборгованості за кредитом в розмірі 29498,17 доларів США, заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 5351,99 доларів США (а.с.35).
Згідно ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Пунктом 1.9.3. Договору ML-003/303/2006 передбачено, що у випадку невиконання позичальником боргових зобов'язань понад 38 календарних днів, банк має право в односторонньому порядку розірвати цей договір, шляхом відправлення на поштову адресу позичальника відповідного листа. Цей договір вважається розірваним з моменту відправлення на поштову адресу позичальника відповідного листа.
На виконання пункту 1.9.3. Договору, відповідачам надсилались вимоги про сплату заборгованості за кредитним договором № ML-003/303/2006 від 15 січня 2016 року, однак відповідачі взяті на себе зобов'язання не виконали (а.с.33,34).
За невиконання зобов'язань ОСОБА_1 по кредитному договору № ML-003/170/2008, станом на 23 травня 2016 року, виникла прострочена заборгованість у розмірі 54843,84 доларів США, яка складається з: заборгованості за кредитом в розмірі 44772,31 доларів США, заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 10071,53 доларів США (а.с.57).
13 листопада 2014 року відповідачу ОСОБА_1 направлялась досудова вимога про сплату заборгованості за кредитним договором ML-003/170/2008, однак відповідач зобов'язання не виконав (а.с.56).
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачі в судове засідання не надали жодного доказу того, що заборгованість за кредитним договором відсутня, або ж розмір заборгованості менший, тому суд позбавлений можливості врахувати інші докази ніж ті, які є в матеріалах справи.
Оскільки, відповідач ОСОБА_3 несе солідарний обов'язок перед позивачем за невиконання ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором, тому, суд вважає за необхідне стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача суму заборгованості по кредитному договору ML-003/303/2006 в розмірі 34850,16 доларів США, що за офіційним курсом НБУ становить 878276 грн. 30 коп.
Також, підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором ML-003/170/2008 у розмірі 54843,84 доларів США, що за офіційним курсом НБУ становить 1382147 грн. 03 коп.
Частиною 1 ст. 88 ЦПК України передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Отже, підлягає стягненню пропорційно з відповідачів на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 6587 грн. 07 коп. з кожного. Також, з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ОТП Банк» підлягає стягненню 20732 грн. 21 коп. судового збору.
З врахуванням викладеного, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 543, 554, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10,11, 58, 60, 208, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд
Позов Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1), ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» заборгованість в розмірі 34850,16 доларів США, що за офіційним курсом НБУ становить 878276 грн. 30 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1), ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» по 6587 грн. 07 коп. судового збору з кожного.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» заборгованість в розмірі 54843,84 доларів США, що за офіційним курсом НБУ становить 1382147 грн. 03 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» судовий збір у розмірі 20732 грн. 21 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.
До суду може бути подана апеляційна скарга на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні при його оголошенні протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя Н. О. Яровенко