Справа №336/4594/16-к
пр.1-кп/336/57/2017
03 лютого 2017 року м.Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження: з боку обвинувачення: прокурора: ОСОБА_3 , з боку захисту: обвинуваченого: ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016080080002322 від 24.05.2016 року, які надійшли до суду із обвинувальним актом, складеним відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Запоріжжя, українця, громадянина України, який отримав середню спеціальну освіту, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше засудженого:
-14.07.2000 року вироком Хортицького районного суду м.Запоріжжя за ч.2 ст.81, ст.17, ч.2 ст.81, ч.1 ст.229-6, ст.42 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців, із призначенням лікування від наркоманії;
-15.02.2002 року вироком Жовтневого районного суду м.Запоріжжя за ст. 395 КК України до арешту строком на 3 місяці;
-14.01.2003 року Жовтневим районним судом м.Запоріжжя за ч.2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки;
-15.09.2005 року вироком Шевченківського районного суду м.Запоріжжя за ч.2 ст.185, ч.3 ст. 185, ч.1 ст. 263, ч.1 ст. 309, із застосуванням ст. 70 КК України, до позбавлення волі строком на 5 років; на підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбутий строк за вироком Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 14.01.2003 року та остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців;
-12.06.2012 року вироком Шевченківського районного суду м.Запоріжжя за ч.2 ст. 185, ч.1 ст. 263, ч.3 ст. 357, із застосуванням ст.ст. 69, 70, 72 КК України, до позбавлення волі строком на 1 рік 9 місяців;
-06.08.2013 року вироком Ленінського районного суду м.Запоріжжя за ч.1 ст. 321 КК України до арешту строком на 4 місяці; на підставі ч.1 ст. 70 КК України приєднано покарання, призначене вироком Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 12.06.2012 року та остаточно визначено покарання у вигляді арешту строком на 6 місяців;
-24.09.2013 року вироком Жовтневого районного суду м.Запоріжжя за ч.2 ст. 185 КК України до арешту строком на 5 місяців; на підставі ч.4 ст. 70 КК України приєднано покарання за вироком Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 06.08.2013 року та остаточно визначено покарання у вигляді арешту строком на 6 місяців;
-01.11.2013 року вироком Шевченківського районного суду м.Запоріжжя за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185, ч.1 ст. 70 КК України до арешту строком на 5 місяців; на підставі ч.4 ст. 70 КК України частково приєднано покарання за вироком Жовтневого суду м.Запоріжжя від 24.09.2013 року та остаточно визначено покарання у вигляді арешту строком на 6 місяців;
-25.03.2014 року вироком Шевченківського районного суду м.Запоріжжя за ч.2 ст. 185, ст. 70 КК України до арешту строком на 6 місяців;
-14.05.2014 року вироком Шевченківського районного суду м.Запоріжжя за ч.2 ст. 185 КК України до арешту строком на 6 місяців;
-17.06.2014 року вироком Комунарського районного суду м.Запоріжжя за ч.2 ст. 185, ст. 71 КК України до арешту строком на 5 місяців; на підставі ч.4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим за вироком Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 14.05.2014 року остаточно визначено покарання у вигляді арешту строком на 6 місяців;
-11.09.2014 року вироком Шевченківського районного суду м.Запоріжжя за ч.2 ст. 263, ч.2 ст. 309, ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки; на підставі ч.4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим за вироком Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 17.06.2014 року остаточно визначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки; звільнений з Софіївської ВК №55 Запорізької області 08.02.2016 року на підставі ухвали Вільнянського районного суду Запорізької області відповідно до ч.5 ст. 72 КК України за закінченням строку,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, -
ОСОБА_4 , будучи особою, яка раніше судима за скоєння корисливого злочину, судимість за який в установленому порядку не знята та не погашена, на шлях виправлення та перевиховання не став, знову скоїв кримінальне правопорушення за наступних обставин:
24.05.2016 року, в період з 11:45 години до 12:00 години, ОСОБА_4 , маючи умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно з корисних мотивів, з метою власного збагачення, знаходячись біля будинку за адресою: АДРЕСА_3 , будучи впевненим, що за його діями ніхто не спостерігає, невстановленим шляхом проник до салону припаркованого автомобілю ВАЗ 2107, в кузові бежевого кольору, д/н НОМЕР_1 , звідки таємно викрав, шляхом демонтажу, автомобільну магнітолу JVC model KD-G821, serial №161Х1948,в корпусі сірого кольору, вартість якої згідно з висновком експерта № 1047 від 18.07.2016 року, складає 533,33 грн., чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на вказану суму.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення, яке йому інкримінують, визнав в повному обсязі, пояснив обставини його вчинення, не оспорюючи фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті, щиро розкаявся у скоєному, просив не призначати суворе покарання.
Так, ОСОБА_4 підтвердив, що заволодів майном ОСОБА_6 , а саме викрав належну потерпілому автомобільну магнітолу з салону його легкового автомобілю, здійснивши її демонтаж, злочин скоїв у зв'язку із важким матеріальним становищем, викрадене майно було повернуто.
Потерпілий в судовому засіданні присутній не був, в матеріалах справи міститься його заява, вх.№ від 19.09.2016 року, за змістом якої ОСОБА_6 просить розглянути справу за його відсутності, матеріальних та моральних претензій до обвинуваченого не має, просить винести покарання на розсуд суду.
Оскільки учасники судового процесу не оспорювали фактичні обставини кримінального провадження, суд у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого, дослідженням даних, що характеризують його особу та підтверджують розмір завданої матеріальної шкоди.
Так, згідно з висновком експерта № 1047 від 18.07.2016 року, ринкова вартість автомагнітоли «JVC» KD-G821, в корпусі сірого кольору, на момент скоєння правопорушення, - 24.05.2016 року, яка була придбана восени 2015 року, може складати 533,33 грн.
Дослідивши визначений обсяг доказів та надавши їм належну оцінку, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення при вище викладених обставинах повністю доведена, а його дії суд кваліфікує за ч.2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд бере до уваги ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, який віднесений до злочинів середньої тяжкості, враховує відомості про особу обвинуваченого, який офіційно не працевлаштований, неодноразово засуджений за вчинення умисних злочинів, на диспансерному обліку за станом здоров'я в КУ «Обласна клінічна психіатрична лікарня» Запорізької обласної ради не перебуває. Крім того, за матеріалами кримінального провадження, ОСОБА_4 перебуває на диспансерному обліку в КУ «Обласний клінічний наркологічний диспансер» Запорізької обласної ради з жовтня 1999 року з діагнозом «Психичні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіатів, синдром залежності», що також враховується судом.
Обставинами, які пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття. Обставиною, яка обтяжує покарання, суд визнає рецидив злочинів.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що виправлення обвинуваченого можливе без реальної ізоляції від суспільства за умови призначення покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком, згідно з ст. 75 КК України, якщо протягом цього строку він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені п.п.2, 3, 4 ч.1 ст. 76 КК України, а саме не виїжджатиме за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомлятиме кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтиметься для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.
Матеріальна шкода, спричинена внаслідок вчинення кримінального правопорушення, відшкодована в повному обсязі шляхом повернення викраденого майна, цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
На час розгляду кримінального провадження заходи його забезпечення застосовані не були.
Речовий доказ - автомагнітолу «JVC», модель KD-G821, №161Х1948, в корпусі сірого кольору, яка передана на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_6 , необхідно залишити йому за приналежністю.
Речові докази - 2 сліди рук, в паперовому конверті з пояснювальним написом, дактилоскопічну карту на анкетні дані ОСОБА_4 , долучені до матеріалів кримінального провадження, необхідно залишити в ньому.
Речовий доказ - ножиці у кількості 2 од., які упаковані до паперового конверта із пояснювальним написом, передані на відповідальне зберігання до камери зберігання речових доказів Шевченківського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області, підлягають знищенню.
Крім того, стягненню з ОСОБА_4 в дохід держави підлягають процесуальні витрати, пов'язані із проведенням судово-товарознавчої експертизи №1047 від 18.07.2016 року, у розмірі 439,80 грн., та із проведенням судово-дактилоскопічної експертизи № 958-д від 30.06.2016 року, у розмірі 439,80 грн.
Керуючись ст.ст. 100, 124, 349, 368-371, 373-374, 392, 394-395 КПК України, суд, -
Визнати винуватим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
У відповідності зі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину, а також виконає наступні обов'язки, передбачені п.п. 2, 3, 4 ч.1 ст. 76 КК України:
- не виїжджатиме за територію України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомлятиме кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи;
- періодично з'являтиметься для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.
Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави процесуальні витрати, пов'язані із проведенням експертних досліджень, у розмірі 879,60 грн.
Речовий доказ - автомагнітолу «JVC», модель KD-G821, №161Х1948, в корпусі сірого кольору, яка передана на відповідальне зберігання ОСОБА_6 , - залишити потерпілому за приналежністю.
Речові докази - 2 сліди рук, в паперовому конверті з пояснювальним написом, дактилоскопічну карту на анкетні дані ОСОБА_4 , долучені до матеріалів кримінального провадження, - залишити у справі.
Речовий доказ - ножиці у кількості 2 од., упаковані до паперового конверта із пояснювальним написом, передані на відповідальне зберігання до камери зберігання речових доказів Шевченківського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області, - знищити.
Копію вироку обвинувачений та прокурор мають право отримати в суді негайно після його проголошення.
Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Запорізької області шляхом подання через Шевченківський районний суд апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою - з моменту вручення їй копії судового рішення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1