04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"31" січня 2017 р. Справа№ 910/14499/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Дикунської С.Я.
суддів: Мальченко А.О.
Жук Г.А.
секретар Драчук Р.А.
за участю представників:
від позивача Мамедов А.В. - дов. № 464 від 05.09.2016
від відповідача Кудько В.В. - дов. № 8 від 05.01.2017
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агростем»
на рішення Господарського суду міста Києва
від 12.10.2016 (суддя Смирнова Ю.М.)
у справі № 910/14499/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агростем»
(далі - ТОВ «Агростем»)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зодіак-СБ»
(далі - ТОВ «Зодіак-СБ»)
про стягнення 157 325, 76 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.10.2016 у справі № 910/14499/16 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погодившись із згаданим рішенням суду, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що оскаржуване рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом не повністю з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи. За твердженнями апелянта, факт крадіжки товарно-матеріальних цінностей, які належали позивачу, підтверджується відповідною постановою уповноваженої особи Національної поліції України про відкриття відповідного кримінального провадження,як це і передбачено умовами укладеного між сторонами договору. При цьому, факт надходження товарно-матеріальних цінностей, які стали об'єктом крадіжки, на відповідний об'єкт, що був прийнятий під охорону, а відповідно і передача товарно-матеріальних цінностей під охорону, на думку апелянта, підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами (видатковою накладною). Для застосування до відповідача такої міри відповідальності, як стягнення збитків, за переконанням апелянта, наявні усі елементи складу цивільного правопорушення.
Відповідно до автоматизованого розподілу справ між суддями, справу №910/14499/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Дикунська С.Я., судді Жук Г.А., Мальченко А.О.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2016 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агростем» прийнято до провадження у визначеному складі суду, розгляд справи призначено на 10.01.2017.
В судовому засіданні апеляційної інстанції оголошено перерву на 31.01.2017 на підставі ст. 77 ГПК України.
В судове засідання з'явились представники сторін, представник позивача підтримав доводи своєї апеляційної скарги, просив її задовольнити за наведених в ній підстав, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про задоволення позову повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги заперечив, просив не брати їх до уваги, оскаржуване рішення як законне та обґрунтоване залишити без змін з підстав, викладених в запереченнях на апеляційну скаргу.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню.
Так, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агростем» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зодіак-СБ» про стягнення збитків в розмірі 157 325,76 грн. В обґрунтування своїх вимог вказувало на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору №30 від 07.07.2015 про надання охоронних послуг, в результаті чого на об'єкті, який було передано відповідачу під охорону, сталася крадіжка належних позивачу товарно-матеріальних цінностей загальною вартістю 157 325,76 грн.
Заперечуючи проти позову, відповідач зазначав, що зобов'язання за договором, на які посилається позивач, припинені за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди, матеріали справи не місять доказів на підтвердження фактів наявності у позивача відповідних товарно-матеріальних цінностей, їх передачі під охорону відповідачу та власне факту крадіжки.
Як встановлено матеріалами справи, 07.07.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Зодіак-СБ» (відповідачем, охороною за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агростем» (позивачем, замовником за договором) укладено договір №30 про надання охоронних послуг (далі Договір), за умовами якого замовник замовив, а охорона надала охоронні послуги, а саме прийняла під охорону майно замовника, яке належить йому на праві власності або на інших законних підставах (надалі - об'єкт), та визначено в Дислокації об'єктів (Додаток №1 до Договору).
Відповідно до п. 1.2 Договору вид охорони визначається за згодою сторін як інспекторсько-сторожова служба охорони. Система охорони об'єкту та Дислокація постів визначаються охороною та узгоджуються з замовником.
За умовами п. 1.3 Договору замовник взяв на себе зобов'язання приймати послуги та своєчасно й в повному обсязі здійснювати розрахунки в порядку та на умовах, визначених Договором
Пунктами 5.1 - 5.3 Договору сторони погодили, що охорона зобов'язана приймати об'єкт під охорону (знімати з-під охорони) згідно з додатком №3 до Договору «Інструкцією про порядок приймання (здавання) об'єктів та окремих приміщень під охорону», затвердженої сторонами; забезпечувати охорону товарно-матеріальних цінностей замовника, прийнятих під охорону, від розкрадання і не допускати проникнення сторонніх осіб на об'єкт; здійснювати на об'єкті пропускний режим, контролювати ввезення та вивезення (внесення та винесення) товарно-матеріальних цінностей на територію та з території об'єкта за перепустками встановленої форми (якщо перепускний режим передбачений). Не допускати на об'єкт осіб, які не мають відповідних повноважень та права щодо перебування на території.
Договір набуває чинності з дня підписання і діє до 31.12.2015. Після закінчення терміну дії Договору, якщо сторони продовжують виконувати його умови, договір вважається продовженим на один рік на тих самих умовах, але кожна зі сторін має право припинити його дію на умовах Договору (п. п. 11.1 11.2. Договору).
13.06.2016 між сторонами підписано додаткову угоду до Договору, за умовами п. 1 якої сторони погодили розірвати з 17.06.2016 Договір про надання охоронних послуг №30 від 07.07.2015.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договором на підставі ст. 626 ЦК України є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За приписами ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Свобода договору визначена ст. 3 ЦК України, як одна із загальних засад цивільного законодавства. Отже, враховуючи зміст вищенаведених норм законодавства, свобода договору означає право громадян або юридичних осіб, та інших суб'єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, за правовою природою укладений між сторонами Договір є договором охорони.
Відповідно до ст. 978 ЦК за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.
Зобов'язання припиняється, зокрема виконанням, проведеним належним чином ( ч. 1 ст. 202 ГК України).
Порушенням зобов'язання на підставі ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановленні договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів згідно ст. 16 ЦК України є відшкодування збитків.
Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) ( ст. 22 ЦК України).
Під збитками в розумінні ч. 2 ст.224 ГК України передбачаються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ст. 225 ГК України).
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
При цьому саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
Обґрунтовуючи наявність та розмір збитків позивач вказував, що згідно видаткової накладної №Н-ВХ-0504-110 Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Насіння» було поставлено позивачу товар (в тому числі Каптор РК, 20 л) на загальну суму 2 786 873,04 грн., а згідно товарно-транспортної накладної від 05.04.2016 №000004607 цей товар доставлено позивачу за адресою місцезнаходження його майнового комплексу в с. Щеніїв Черняхівського району.
14.06.2016 при прийнятті з-під охорони відповідача складу тимчасового зберігання ядохімікатів (майновий комплекс за адресою: с. Щеніїв, вул. Поліщука, 3) комірником позивача - ОСОБА_4 було виявлено пошкодження цегляної закладки віконного пройому. В ході проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей на згаданому складі виявлено нестачу 180 літрів препарату «Каптора РК», закупівельна вартість якого становить 157 325,76 грн.
За твердженнями позивача в даному випадку мала місце крадіжка вищезгаданих товарно-матеріальних цінностей, а тому їх вартість позивач просив стягнути з відповідача як суму збитків, заподіяних внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Договору охорони.
Так, за умовами п. 8.1 Договору охорона несе повну матеріальну відповідальність за збитки, спричинені внаслідок неналежного виконання нею своїх зобов'язань, а саме: заподіянні розкрадання товарно-матеріальних цінностей під час надання послуг, здійснене шляхом крадіжки, грабежу, розбійного нападу, в результаті незабезпечення належної охорони або внаслідок невиконання охороною встановленого на об'єкті порядку вивезення (винесення) товарно-матеріальних цінностей; нанесені знищенням або псуванням майна (в тому числі шляхом підпалу) сторонніми особами, які проникли на об'єкт внаслідок неналежного виконання охороною взятих за договором зобов'язань; заподіяні пожежами або в силу інших причин з вини працівників охорони, які здійснюють охорону об'єкту.
Відповідно до п. 8.3 Договору факти крадіжки, грабежу, а також знищення або пошкодження майна замовника сторонніми особами, які проникли на об'єкт, що охороняється, або внаслідок пожежі, або в силу інших причин з вини працівників охорони, встановлюється органами дізнання, попереднього слідства або судом.
Відшкодування замовнику заподіяних з вини охорони збитків здійснюється в добровільному порядку охороною за поданням замовником охороні акта, підписаного представниками замовника і охорони та постанови органу дізнання, слідства або рішення суду, якими встановлено факт крадіжки, грабежу, розбою, знищення або пошкодження майна замовника сторонніми особами, які проникли на об'єкт, що охороняється (п. 8.5. Договору).
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
Як встановлено матеріалами справи, позивачем на підтвердження факту крадіжки надано лише витяг з кримінального провадження №12016060310000208 за заявою ОСОБА_5 (а. с. 23). Відомостей про результати досудового розслідування та інформації щодо прийняття відповідних процесуальних рішень за наслідками розгляду цієї заяви позивачем суду не надано, як не надано й будь-яких судових рішень щодо даного кримінального провадження.
Таким чином, факт крадіжки майна позивача (180 літрів препарату «Каптора РК» закупівельною вартістю 157 325,76 грн.) зі складу тимчасового зберігання ядохімікатів, розташованого в майновому комплексі за адресою: с. Щеніїв, вул. Поліщука, 3, як це передбачено приписами чинного законодавства та умовами спірного договору позивачем належними та допустимими доказами не доведено.
Крім цього, як вже зазначалося, за приписами п.п. 5.1 - 5.3 Договору відповідач зобов'язався забезпечувати охорону товарно-матеріальних цінностей замовника, прийнятих під охорону, від розкрадання і не допускати проникнення сторонніх осіб на об'єкт.
Порядок приймання (здавання) об'єктів та окремих приміщень під охорону встановлено відповідною Інструкцією (додаток №3 до Договору), відповідно до якої здавання під охорону приміщень має здійснюватися за участю матеріально-відповідальних осіб замовника, з опечатуванням дверей приміщень та здачі ключа, а також фіксацією передачі приміщень під охорону в відповідному журналі.
Проте позивачем не надано суду доказів передачі вищевказаних товарно-матеріальних цінностей під охорону відповідача у передбаченому узгодженою сторонами Інструкцією порядку, відповідно відсутні правові підстави вважати такі товарно-матеріальні цінності прийнятими під охорону відповідача й покладення на нього відповідальності за їх збереження.
Крім цього, акт зняття постів охорони від 17.06.2016 на підставі Додаткової угоди про розірвання Договору (вже після виявлення недостачі 14.06.2016), позивачем підписано без будь-яких претензій та зауважень про порушення відповідачем умов Договору під час його дії.
З огляду на наведене, не доведення позивачем належними та допустимими доказами того факту, що завдані збитки настали внаслідок протиправних дій відповідача (порушення ним умов Договору під час його дії), а також безпосереднього причинного зв'язок між діями відповідача та заподіянням шкоди, апеляційний суд дійшов висновку про безпідставність вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків в розмірі 157 325, 76 грн.
За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого суду, як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті скарги, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.
Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агростем» залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2016 у справі № 910/14499/16 - без змін.
Матеріали справи № 910/14499/16 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя С.Я. Дикунська
Судді А.О. Мальченко
Г.А. Жук